День методиста

 

14 серпня 2024 року в онлайн форматі відбувся «День методиста» для завідувачів, працівників відділів методично – організаційної роботи, та методистів публічних бібліотек Територіальних Громад під загальною назвою "Методична служба бібліотек: роль і можливості". Проводили засідання колеги з Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.

На зустрічі висвітлювалися сучасні та новітні аспекти роботи бібліотек, поточні питання їх діяльності, підвищення рівня інформаційної, цифрової, медійної грамотності, а також розмова йшла про оптимізацію та актуалізацію бібліотечних фондів. 

Велику увагу було приділено організації підвищення кваліфікації працівників, урізноманітнення форм та методів освіти (від самоосвітніх програм, до різноманітних загальноосвітніх платформ).

Крім цього активно запрошували учасників засідання і до участі у всіляких проектах та навчаннях, консультували з питань організації роботи ХАБів, не оминули увагою звітність та похвалилися досягненнями у роботі. 

Було цікаво послухати і про роботу колег-бібліотекарів з інших Територіальних громад. У деяких повчитися, деяким позаздрити, попишатися власними досягненнями та просто з користю провести час.

 

 

«Діти, які ніколи...»

Лише три дні тому ми відзначали День захисту дітей. А вже 4 червня, ми відзначаємо нову подію. І це, на жаль, не свято…

Суспільство придумало безліч слів, які пом’якшують жахливе слово «ВІЙНА». Її називають «збройним конфліктом», «воєнною агресією», «воєнною операцією», і навіть, «ситуацією, що склалася». Проте, суті це не змінює. Безжальна, кровопролитна, жахлива. ВІЙНА. Скалічені душі і тіла, поранені, загиблі та вбиті. Гинуть патріоти, волонтери, люди з активною життєвою позицією, журналісти, але найжахливіше, що гинуть діти.

Під час війни діти є найбільш вразливою категорією. Тому Генеральна Асамблея ООН 19 серпня 1982 року заснувала Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії. Він відзначається щороку 4 червня. Україна приєдналася до відзначення цієї дати у 2021 році. Доки росія не прийшла нас «визволяти», Україна відзначала Міжнародний день невинних дітей - жертв агресії, як солідарність зі світовою громадськістю у занепокоєнні, що під час збройних конфліктів гинуть не тільки військові. А тепер жертви серед дітей – наша жахлива реальність.

У всіх бібліотеках Миргородської громади були заплановані різного роду акції та соціокультурні заходи приурочені до цього дня.  Відзначати День пам’яті дітей, загиблих в результаті російської збройної агресії і не говорити про самі втрати –

 неможливо. Як саме говорити про це з дітьми різних вікових категорій, а також з рідними, що втратили дітей, розповідала присутнім Яремко Наталя Миколаївна в бібліотеці №2. Такий собі психологічний тренінг для дорослих і психологічне розвантаження для дітей. З молодшими виготовили дзвіночки, що символізують пам’ять про загиблих дітей та разом з дорослими прикріпили їх на дерево.

Відео-спомин «Відібране дитинство - відібране життя» підготувала для всіх небайдужих пані Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки. Важкі кадри, болісні слова, дитячі сльози і життя. Щоб не забути і не пробачити.

Годиною пам’яті «Пам’ятаємо про маленькі серця», вшанували маленьких українців, що загинули в результаті російської збройної агресії і у Хомутецькій сільській бібліотеці. Бібліотекар Людмила Володимирівна Бабич розповіла своїм відвідувачам і про саму дату та причини її започаткування, і про кількість дитячих жертв всіх збройних конфліктів, озвучила невтішні цифри та факти, які стосуються безпосередньо України та нагадала про заходи безпеки під час повітряної тривоги. Долучилися присутні і до тихої акції «Голуби пам’яті». Діти вирізали фігурки білих голубів з паперу, що стали символом перерваного життя, та розвісили їх на гілках дерев біля будинку культури.

У Шахворостівській сільській бібліотеці згадували про жертв війни, фантазували на тему миру, а також зображали патріотичні малюнки на асфальті. Малювали як постійні читачі бібліотеки так і діти, які змушені були переїхати з місць, де тривають бойові дії. Малювали те, що вони бачать і відчувають.

