Під покровом Святої Богородиці

                     

     14 жовтня – Свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки українського козацтва. Саме до цих свят в Єрківській сільській бібліотеці пройшов історичний екскурс «Тої слави козацької повік не забудем». Бібліотекар розповіла про славну Запорізьку Січ, про героїчні звитяги і подвиги славних козаків. А також наголосила, що особливо шанували Покрову запорозькі козаки. Вона була їхньою заступницею у далеких походах. Священною для кожного козака на Січі була Покровська церква, від порога якої січовики вирушали на захист рідної землі і куди з подякою за порятунок поверталися після походів.                                                                                                                                               

                                                                                                                                                
  Для дітей у бібліотеці була проведена літературно-розважальна гра «Ми правнуки славетних козаків». Бібліотекар зауважила, що саме, 14 жовтня – День Захисника України і тому всі повинні знати про подвиги  наших воїнів-захисників АТО, які і сьогодні продовжують героїчну сторінку нашої історії, захищаючи наші кордони від ворогів.                                                                            Всі бажаючі мають змогу відвідати бібліотеку та більш детально переглянути книжкові виставки « В серцях несемо ми вдячність тим, хто землю боронить» та « Доки буде Україна, доти будуть козаки».

 



















Людмила Роменська, бібліотекар І категорії Єрківської сільської бібліотеки

Рідна земле моя ти козацькою славою щедра

                                           

     14 жовтня українці святкують відразу три свята: День захисника України, дня українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці. Святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки вважали Богоматір своєю заступницею й захисницею від ворога. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному курені.

    Козак в українській культурі – звитяжний воїн, котрий служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу.

    Дорогі чоловіки та жінки захисники нашої країни! Прийміть щирі вітання з Днем захисника України – зі святом, яке увібрало у себе доблесть і героїзм усіх поколінь нашого народу, оборонців та визволителів рідної землі.

    Біликівська сільська бібліотека –філіал спільно з працівниками будинку культури підготували для своїх жителів та гостей села патріотичне свято «Рідна земле моя ти козацькою славою щедра».

Найщиріші вітання звучали від підростаючого покоління. Які мають надію на краще майбутнє для України.
   «Моя Україна – колиска козацької волі» - таку назва має виставка-огляд, з якою кожен бажаючий мав змогу ознайомитися. На ній представлена література присвячена захисникам Вітчизни і розповідає про героїчне минуле та сучасне українського війська.

     Щиро вітаємо Вас з Днем захисника України. Це свято увібрало в себе багаті та славні козацькі традиції. Він уособлює мужність і героїзм оборонців рідної землі протягом усієї багатовікової української історії. Ми впевнені що завдяки таким героям, як ви, нас точно чекає перемога. З Днем захисника України.

                                                                                               Наталія Ганженко.

                                                   Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу

Легенда з політичної діяльності В.В. Капніста

               

Досі    залишається   утаємниченою   одна   зі   сторінок  суспільно – політичної  діяльності  В.В. Капніста -  так  звана  „місія  до Прусії”.

 Про  деталі  дізнаємося  з  легенди :

                У  квітні  1791 р. до  пруського  кабінет – міністра  графа

Герцберга  звернувся  з  листом, написаним  гарною  французькою  мовою, невідомий   йому  іноземний   дворянин, який  просив  про  невідкладну  аудієнцію  у  вельми  важливій  справі.

                Міністр  прийняв  автора  листа. Таємничий  дворянин

представився  російським  надвірним  радником  і   урядовцем

державних  фабрик  Капністом. Він  сказав, що  прибув  на  прохання

своїх  земляків  з  України, або  Малоросії, які  доведені  до  розпачу  тиранією  російського  уряду, зокрема  князя  Потьомкіна. Вони  хотіли  б  знати, чи  можуть   в  разі  війни  Росії  з  Прусією  розраховувати  на підтримку  пруського  короля, якщо  спробують  „скинути

російське  ярмо”. Капніст  пояснив, що  йдеться  про  країну  колишніх

запорозьких  козаків, у  яких  відібрано  всі  привілеї   і   яких  „по –

ставлено  під  стопу  росіян”.

