Мальовані яйця Великодня

                    

Великдень – одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають по всьому світу. Напередодні нього у Гаркушинській сільській бібліотеці відбувся майстер-клас з розпису яєць, а саме мальованок. Його учасниками  були юні користувачі бібліотеки, учні 1-5 класів сільської школи. Відкрила захід бібліотекарка, яка розповіла про традиції проведення в Україні Великоднього свята. До приходу християнства Великдень на Русі святкували у день весняного рівнодення – 22 березня. Це було свято Нового року, весни, пробудження і відродження, перемоги життя над смертю. 

Для християн Пасха – це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя  до смерті й від смерті до життя. Перший перехід – сумна «Хресна дорога» Ісуса Христа. Другий – Воскресіння – радісне й торжествуюче.

Незмінним в українських традиціях залишилося мистецтво писати писанки. Як і в давні часи, так і сьогодні воно наділяється сакральним значенням та входить до звичаєво-обрядової сфери. Зацікавила дітей інформація бібліотекаря про мистецтво розпису писанки. Давні українські звичаї приготування на Великдень писанок та крашанок відображалися в різноманітних легендах. Так, легенди, записані на Поділлі, кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, від сказав воякам, які охороняли його гріб: «Йдіть і скажіть всім, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак». При цьому узяв зі свого гробу крашанку і дав воякам.

Одним із мистецтв розпису яєць є мальованка - це розпис фарбами за допомогою пензля. З ним ознайомила дітей одна із користувачок бібліотеки Котенко Тетяна Григорівна, яка свого часу закінчила художнє відділення Миргородського керамічного технікуму. Діти жваво обговорювали традиції проведення свята Великодня  і виготовлення крашанок та писанок  у своїх родинах.

А згодом вони за підтримки і  допомоги Тетяни Григорівни виготовили барвисті мальованки. Можна впевнено сказати, що майстер-клас вдався, а виготовлені дітьми мальованки порадують око не лише користувачів бібліотеки, а і членів їх родин. Крім того, юні користувачі  мали нагоду поспілкуватися і отримали чимало приємних вражень. Тож будемо і надалі відроджувати і запроваджувати звичаї і традиції нашого народу.

Віра Глеба, бібліотекар Гаркушинської сільської бібліотеки

Чорнобиль. 30 років потому

                 В день тридцятирічного ювілею з дня аварії на чорнобильській АЕС працівники Кибинського будинку культури та сільської бібліотеки  провели  патріотичну годину «Чорна трагедія на кольоровій землі» з старшокласниками та молоддю села ,щоб згадати і пом'янути справжніх патріотів нашої держави. В сільській бібліотеці юнаки і дівчата мали змогу ознайомитися з переглядом літератури «Чорнобиль. Трагедія. Пам'ять». Ведучі заходу, директор сільського будинку культури Алла Ребрик  та художній керівник  цього закладу Каріна Мітіна згадали трагічну історію того чорного дня. Хвилиною мовчання присутні  вшанували пам'ять  героїв –чорнобильців ,які ціною свого життя захистили  світ від страшної біди. Про себе тоді ніхто не думав. Чорнобильська біда торкнулася і нашого села Кибинці. Одинадцять  жителів нашого села приймали участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Ми ,односельчани схиляємо перед ними голови, адже  вони ціною свого здоров'я  і життя захистили  світ від страшної біди. Тож згадаємо їх імена: Богатиренко Володимир Васильович, Матвієнко Володимир Іванович, Матвієнко Василь Миколайович,Матвієнко Григорій Кузьмич, Проскура Михайло Андрійович, Ребрик Віктор Михайлович, Шнипенко Сергій Володимирович, На жаль не дожили до нашого часу  учасники ліквідації  аварії на Чорнобильській АЕС :Василенко Василь Михайлович, Марченко Микола Григорович, Ребрик Олексій Петрович. Вічна їм пам'ять!!!.

Надія Глушко, завідуюча Кибинською сільською бібліотекою – філіалом.

Нас зібрала одна природа

           

         Кілька  років тому,  22 квітня,  дванадцять  американських  школярів  запропонували  відзначити  День  Землі,  закликавши  всіх  землян  підтримати цю природоохоронну акцію.  А Україна цей  день  відзначає  з 1991  року.

         Земля - колиска  людства.  Яка  ж  вона,  Земля?   Тож  про природу,  її красу,  про  виникнення  життя  на  землі та про  тривалість життя  населення  України в  Черкащанському  НВК  було  проведено літературно -  екологічний  круїз, ведучі  якого  були учні школи:  Анастасія  Пащевська  та  Анна Рожко.

         Учителем  хімії  та  біології  Оксаною  Українською  та  бібліотекарем  Світланою  Челембієнко  був  проведений екологічний   марафон за  участю  двох  команд   який  складався  з  п'яти кіл :  подумай - відгадай,  овочеве  коло, бліц - турнір,   хитромудрі  запитання  та  прикмети.

         Оцінювали знання  команд  "інспектори  екологічних  наук" вчителі:  Валентина  Філіпова,  Людмила  Згурьєва,   Павло Шека.  А  у виконанні  Галини Луценко,  вчителя НВК  та   Надії  Рожко,  директора Будинку культури  звучали  пісні  про Землю і природу.  Також  була  влаштована  розгорнута книжково-ілюстративна виставка  "Люблю  природу  в  любу  негоду".