Дуже важливе питання захисту дітей, піднімали та обговорювали і у Кибинській сільській бібліотеці.

Година важливих повідомлень «Ми за те, щоб мир був на землі для усіх дітей на цілім світі» була підготовлена бібліотекарем Глушко Надією Іванівною. Говорили про втрачені життя, вкрадене дитинство, зруйновані міста та окуповані домівки; про те, яку ціну українці платять у війні з загарбницею-росією, а також про міжнародні організації, що повинні гарантувати безпеку дітей. Згодом, діти, що прийшли на зустріч виготовили голубів миру та прикрасили ними прибібліотечну територію.

Есе-розповідь в онлайн форматі «Дитинство обірване війною» підготували і у Єрківській сільській бібліотеці. Бібліотекар згадала про конкретні історії конкретних дітей, про їх мрії, згадки про них їхніх рідних, підняла проблему поколінь українців, що виховувалися на книжковому уявленні про війну, тому в реальності вона стала для нас шоком. Акція, що пройшла безпосередньо в бібліотеці носила назву «Янголи в небі» та включала в себе виготовлення голубів пам’яті та хвилину мовчання.

Схожою акцією, що носила назву «Янголи пам’яті», вшановували пам’ять про дітей – жертв війни і у Дібрівській сільській бібліотеці. Разом з бібліотекарем діти виготовили білих ангеликів, поговорили про те, чому так важливо завжди пам’ятати про ці жертви. Бібліотекар розповіла про подібні акції у різних країнах світу, про їх символи та особливості.

Інформаційна мобілізація «Відібране дитинство» проходила і у Гаркушинській сільській бібліотеці. Про право на життя, про жахаючу статистику,

за якою дитячі долі, про реакцію світової спільноти на ці страшні цифри, про тих, хто виїхав за кордон та про тих хто залишився в Україні, розповідала своїм відвідувачам бібліотекар Гаркушинської сільської бібліотеки, пані Віра Глеба.

Про кількість втрат, про найбільш-постраждалі регіони, про підтримку батьків, які втратили дітей та інші, дуже важливі теми, піднімає виставка – інсталяція «Пам'ятаємо про маленькі серця», що діє у Петрівцівській сільській бібліотеці.

Викладка - пам'ять «Маленькі янголятка України» наразі діє і у Слобідській сільській бібліотеці та у Публічній бібліотеці ім. Д. Гурамішвілі.

Ми живемо в страшний час, коли терор росії забирає не лише найкращих, але і найменших.

Станом на ранок 27 травня 2024 року за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 548 дітей України загинули внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ.

Який жах, що  у ХХІ столітті доводиться нагадувати світові та міжнародній спільноті що в Україні йде війна. Не книжкова. Справжня. Дуже жахлива і дуже жорстока, про необхідність захисту українських дітей від знищення. Ми всі, своїми діями, акціями, спогадами повинні зробити все, щоб громадянин будь-якої країни світу зміг побачити і прочитати реальні свідчення людей, які на власні очі бачили цинічність та варварство росії. Наші з вами свідчення. Бо злочинні дії Росії – загроза для всіх дітей світу.

 Жовто-сині історії Криму

Крим завжди багато важив в історії Європи. На цих землях були неандертальські печери, грецькі міста, скіфські пасовища, генуезькі порти, караїмські кенаси, готські фортеці, християнські церкви, ісламські мечеті. Тут точились битви, вирішувались долі держав. Саме тут батьківщина киримли – кримських татар. Саме тут найпівденніша точка України - мис Сарич. І саме з Криму 10 років тому р.ф. розпочала збройну агресію проти України.

26 лютого в Україні відзначається День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. У цей день у 2014 році в Сімферополі відбувся масовий мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу. Кримські татари, українці та представники інших національностей вийшли під будівлю Кримського парламенту, виступаючи за територіальну цілісність України, захист своєї свободи та демократії. Мітинг проходив під кримськотатарським прапором. Золота тамга на блакитному стязі – синонім чистоти та свободи, чесності й вірності, бездоганності та сили – для всього світу стала символом нескореності та мужності народу, символом боротьби за свої права, боротьби за повернення Криму під контроль України, символом опору загарбникам, символом духу свободи, закладеного багатьма поколіннями. Щороку бібліотеки Миргородської громади долучаються до акцій пам’яті про ті дні, ставлячи на меті висвітлення тих подій, що стали і є визначними для історії нашого сьогодення.