              Як  справжній  дипломат  Герцберг  не  дав  якоїсь  певної

відповіді. Він  заявив, що  справа  війни  Прусії  з  Росією  ще  не  вирішена  і  в  разі  війни  від  самих  українців  буде  залежати   яку  позицію  займе  щодо  них  Прусія. Герцберг  припускав, що  цей   дворянин  міг  бути   агентом  російського  уряду, направленим  для

зондування  грунту  перед  війною. Втім  „приємна  зовнішність  і 

люб'язні  манери”  гостя  переконували  його, що  той щирий  у  своїх

намірах.

              Фрідріх  Вільгельм ІІ   схвалив  позицію  свого  міністра  в  цій  справі. Але  загалом  не  виявив  інтересу  до  таємничого  емісара  та  його  пропозиції. По – перше, саме  в  ці  місяці  напруга  в  стосунках  між  Росією  і  Прусією  почала  спадати, й  перспектива

війни  відсунулася. По- друге, король   розраховував, що  Катерину ІІ

невдовзі   змінить   на   російському   престолі   великий    князь  Павло  Петрович, відомий  своєю  схильністю  до  Прусії.. Нарешті, сам  кабінет – міністр  Герцберг, колишній  фаворит  короля, вже перестав  користуватися  його  прихильністю.Так чи  інакше, обидві

сторони  не  вважали  переговори  завершеними. Капніст  домовився  з  Герцбергом  про  те, що  зв'язковим  між  ними  може  бути  його  брат, який  подорожував  по  Європі.        

             В.Капніст   переклав  російською  „Слово  о  полку  Ігоревім”.

Основна  його   заслуга   як  перекладача   полягає  в  тому, що  він

висококваліфіковано  опрацював  цей  твір  з  урахуванням  історичних

подробиць   походу  князя  Ігоря  та  науково  довів, що  „Слово...” -  не

фальсифікація, як  твердили  тогочасні  літератори   та   історики,  а

оригінальна  пам'ятка  нашої  літератури.

              Існує  версія,що  авторство  видатного  історико–публіцистич-

ного  твору   української  національно – визвольної  думки  початку   XIX  ст.  „Історії  Русів”  теж   належить   Василю  Капністу. Якраз  його постать  найбільше  відповідає  двом   рисам, характерним  для  автора   цього  трактату : наявність  яскравого  літературно – драматичного  таланту   й   досить  велика  сміливість , щоб  випустити  твір  у  світ.

              Василь  Капніст  мав  велику  і  дружню  сім'ю. Він  обожнював

гуляти  і  бавитися  з  дітьми. Легенда  запевняє   в  тому, що :

              Улюбленим  місцем  прогулянок  був  острів  на  Пслі, на   правому  березі  якого  стояла  Обухівка. З  острова  схилялася  до  води  розкішна  береза. Коли  вона  впала, Капніст  наказав  дістати  її  з  річки, розпиляти  й  зберегти  ті  дошки  для  його  домовини. І  це  було  зроблено : дерево, що  дарувало  йому  радість  за  життя,

огорнуло  й  прах  поета.

                Життєвий  шлях  В. Капніста  обірвався  восени  1823  року.

Смерть  спричинило  запалення  легенів. Похований  поет  в  рідній   Обухівці  на  березі  річки  Псел.                   

                

Медіаграмотність – це важливо

         Три незабутніх дні, ми, працівники Миргородської центральної районної бібліотеки, провідний бібліотекар Людмила Ігольніцина і провідний бібліограф Маргарита Каймакова, провели в селі Копили, що під Полтавою. Тут, на спортивно-туристичній базі «Арена», 4,5 і 6 жовтня 2019 року ми отримували знання з медійної грамотності в Медіашколі «Бути медіаграмотним – сучасно!».

