Вічне і живе Шевченкове слово

                      До 200 - річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

                   

Напевно, в Україні не знайдеться жодної людини, яка б у своєму житті хоча б раз не читала твори Тараса Шевченка. Їх можна не любити, можна критикувати, до них можна ставитися з глибокою пошаною та любов’ю…Але у будь-якому випадку байдужими вони не залишають нікого. Не одне покоління українців вчилося у Великого Кобзаря самовіддано любити свій край, мужньо боротися за його свободу і незалежність.

Як і всі публічні бібліотеки району, Бакумівська сільська бібліотека включилась у підготовку до відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.  З метою популяризації його творчості та літератури про життя Кобзаря у сільській бібліотеці оформлена книжково-ілюстративна виставка «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».

На якій розміщений портрет поета, обрамлений українським рушником. До уваги користувачів на виставці представлені як зібрання творів Тараса Шевченка, так і видання окремих його творів. Тут до уваги читачів також література про життєвий шлях поета. На окремій поличці «Присвята Великому Кобзарю» користувачі мають можливість ознайомитися з творами наших земляків, головним героєм якої є Шевченко.

Велику цікавість у користувачів викликає також краєзнавчий стенд «Великий Кобзар на Миргородщині»., на якому міститься інформація про зв’язки генія української літератури з нашим краєм.

Справжнім оберегом життя став безсмертний твір Тараса «Кобзар» для багаторічної користувачки сільської бібліотеки, жительки с. Бакумівки,  вчительки-пенсіонерки Ніни Василівни Батієнко. За  довгі роки життя ця книга Тараса Шевченка перечитана нею вже багато разів. Саме до «Кобзаря» жінка звертається у сумні і радісні хвилини свого життя.

За плечима у цієї жінки – великий професійний та життєвий досвід. Тридцять сім років свого життя присвятила вона школі, своїм учням. «Вчителька від Бога», - так говорять про Ніну Василівну колишні її вихованці. Приїжджаючи до рідного села, вони не забувають завітати до своєї улюбленої вчительки. Адже на все життя запам’яталися їм проведені Ніною Василівною уроки української мови та літератури. Завдяки талановитому педагогу вони завжди проходили надзвичайно жваво і цікаво. А на столі вчительки завжди лежав «Кобзар» Т.Шевченка.

            Книга для неї – одна з найбільших життєвих цінностей. Любить  Ніна Василівна перечитувати твори класиків української літератури, творчість П.Загребельного, Г.Тютюнника.  Проте з особливою шаною та любов’ю ставиться вона до Великого Кобзаря. А ще захоплюється жінка вишивкою. Рушники, серветки, скатертини, створені  її вмілими руками, - все це милує око кожного, хто завітає до її оселі. Але на почесному місці в домівці – вишитий її господинею портрет Тараса Шевченка та його безсмертний «Заповіт».

            «Справжнього Шевченка можна відкрити і відчути лише серцем, - так говорить Ніна Василівна. Адже служінню рідній Україні Великий Кобзар присвятив своє палке слово, щире серце, все своє життя».

            Вся творчість поета пройнята палкою любов’ю до Батьківщини, до рідного народу.

І сьогодні, як ніколи, всім нам необхідно пам’ятати слова генія:

 Свою Україну любіть,

 Любіть її… во время люте,

 В останню тяжкую минуту

 За неї Господа моліть.

 Тетяна Зубченко, бібліотекар Бакумівської сільської бібліотеки