Інформаційним дайджестом «Наш український Крим"  зацікавлювала  своїх  користувачів Вікторія Дубина, бібліотекар Петрівцівської сільської бібліотеки. Всі, хто прийшов на захід ознайомилися з хронологією подій анексії Криму, здійснили віртуальну подорож чарівними куточками півострова та переглянули матеріали тематичної виставки.

Цікавий фотоколаж «Крим. Реалії. День початку кримського спротиву» представила на розсуд своїх користувачів Слобідська сільська бібліотека. На фотовиставці були представлені світлини, діаграми, порівняльні характеристики Криму до та після окупації. На виставці також знаходиться інформація про політичну та соціокультурну ситуацію в Криму впродовж лютого-березня 2014 року, а також післяокупації. Є також, фото листів в підтримку політв’язнів, бранців кремля, яких незаконно утримує Росія.

Єрківська сільська бібліотека для своїх відвідувачів підготувала цілий цикл заходів під загальною назвою «Крим. Народ. Історія. Свобода.» Бібліотекар разом з клубом «Єрківчанка» обрали для свого заходу інформаційно поетичний напрямок. Факти та розповіді про події 10 річної давнини перемежовувалися з віршами та піснями заданої тематики. Для молодшого покоління Пані Людмила, бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки підготувала годину історичної пам’яті «Український Крим: спротив триває»

 Під час проведення вікторини «Чи знаєте ви?», пригадали поняття «окупація», «анексія», переглянули відео- та фотоматеріали, обговорили взаємозв’язок між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю.

На перегляд документального фільму «Ціна анексії – життя» та подальше обговорення побаченого, зібралися 23 лютого   користувачі  бібліотеки - відділу №2.

Відеолекція Віталія Дрібниці, українського історика та блогера, яку переглянули в доповнення, додала до відеоперегляду цікавих фактів, нюансів та відтінків. Книжкова виставка «Крим у творах українських письменників» внесла літературних акцентів до загального враження.

Користувачі Гаркушинської сільської бібліотеки, зібравшись на інфоtime «Крим у полоні міфів та ілюзій», згадували

хронологію подій далекого 2014 року, говорили про різні методи впливу на свідомість людей, які застосовує країна - агресор у своїй пропаганді та про те, як цим методам протидіяти; говорили і про рух опору, що зараз діє в Криму і про програму деокупації півострова. Подискутували трохи про методи реінтеграції території та поміркували над тим, як жити з людьми, що були відірвані від нас на ціле дисятиріччя. Бібліотекар навела багато свідчень місцевих жителів Криму про ставлення до них окупаційної влади, про утиски та заборони. Зустріч видалася напрочуд цікавою та емоційною.

Інформаційна довідка та перегляд презентації «День Спротиву: Голос за Вільність Криму та Севастополя» пройшла і в Шахворостівській сільській бібліотеці. На зустріч були запрошені активні бібліотечні користувачі. Всі разом переглянули та обговорили відео, відслідкували, як хронологію окупації, так і хронологію спротиву, спробували дати оцінку відеофрагменту коли Нахімовці співають гімн України, у формі гри   «звільнили» Крим від окупантів. Зустріч була не тільки інформативною та пізнавальною, але і напрочуд цікавою.

Інформаційний фото - колаж «Крим: історія без міфів» був представлений і у Біликівській сільській бібліотеці. На світлинах зафіксовані і рішучі вирази облич героїв спротиву і найвизначніші його моменти, і основні символи та вимоги.

Долучилися до відзначення Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в інших бібліотеках громади.   - Виставка - мандрівка «Крим - це Україна» (Зубівська сільська бібліотека), тематична

викладка «Україна єдина! Крим - це Україна» (Хомутецька сільська бібліотека), виставка-подія «Крим на карті України» (Кибинська сільська бібліотека), тематична викладка «Від Карпат до Криму – Україна єдина» (Публічна бібліотека ім. Д. Гурамішвілі). 

