пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

Пізнаємо книжкові таємниці…




Кожного місяця учні Трудолюбівської ЗОШ І-ІІІ ст. з нетерпінням чекають на подорож в Миргород, адже там вони обов’язково відвідають бібліотеку. З книжечками в руках діти переступають поріг – і їх очі загораються від зустрічі з книгами, що чекають на них.

Та вибір літератури – це перша радісна подія. А друга – знайомство з черговою книгою, енциклопедією з серії «Перші запитання і відповіді» «Де спить сонечко?» І хоч запитання в ній досить важкуваті для учнів молодших класів («Де спить сонечко?», «Хто вночі не спить?», «Скільки потрібно часу, щоб дістатись до Місяця?», «Чи бачать сни тварини?»), майже на всі діти знали правильну відповідь. Були відповіді і кумедні.
- Хто вночі не спить?
- Я. Посплю 10 хвилин – і все.
- Що вам сниться?
- Мені приснилась біла лабораторна миша.
- Хто спить вниз головою?
- Коали і лінивці.
А останнє запитання задали бібліотекарям самі діти: «Про яку енциклопедію Ви нам розкажете наступного разу?» Бо зустрічі з бібліотекою без знайомства з новою книгою наші читачі не уявляють.

Зоя Єщенко, провідний бібліотекар Миргородської районної бібліотеки для дітей

вівторок, 14 листопада 2017 р.

Зверніть увагу! Цікава книга!





Дара Корній – сучасна українська письменниця, журналістка, волонтерка. Володарка відзнаки «Золотий письменник України» (2016 рік). Пише і для дітей, і для дорослих. Авторка 12 книг (дві з яких написані у співавторстві). Працює в жанрі соціально-побутової прози та в жанрі міського фентезі, гармонійно вплітаючи в сучасний світ елементи слов’янської дохристиянської міфології, майстерно використовуючи для цього народні казки, легенди, обряди та замовляння. Лауреатка третьої премії конкурсу «Коронація слова-2010» за дебютний роман «Гонихмарник».  Також цей роман був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» – «Відкриття себе» імені В. І. Савченко.
Нещодавно центральна районна бібліотека отримала цікаву книгу цієї прекрасної сучасної української письменниці. І сьогодні хочемо поділитися з вами оглядом містично-любовного роману, сповненого таємниць, пошуків та прихованих надій, який  спокусить та зачарує найвибагливішого прихильника притч, казок, легенд і невигаданих життєвих історій.

Корній Д.
Щоденник мавки:  роман/ Дара Корній; перед. О. Хвостової. – Харків: Книжковий клуб  «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. – 304 с.
Це книга про  звичайних  людей,  які переживають знайому багатьом життєву драму - втрату своєї цілісності, знайомої картини світу через зраду найдорожчих та близьких людей. В образі Мавки напевно не одна читачка побачила себе та свою історію, до болю схожі переживання, думки та вчинки. Адже скільки їх, жінок - Мавок, зачарованих Чугайстром - зломлених та понівечених душ, що прагнуть віднайти себе знову - ніхто ніколи і не злічить. А скільки із нас живуть не своїм життям, сповідуючи чужі цінності та інтереси, бояться відкрити істинні, сховані десь глибоко у душі за тонами суспільних умовностей та стандартів, бажання та мрії?
Герої роману не побоялись заглянути в свої душі та знайти там себе, виплекати та вивільнити справжню, щиру любов не тільки один до одного, але і до життя.
Словом, перед читачем відкриється дивовижний світ жіночої душі, що вистояла на хвилях буремного життєвого моря в момент, коли, здається, втратила все і вже нічого не вдасться повернути,  бо стоїш на самісінькому краєчку безодні, котра готова поглинути тебе щомиті…
 Книга для душі, для роздумів тихого вечора та відкриттів кожного нового дня. Дарія Корній як і завжди вчить нас бачити та відчувати серцем, вірити та прощати, а також любити.

Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування Миргородської ЦРБ

Українська мова - життя духовного основа





Раз казала мені мати:
"Можеш мов багато знати, 
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг".
В серці ніжну і погідну 
Збережу я мову рідну
9 листопада - вся Україна святкує день української писемності та мови – свято, яке відзначається ще з 1997 року.
 З цієї нагоди у Савинцівській сільській бібліотеці відбувся захід для школярів, який має назву "Українська мова - життя духовного основа". Всі ми розуміємо чому саме приурочено таке торжество. Але не всі знають, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Тому у цей день часто згадують про нього. І в честь такого свята, як День української писемності та мови, бібліотекар вирішила розповісти присутнім  більше про нього. Діти ознайомилися з історичною постаттю на Нестора Літописця, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Також оглянули виставку, на якій було представлено видання, що розкривають теми з історії походження української мови, історичної граматики, культури української мови та словники і можуть бути об'єктом наукового інтересу для дослідників українського мовознавства, книгознавців, а також для широкого загалу.
Більшість учвсників зробили висновок, що занепад мови - це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою - сильною і високорозвиненою стає нація і держава. Тож дане свято є доволі значущим для кожного українця.

Валентина Тищицька, бібліотекар Савинцівської бібліотеки-філіалу

понеділок, 13 листопада 2017 р.

Рідна мова, мова моєї України




«Рідна мова, будь не тільки святом, а насущим хлібом на столі…», під такою назвою відбулася літературна година у Комишнянській селищній бібліотеці – це традиційне місце для зібрань людей творчих, інтелігентних, тих, хто вміє відчувати душею красу слова і праці . Тож дружно на літературну годину до бібліотеки завітали учні 8-го класу Комишнянської ЗОШ (класний керівник – Валентина Смага) та місцева поетеса Оксана Топух.


 Захід відбувся з нагоди Дня української писемності та мови.
Розпочинаючи захід, завідуюча бібліотекою розповіла про значення рідної мови у житті кожного із нас.. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною мовою прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язую людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. А ще вона зазначила, що вміння любити дарує нам красу, поезію і крила творчості. Тому саме в бібліотеці постійно має звучати гарна музика, щире слово, мудра порада…
Надалі слово взяла сама поетеса. Вона розповіла дітям про милозвучність та красу рідної мови. Поетеса охоче поділилася з присутніми своїми спогадами про минуле, про перший написаний вірш, про перше кохання. З великим задоволенням декламувала власні вірші . Присутнім  розкрився широкий діапазон ліричного обдарування поетеси. Вірші у Оксани Топух лилися із самого серця, із душі. І кожен з присутніх в цей момент задумався: яка ж прекрасна наша земля, наші щирі люди, яка прекрасна наша чудова мова. 


Затамувавши подих, діти  слухали молитву про мову, яку зачитала Аліна Топух.  Потім всі разом долучилися до пісні «Мови чарівний голос…».
…Тож плекаймо в серці
Кожне гроно,
Прозоре диво калинове –
Наше рідне слово..

Валентина Четверова, завідувачка Комишнянською селищною бібліотекою-філіалом.