Пам’ять потрібна загиблим героям, а повага – живим

До дня визволення Миргородщини

Минають роки, змінюються державні устрої, і навіть саме життя , і лише героїчні подвиги окремих поколінь залишаються жити вічно. 71 рік тому наш народ виявив небачену мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками за свободу Миргородщини як на фронті, так і в тилу ворога.

Напередодні цієї визначної дати в історії нашого краю до сільської бібліотеки завітали учні 8 класу Кибинської ЗОШ разом з організатором позакласної роботи Наріжною Ольгою Павлівною. Тут вони ознайомилися з представленими на книжковій виставці “Щасливий день 43-го ” виданнями та матеріалами з періодичних видань з історії визволення Миргородщини від німецько-фашистських загарбників.

З кожним роком все менше залишається серед нас ветеранів тієї страшної війни. В нашому селі  залишився лише один -  Мазур Володимир Якович. Особливу увагу школярів акцентувала завідуюча сільською бібліотекою  на збірці краєзнавчих  нарисів «Війна відгриміла, та пам’ять жива», підготовленій працівниками публічних бібліотек району до 70-річчя визволення нашого краю від німецько-фашистських загарбників. Адже в ній зібрані нариси про наших земляків, долі яких обпалила Велика Вітчизняна війна.

 З великим  інтересом прослухали школярі розповідь бібліотекаря про ветерана нашого села Мазура Володимира Яковича, що теж ввійшла до цієї збірки.  А ще бібліотекар зауважила, що у ній можна знайти також відомості про ще одну нашу односельчанку Ганну Єгорівну Ніколаєнко, яка у роки війни перебувала у рабській неволі у фашистській Німеччині. До речі, вона є однією із довгожительок нашого села, цього року їй виповнився 91 рік.

           З метою вшанування пам’яті полеглих в роки Великої Вітчизняної війни всі учасники заходу відвідали пам’ятник  загиблим воїнам і поклали  квіти. На стелі вони з хвилюванням знаходили прізвища своїх рідних, загиблих в роки війни. Художній керівник СБК Мітіна Карина розповіла дітям про жахіття війни, які довелося пережити нашим односельчанам. Вона наголосила на тому, що Велика Перемога була здобута дорогою ціною, 423 кибинчан не повернулися з фронтів війни.

            Юнаки та дівчата зрозуміли, що тепер, як ніколи, потрібно шанувати пам’ять про тих, хто віддав своє життя за мир на землі.

Надія Глушко, завідуюча Кибинською сільською бібліотекою

Майбутнє починається в бібліотеці

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек

 

             Згідно з Указом Президента України № 471/ 98 від 14. 05. 1998 р., приходить до нас, бібліотекарів, професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек, відзначення якого свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства, зібрання інтелектуальних і культурних цінностей української нації, підкреслює історичну роль друкованого слова в житті суспільства. З давніх часів бібліотеки були храмами книги, острівцями духовності й культури, збирачами історичної і культурної спадщини, а їх працівники - лікарями людських душ.

Сьогодні бібліотеки перестали бути просто книгозбірнями,тепер це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток культури суспільства. Книги ніколи не втратять своєї значущості, адже жодна електронна книга не передасть живих вражень від тримання книги у руках. Тому зараз перед нами стоїть   нове завдання  -  активізація інформаційної діяльності з використанням нових бібліотечних технологій.     І бібліотекарі Миргородської централізованої бібліотечної системи не стоять на місці: вони оволоділи комп'ютерною грамотністю, пошуком в Інтернеті, створенням мультимедійних презентацій. Спеціалісти своєї справи завідуюча відділои обслуговування Тетяна Мостова, провідні бібліотекарі Людмила Ігольніцина , Світлана Ісаєва, Юлія Кондратенко  допомагають своїм читачам поринути у світ невідомого та цікавого, допомагають бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Провідний бібліотекар Ольга Солоха  і провідний методист Валентина Оврах відкривають  шлях до книги – джерела споконвічної мудрості та знань.  Люди із задоволенням приходять до нашої бібліотеки не тільки через  наявність Wi-Fi та наявність новітніх технологій.  Останнім часом активно поширюється буккросинг – обмін книгами, коли одна людина залишає прочитану нею книгу у спеціальному місці для того, щоб хтось інший міг взяти цю книгу та прочитати.  Великою популярністю користується  полиця для буккросингу в відділі обслуговуванні нашої бібліотеки. А які привітні, уважні до кожного читача, кваліфіковані, оптимістичні, приємні ,справжні фахівці своєї справи працівники районної бібліотеки для дітей Валентина Зінченко , Зоя Єщенко, Катерина  Яневич та Олеся Яшонкова. Дуже важливо, що бібліотеки, які обслуговують дітей Миргородщини, позиціонують себе як інформаційні культурно-інтелектуальні, дозвіллєві та соціально-культурні установи, діяльність яких у всіх на слуху, на виду. «Процвітаюча бібліотека сьогодні – процвітаюча держава завтра…» Такі реалії життя сучасного цивілізованого суспільства.