 Зараз, незважаючи на російську анексію та війну проти України, ми пам’ятаємо про Крим. З Криму почалась війна, тут вона має завершитись. Відновленням українських кордонів, поверненням українських громадян. А починати треба з пригадування історичної правди….

 ПРО ІСКРУ, ЩО В ТОБІ ГОРИТЬ

А ви знаєте, що життя продовжується в тому числі завдяки бібліотекарям і бібліотекам, як би пафосно це не звучало. Заходиш у бібліотеку і тебе зустрічає привітна людина, питає як Ви, як настрій, на яку літературу сьогодні налаштовані?
Посміхається щиро,  пропонує  книжкові новинки,  захоплено

розповідає про нові надходження. І    починається спілкуванняі трохи спадає стрес, і помітно піднімається настрій. 

А ще бібліотека  це порядок, затишок та приємна атмосфера. Можливо так пощастило не кожній бібліотеці, але  Гаркушинській сільській пощастило однозначно.

Між іншим у приміщенні Гаркушинської сільської бібліотеки знайшлося місце не тільки для різноманітної літератури (до речі, великий вклад в поповнення фонду вносить саме бібліотекар,

приймаючи участь у всілякого роду акціях дарування, розіграшах та лотереях), а ще й для охочих щось навчитися робити власноруч. 

З 2023 року у бібліотеці активно працює клуб за інтересами          «Острів захоплень».  І слово «активно» в цьому реченні і в  цьому  процесі, мабуть, головне.

  Створений клуб був за безпосередньої ініціативи самих учасників. Тим хто хоче, вміє, любить щось робити своїми руками, для творчих і непосидючих, активних і невтомних, потрібна   була організація  і місце  для  діяльності.

Бібліотека, а насамперед її небайдужа господиня – Віра Геннадіївна Глеба, взяла на себе цю місію  і цю відповідальність. 

Треба сказати, що той напрямок, що діти вибрали для свого клубу (декоративно-мистецький) - є одним з найскладніших (для бібліотекаря зокрема), бо коли діти пізнають навколишній світ, вони намагаються свої враження передавати за допомогою творчості. Малюють, ліплять, роблять оригамі, мотанки, квіти із гофрованого паперу тощо.

А перш ніж чомусь навчати чи щось показувати –  це треба

вміти робити самому. Тому пані Віра, бібліотекар Гаркушинської сільської бібліотеки, завжди у пошуку, у навчанні, і у тонусі.

Свою роботу члени клубу планують самі, і роблять це так, щоб було цікаво кожному. Збираються дівчатка на свої посиденьки у вільний від основного навчання час, у відповідності до запланованих занять, але, в переважній більшості, зважаючи на настрій та в узгодженні із душевними поривами. Може тому психологічна атмосфера тут носить неформальний комфортний характер і не регламентується зобов'язаннями і стандартами. 

Результатом таких дівочих зустрічей стала численна колекція поробок із кольорового та гофрованого паперу, ниток, клаптиків тканини, гілочок, шишок та польових квітів.

Крім цього, на своїх заняттях, учасниці знайомляться з книжковими новинками бібліотеки, що видані українською мовою, пізнають культуру, традиції, історію нашої держави та рідного краю.

Тобто «Острів захоплень» це саме та локація, де дітям надаються можливості задовольняти свої інтереси і поєднувати різні напрямки і форми занять.

І дуже добре, що такі клуби ще виникають при бібліотеках, адже все починається в житті з малого, а отже зацікавленість маленьких відвідувачів бібліотекою - це перший етап до формування читацького  смаку, самоосвіти і майбутнього читацького активу, а отже і майбутнього прогресивного українця.

Подарована палітра емоцій

Книги – один із найцінніших винаходів людства. Вони були джерелом знань, розваг і натхнення для багатьох поколінь. Книги дають можливість втекти від реальності, навчають новому та налагоджують зв’язок зі світом. Вони дають нам відповіді на

всі запитання, та виконують ще силу-силенну необхідних людині функцій. Цей факт є незаперечним. Наступний незаперечний факт – це великі проблеми в бібліотеках з новими надходженнями цих самих книг. Саме тому кожна подарована бібліотеці книга сприймається бібліотекарями з величезною вдячністю і кожна з них знаходить свого відданого читача.