         Для  підтримки  життя на Планеті, сьогодні  і в майбутньому, біля  школи  висадили молоді  деревця  та  облаштували чудову  клумбу.

    Світлана  Челембієнко,  бібліотекар Черкащанської  бібліотеки - філіалу.

Чорнобиль не має минулого часу

Час плине невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас, українців.

Минуло 30 років з моменту аварії на чорнобильській електростанції. Та яким далеким, ідилічно безхмарним видався нам тепер той дочорнобильський світ — спокійний, неквапний, самовпевнений, роками немовби занурений у напівсонну, поблажливу, вседозволяючу благодушність. Для всіх, хто прямо чи побічно був причетний до Чорнобиля, час ніби розколовся на дві нерівні частини: до 26 квітня 1986 року і після.
          30 років — мить в історії людства, не дуже великий термін. Та за ці роки, за місяці — ми всі стрімко прозріли, подорослішали на цілу епоху, ми стали жорсткіші й вимогливіші і до самих себе, і до тих, хто приймає відповідальні рішення, до тих, у чиїх руках людське існування і доля природи. Бо надто вже високою ціною довелося і ще доведеться платити за Чорнобиль.

Доцієї дати у Гаркушинській сільські бібліотеці організовано книжково-ілюстративну виставку «Свої Чорнобиль має кольори». Для користувачів бібліотеки тут постійно проводяться інформаційні огляди книг та періодичних видань даної тематики. Ця виставка є даниною пам'яті всім хто поклав своє життя і здоров'я заради ліквідації страшних наслідків Чорнобильської аварії, пересторогою всім прийдешнім поколінням.

О земле втрачена, явися,
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені
В.Стус

Тут зібрані документи найрізноманітнішого спрямування, які розкривають соціологічні, політичні, морально-етичні аспекти цієї трагедії. Запрошую бажаючих познайомитись з літературою даної тематики до бібліотеки.

Віра Глеба, бібліотекар Гаркушинської сільської бібліотеки.

У БIЙ НА НЕВИДИМОГО ВОРОГА

У переддень 30-рiччя Чорнобильської трагедiї до Великобайрацького сiльського будинку культури по запрошенню директора будинку культури та бiблiотекаря завiтали учасники лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на ЧАЕС: Олiшевко В.П., Шелест Г.О., Дяченко Г.В., Ростовський А.Г., Шелест О.В., Мандя О.В., Довгаль О.I., Кузьменко А.П., Бабич В.М. та вдова лiквiдатора Пелих Л.П. Також на вечiр пам'ятi прийшли жителi села.

Ведучi вечора нагадали подiї катастрофи на ЧАЕС і наголосили, що на сценi сидять не просто сiльськi хлопцi, а герої - захисники Вiтчизни, якi не роздумуючи покинули домiвки i пiшли на боротьбу з невидимим ворогом. Не рахуючись зi своїм життям i здоров'ям нашi герої смiливо йшли до кратера реактора, виконуючи обов’язок перед рiдною землею i народом.

Низько схиляючи голови, вшанували хвилиною мовчання пам’ять про тих, хто загинув вiд цього пекла.

Вiдважними i героями не народжуються - ними стають в екстремальних умовах, в надзвичайних ситуацiях. Саме про такi умови та ситуацiї, за чашечкою чаю, розповiли нашi гостi лiквiдатори. I у кожного була своя iсторiя, свiй бiль i туга.

Олександр Мандя розповiв, як носив мiшки з пiском по темних лабiринтах, щоб закидати трiщину бiля 4-го реактора.

Олексiй Довгаль нiколи не забуде, як на ЗIЛ-130 об’їздив всю чорнобильську зону. Анатолiй Кузьменко з сумом згадував, у яких тяжких умовах вони робили огорожу зони вiдчудження. Багато спогадiв прозвучало у цей вечiр. I хоч у кожного з них страшна аварiя забрала здоров'я та вони не втрачають оптимiзму i гордяться тим, що в 1986 роцi виконали свiй обов'язок. Радiють життю, а дехто радує своїм спiвом односельцiв. Так Григорiй Шелест та Василь Олiшевко є активними учасниками художньої самодiяльностi. У цей вечiр разом iз своїм творчим колективом: Лiдою Пелих, Миколою Кузьменком пiд акомпонемент Олександра Стояновського, подарували гостям чудовi пiснi: "Материнська біль","Ой, то не зима" та iншi.

Голова сiльської ради Анатолiй Пугач подякував лiквiдаторам за їхнiй героїзм i побажав мiцного здоров'я та довгих рокiв життя.

По закiнченню зустрiчi учасники лiквiдацii на ЧАЕС подякували директору ДП "Дослiдне господарство iм. Декабристiв", депутату обласної ради Володимир Цибенко за його пiдтримку та чуйне ставлення до них.

В.В.Даценко, бiблiотекар Великобайрацької

сільської бібліотеки - філіалу

Шелест Г.О., директор Великобайрацького

сільського будинку культури