         Навчання відбувалося у рамках проекту «Підвищення медіаграмотності у Полтавській та Луганській області», який впроваджується Полтавською філією Суспільної служби України за підтримки Медійної програми України, яка фінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

         Нас було 24 учасники з невеликих міст Полтавської та Луганської області. Це – журналісти, вчителі, бібліотекарі, студенти, молодіжні працівники. Ми вчилися аналізувати, оцінювати, перевіряти медійну інформацію, ідентифікувати медіа-маніпуляції, практично застосовувати критичне мислення; дізнавалися що таке фейки, фактчекинг і багато іншого. Заняття проводили досвідчені тренери з медійної грамотності Олена Бурім та Ірина Цеба.

 Вправи ми виконували як індивідуально, так і в групах. Динамічно, цікаво, креативно – так можна в трьох словах охарактеризувати все те, що мало місце під час тренінгу.

         Завдячуючи організаторам, зокрема керівнику проекту Ганні Киященко 

та голові центру культури та розвитку «Горизонт» Наталії  Кірячок, ми також ввечері зустрічалися в неформальній обстановці і брали участь у настільних іграх.

Тепла, доброзичлива атмосфера, яка панувала в Медіашколі, сприяла нашому професійному зростанню. Адже, бібліотечні фахівці поширюють інформацію серед людей і повинні бути компетентними у її відборі. Ми взяли з собою не лише багаж нових знань та вмінь, а й велике бажання ділитися ними зі своїми користувачами.

Людмила Ігольніцина, провідний бібліотекар

відділу обслуговування Миргородської ЦРБ

Медіа грамотність = Успішність.

Після триденного навчання в Медіа школі "Бути медіа грамотним - сучасно", позитивним емоціям  просто немає меж. І я не можу ними не поділитися. Отже, все по - порядку. Нам, працівникам Миргородської центральної районної бібліотеки,а саме - мені і провідному бібліотекарю Людмилі Ігольніциній, пощастило  прийняти участь в реалізації проекту "Підвищення рівня медіаграмотності в Полтавській та Луганській областях".

 Цей проект впроваджується Полтавською філією Суспільної служби України за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з Міжнародного розвитку і виконується міжнародною організацією INTERNEWS.

 Протягом  3 - х днів спортивно - туристична база "Арена" стала навчальною базою для майбутніх медіа волонтерів, завданням яких було отримати знання щодо орієнтування в інформаційному полі, отримати основний набір для виявлення фейків в медіа просторі, розширити критичне мислення, щодо сприйняття інформації.

Заняття проходили настільки цікаво і змістовно, що незважаючи на щоденну роботу протягом 8 годин - інтерес до подій не губився, а навпаки відбувалася зарядка позитивною,  творчою енергією.

 І все це завдяки нашим досвідченим тренерам - медіа педагогу, сертифікованому тренеру з медіа грамотності Олені Бурім та методисту з відділу Карлівської РДА Полтавської області медіа психологу Ірині Цебі. 

Велику вдячність хочеться висловити Голові організації в Суспільної служби України Ганні Киященко, під керівництвом якої проводилось наше навчання

 та голові центру культури та розвитку «Горизонт» Кірячок Наталії. По правді кажучи, не тільки навчання…

Завдяки нашим чудовим керівникам, я стала азартним гравцем… Вечори ми в чудовій кампанії проводили за іграми «Бути жінкою» та «Світ громад». Ці ігри, не тільки дуже цікаві, але і змушують задуматися про гендерні питання, а також про те, як стати громаді успішною в умовах децентралізації.

З медіа школи в свою валізу я забрала до дому солідний багаж знань і умінь щодо орієнтації в інформаційному просторі, якими я планую поділитися в громаді.

 Маргарита Каймакова, провідний бібліограф Миргородської ЦРБ.