У нашому місті багато добрих і чуйних людей. Протягом багатьох років наші читачі безкоштовно приносять в бібліотеку свої особисті книги. Дарують цілі зібрання творів, книги класиків і сучасних авторів.

  І приємно усвідомлювати, що таких дарувальників щороку стає дедалі більше. Люди вже знають про особливий для бібліотек день – день дарування книг - тому готуються до нього заздалегідь.

Проте є у нашої бібліотеки одна особлива дарувальниця, я б сказала унікальна. Книги бібліотеці вона дарує щомісяця, на постійній основі. І купує вона їх цілеспрямовано для бібліотеки за власний кошт, орієнтуючись на побажання бібліотеки, слідкуючи за книжковими новинками і вкладаючи в такий дар своє натхнення.

У середньовіччі вважалося, що людина, яка передала в монастир такий цінний дар, як книга, не тільки зберігає про себе пам'ять у нащадків, а й забезпечує порятунок своєї душі.

Що ж, можливо саме цим керується ця прекрасна пані, але щось мені підказує, що в неї зовсім інші цілі і мотиви. Можливо, це висока громадянська позиція або чітке усвідомлення нагальних потреб бібліотеки (якщо не я то хто?); може це щедрість душі чи дотичність до книжкової сфери, але, скоріше за все - це внутрішня необхідність робити, щось хороше у житті.

Сьогодні Публічна бібліотека ім. Д. Гурамішвілі Миргородської міської ради, щиро дякує чарівній пані, неймовірно добрій і чуйній людині, нашій колезі (бо бібліотекарів колишніх не буває), другові, талановитій поетесі – Маргариті Олійник-Локай за таке шляхетне і лицарське рішення взяти книжкове «шефство» над нашою бібліотекою. За 2023 рік та невеличкий «клаптик» 2024-го, в подарунок від Маргарити, бібліотека отримала вже понад 30 книг, що є справжнім скарбом та істинним святом для широкого читацького загалу. Це книги різної тематики, різного цільового спрямування, для різних вікових груп. Серед її книжкових подарунків історична, науково-популярна, художня література, а також видання по психології та з краєзнавства.

Нам сьогодні доводиться жити у надзвичайно бурхливому потоці різноманітних подій, іноді надзвичайних, у ситуаціях, коли мало позитивної інформації. І дуже часто читання - то радість, розрада, втіха, моральне задоволення. Адже захоплення

книгою для багатьох стало невід’ємною    частиною духовного життя.

 Тому люди, які, в такий нелегкий час, знаходять можливість дарувати книги, ділячись теплом своїх сердець, добротою, розумінням, любов’ю до читання, виконують неймовірно важливу місію – вони відстоюють право людей читати українською. 

Люба Маргариточко, ми безмежно вдячні Вам за ці безкорисливі дари і впевнені – вони стануть важливою частинкою фонду нашої бібліотеки, допоможуть у забезпеченні дозвіллєвого процесу, відродженні культури та духовному зростанні і обов’язково знайдуть свого читача.

 

 

«Він родом з полтавського краю»

                                                       «Се просто благотворно — смакувати

                                                   духовні плоди такого поета».

                                                                                                                Іван Франко                           

Хіба може бути вищою оцінка для поета, аніж ця, що її дав Володимирові Самійленку Іван Франко? І дійсно, художня спадщина поета, що представлена поетичними, прозовими, драматичними творами, переспівами та перекладами, мемуарними та автобіографічними матеріалами є напрочуд оригінальною самобутньою та небуденною.

Народився Володимир Самійленко 3 лютого (22 січня за ст. ст.) 1864 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині і навчався в Миргороді, тому ми можемо не тільки насолоджуватися його творами, а й почесно називати себе його земляками.

Зважаючи на це бібліотеки Миргородської громади найактивніше долучилися до вшанування пам’яті свого краянина та популяризації його творів.

