Чорнобиль: біль пам’яті

Минають роки, все далі віддаляючи нас від страшних квітневих подій 1986 року. Це одна із тих дат в історії України і всього світу, яку називають «чорною». У цей день небо над квітучим і спокійним Поліссям покрилося зловісною хмарою радіаційного диму. Наче було це вчора, а минуло вже 30 років з дня жахливої катастрофи на Чорнобильській атомній станції. Але навіть час не здатний стерти з обпалених страшною трагедією людських душ спогадів про аварію, яка забрала життя десятків тисяч, завдала шкоди здоров’ю мільйонам наших співвітчизників.

Сьогодні ,у 30-у річницю аварії на Чорнобильській атомній електростанції, в селі Хомутець відбувся мітинг-реквієм «Летять в Чорнобиль журавлі». На мітинг прибули працівники установ, організацій, учні технікуму ,школи, жителі села, а також учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. 

  О 10-й годині ранку, біля пам’ятного знаку на честь учасників ліквідації на ЧАЕС, під звучання пісні «Чорнобильська біда» , ведучі мітингу–  художній керівник БК Вікторія Кобильченко та викладач Хомутецького  ветзоотехнікуму  Аліна Одарченко -  запрошують до слова директора Хомутецької ЗОШ Валентину Аршинову. Вона нагадала присутнім історію подій 30-річної давності.  

  

«Ось уже 30 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й... 30 років минуло відтоді, а память наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці», такими словами розпочала свій виступ викладач історії України Хомутецького ветзоотехнікуму Любов Кострубіна. 

 Вона наводила вражаючі факти, зокрема сказала : «Коли розвиток ядерної енергетики у світі набув високих темпів, вважалось, що ймовірність аварій на атомних електростанціях складає 1:100000. І цей один випадок стався в Україні. Радіоактивний викид внаслідок аварії на ЧАЕС порівнюють з трьома сотнями Хіросім. У ліквідації цих наслідків брали участь 600 тисяч осіб — представників 76 національностей. Населення було евакуйоване, думали, що ненадовго, вийшло — назавжди. Але на ураженій території сьогодні живуть люди — самопоселенці, які, незважаючи на всі заборони, обрали собі там домівку. ...Тільки через декілька років після аварії, на початку 90-х, Верховна Рада України оголосила Україну зоною екологічного лиха...».

 А скільки зламаних доль? Скільки сирот, що втратили батьків, скільки ненароджених  дітей, скільки нових хвороб?  Чорнобиль... Це  35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території України - сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища - мертва зона, "зона відчуження" в  2712 кв. км Спогадами про події поділилася донька учасника ліквідації  на Чорнобильській АЕС Аліна Одарченко

Сільський голова Роман Ксьонз подякував учасникам ліквідації  аварії на ЧАЕС, жителям свого села, під Чорнобильські дзвони присутні на мітингу вшанували пам’ять тих, кого немає уже поруч, хвилиною мовчання.

На мітингу було дуже багато молоді, які про жахливі сторінки літопису Чорнобиля знають з книг, кінофільмів, розповідей очевидців. Але ця тема болем озивається і в їхніх серцях. Студенти 1 курсу Хомутецького ветзоотехнікуму: Олександра Кріль , Анастасія Плужник , Владислав Береза , Андрій Голтвянський, запаливши свічки пам’яті, на честь ліквідаторів, читали вірші Чорнобильської тематики.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі  наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємось в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу. Ми низько схиляємо голови перед ними і з особливим почуттям їх вшановуємо! Велика  Вам подяка і низький доземний уклін! Нехай будуть вдячні та уважні люди до Вас, щодня, щохвилини, завжди! Присутнім учасникам тієї страшної аварії були вручені квіти, а також на закінчення покладено квіти до пам’ятного знаку на честь учасників ліквідації на ЧАЕС.

 Та врятований світ – найкращий пам’ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам’ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.

Людмила Бабич , завідуюча Хомутецькою сільською бібліотекою