Інформаційне досьє «Незабутній та забутий» представила на розсуд своїх користувачів бібліотекар Слобідської  бібліотеки, Дорогопулько Наталія  Олексіївна.

Ближче познайомитися з творчістю Володимира Самійленка в бібліотеці зібралося чималенько охочих. Пані Наталія розповідала своїм гостям про перші проби пера поета, про його початкові збірочки, про інтимну лірику та про життєву позицію; зачитала відгуки про Володимира Самійленка його сучасників та критиків; звичайно ж, звучали вірші та роздуми поета з актуальних і понині тем.

«Не вмре поезія, не згине творчість духа». Таку назву носить книжково-ілюстративна виставка-портрет, організована Біликівською сільською бібліотекою до 160-річниці від дня народження Володимира Самійленка. Статті про знаного поета, його відомі поезії і вірші присвячені йому, біографічні відомості і цікаві факти – все це ви можете побачити завітавши до бібліотеки.

Сатиричний аспект творчості Володимира Самійленка відкривали у Петрівцівській сільській бібліотеці. Інформпарасолька під назвою «Володимир Самійленко – сатирик від Бога» прихистила всіх небайдужих  до творчості поета в день його народження. Бібліотекар Вікторія Дубина розповідала гостям про світогляд Самійленка, про його талант сатирика і гумориста, що засуджував та висміював ура-патріотизм, самодержавство, продажність, графоманію. Звучали на заході і самі твори поета. Українська патріотична дума «На печі», за думкою слухачів, якнайкраще відображає і нинішні проблеми українського суспільства.

У Єрках 3.02. проводили літературну мандрівку «У мене є одне кохання, котре не зраджу я вовік». Це був поетично-ліричний захід, який підготували для всіх охочих часники клубу за інтересами «Єрківчанка». Цього дня тут читали вірші поета, слухали пісні на його слова, говорили про типових літературних персонажів у його творах різних жанрів. Окремо зупинялися на драматургії та мемуаристиці. Для повноти сприйняття образу письменника в бібліотеці була розгорнута виставка – присвята «Він українець, свідомий українець…».

Виставка – життєпис розгорнута, також, і в Кибинській сільській бібліотеці. На ній зібрана інформація, як про Володимира Івановича, дописи про нього різних критиків та поціновувачів його творчості, влучні цитати, що його характеризують, так і вірші та проза самого автора.

Про Володимира Самійленка розповідали цими днями і в Гаркушинській сільській бібліотеці, де відбувся літературний променад «Поки живуть думки в душі моїй…». Познайомитися з творчістю українського патріота, поета та сатирика прийшли члени клубу «Острів захоплень» та всі охочі.

Пані Віра, бібліотекар Гаркушинської бібліотеки, підготувала для них розповідь про найцікавіші факти з його життя. Гості бібліотеки дізналися за що і коли Володимир отримав своє перше «літературне» покарання, про те скільки мов він знав, про його творчі псевдоніми та про те, хто був його літературним куратором та укладачем деяких книг. Зустріч була і цікавою і пізнавальною, а тематична виставка доповнила сприйняття.

Дібрівська сільська бібліотека з нагоди дня народження Володимира Самійленка також запрошувала до себе на гостину. До уваги відвідувачів була представлена викладка – нарис «Апостол української ментальності» та проведено біля неї інформаційну локацію. Пані Людмила розповідала гостям про основні етапи життя поета, про непрості умови в яких він жив і творив, про особисту трагедію та про основні творчі постулати відомого майстра слова.

Приходили любителі влучного слова і до бібліотеки відділу № 2 Публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі, де була організована книжкова виставка «Лицар українського слова». На виставці були представлені поетичні, сатиричні, філософські твори

письменника, його переклади, а також книги про нього. Крім цього бібліотекар Яремко Наталя та керівник гуртка «Джерельце» Центру культури та дозвілля Оксана Дудник провели літературну годину «Поетична спадщина Володимира Самійленка». На заході значну увагу приділяли пейзажній та інтимній ліриці поета, послухали «Вечірню пісню» покладену на музику К. Стеценка, говорили про філософську лірику, де звучать роздуми про сенс людського буття та про вічність, і, звичайно ж, читали його вірші із циклу «Весна» та «Сонети».

Про цікаві зустрічі, що подарувала доля Володимиру Самійленку, про його знайомства з Лесею Українкою, Оленою Пчілкою, Миколою Лисенком та Михайлом Старицьким, про його участь в літературно-мистецькому гуртку

«Плеяда», та про вплив цього гуртка на творчість поета говорили у Зубівській сільській бібліотеці, де 3.02 проходили поетичні реляції «Духовна окраса нації». Читали і твори Самійленка, зробивши акцент на комедійний аспект його творчості. Тут звучали гуморески «Драма без горілки», «Дядькова хвороба» та «У Гайхан-бея».

Виставка-дежа-вю «Він родом з Полтавського краю», присвячена особі Володимира Самійленка, функціонує і в Публічній бібліотеці ім. Д. Гурамішвілі. Біля неї 4.04 і відбулася мандрівка за творами «Поет живе в серцях його народу». Всі охочі могли відчути себе поетами, добираючи рядок до вірша, прийняти участь в обговоренні його творів та послухати влучні гуморески.

З цього ж приводу Шахворостівська сільська бібліотека запросила своїх користувачів на зорепад ювілейних дат. Тут відбувся захід «Духовна окраса нації», на якому присутні ознайомилися з творчістю земляка, поговорили про його самобутність та вплив його творчості на українську літературу. Окрему увагу приділили творам, які є найактуальнішими цього часу: «Ельдорадо», сатиричній комедії «У Гайхан Боя» та «Маруся Чураївна».

Виставкою – портфоліо «Короткі етюди довгого життя» зустрічає користувачів виставка приурочена 160 річниці визначного поета і у Хомутецькій сільській бібліотеці. На ній представлені статі про життя Самійленка, збірки його віршів, цікаві факти з його біографії та влучні вислови про нього.

Минуло майже 90 років, як не стало поета Володимира Самійленка, але його вогнисте слово залишилась на довгі роки у спадщину нащадкам в Україні.

Як підсумок до всього сказаного вище хотілося б знову процитувати слова Івана Франка, сказані на адресу Володимира Самійленка. Він «такий саморідний та національний - не штучний, а немов так готовий уже виріс із рідного ґрунту... Небагато їх таких має всесвітня література, і всі вони, без огляду на розмір та силу їх талантів, поробилися любимцями публіки...».

 

 

Новинки поштової скриньки

Як ви вибираєте книгу для читання? Можливо питання трохи дивне, але все ж таки...Ну звісно ж за власними вподобаннями чи захопленнями. Дехто читає «модні» новинки чи «модних» авторів. Іноді - це читання із службового обов’язку, а іноді - це рандомний вибір.

Проте, в переважній більшості – це рекомендована книга: подругою, однодумцем чи бібліотекарем. Останній мій вибір саме з цієї категорії.

Моя колега, Наталочка Ганженко, бібліотекар Біликівської  сільської бібліотеки,отримала нещодавно в подарунок від Олександра Скорохода авторські книги  «Наречена» та «Помста». Зі словами: «Трохи переживаю чи не понурий дизайн обкладинки» - прийшла ними хвалитися. І були в неї трохи стурбовані очі, трохи насуплені брови та трохи стривожений голос (бо ж обкладинка – це ж обличчя книги).

А оце Наталочка вже після прочитання та під впливом від прочитаного. Захоплена, вражена і ні трохи не розчарована. Каже, що прочитала на одному диханні,  не  відриваючись, і що ледь діждала ранку, щоб почати читати продовження. Дуже довіряю її смаку. (До речі: обкладинка повністю відповідає сюжетній лінії).  

Для тих, хто любить містично-фантастичні сюжети з філософським та психологічним присмаком,  роздуми про добро і зло, правду і кривду, любов і зраду – той обов’язково цю книгу оцінить. Тож любителі такого жанру, ставайте у чергу. Книжечки, після оформлення всіх належних документів, можна буде знайти і прочитати у Біликівській, Єрківській та Гаркушинській сільських бібліотеках.