Є місце , де, здається , завмирає сам час , і все дихає спокоєм і умиротворенням – це бібліотека , колосальне джерело знань . Тут , з висоти стелажів , дивляться на нас мудрі і надзвичайно захоплюючі книги . Я дуже люблю бібліотеку, особливу сільську бібліотеку, з її неповторно спокійною обстановкою , цю тиху напівтемряву і шелест сторінок. Саме сільська бібліотека  завжди асоціювалося у мене не тільки з наукою і навчанням , але ще й розвагою , адже немає більш вірного і надійного супутника в житті , ніж хороша книга , що збагачує кругозір і дозволяє більш глибоко відчувати цей світ.А допомагають збагатити кругозір своїм користувачам завідуюча Великосорочинською бібліотекою Валентина Дерев’янко, бібліотекар Бакумівської бібліотеки Тетяна Зубченко,бібліотекар Гасенківської сільської бібліотеки  Людмила Ляш. Безмежно віддані своїй справі Марія Сухар з Гаркушинець, Світлана Челембієнко з Черкащан, Людмила Бабич з Хомутця, Людмила Роменська з Єрок, Надія Глушко з Кибинець, Валентина Кузнєцова з Дібрівки, Валентина Окружко з Остапівки., Тетяна Лень з Клюшниківки, Наталя Дорогопулько з Слобідки. Великим авторитетом та повагою серед жителів Великого Байраку користується ветеран бібліотечної справи Микола Юхимович Кузьменко.

 Сьогодні, говорячи про бібліотечних фахівців, хочу сказати слова вдячності нашим ветеранам бібліотечної справи, чий досвід і знання дають нам натхнення, хто навчив нас любити та обожнювати свою професію. Це Марія Феофанівна Соснова,Алла Степанівна Бражник, Катерина Василівна Одай, Галина Федорівна Юдченко, Лідія Петрівна Пустовіт, Ольга Федорівна Строкова, Марія Петрівна Шумейко, Галина Дем'янівна Ніколаєнко, Ольга Олексіївна Кириченко, Ольга Іванівна Бабич.

Впродовж багатовікової історії становлення і розвитку суспільства, бібліотека була і є невід’ємною складовою частиною, берегинею людського знання, фундаментом самоосвіти. Не одне покоління мешканців нашого району  здобувало знання та отримувало інформацію  саме в  її стінах.     

Бібліотека – це книжковий храм, джерело ідей і скарбниця думок, які прокладають стежку в майбутнє. Це храм збереження часу та історії. Тож відвідуйте бібліотеки, збагачуйтесь там мудрістю і досвідом, отримуйте нові знання та цікаву корисну інформацію! І не лише у свята, а й у будні! А я вітаю всіх шанувальників її Величності Книги з Всеукраїнським днем бібліотек, що відмічається 30 вересня.  Нехай спілкування з книгою в стінах бібліотеки завжди залишається для вас святом, адже саме вона є невичерпним джерелом натхнення, розвитку  та ідей!  Нехай любов до бібліотеки завжди залишається для вас провідною зорею на  шляху до знань!  Бажаємо вам миру, любові, натхнення на читання гарної літератури та поваги до праці бібліотекарів!

А Вам, шановні працівники бібліотек, я зичу доброго здоров’я, щасливих відкриттів непрочитаних сторінок і творчих успіхів для блага нашої  Української держави.

Ніна Бер’якіна , Директор Миргородської централізованої бібліотечної системи

Від народного Руху – до українського духу

Людно було, в п’ятницю, 12 вересня в читальній залі центральної районної бібліотеки. Тут зібралося чимало шанувальників громадсько-політичної організації «Народний Рух України за перебудову», яка відзначала своє 25-річчя від дня заснування. На урочистостях були присутні  заступник керівника апарату, начальник відділу організаційно-кадрової роботи Миргородської районної державної адміністрації Лілія Іванівна Приймачук , головний спеціаліст цього ж відділу Тетяна Вікторівна Юхименко, а також студенти,єдиного на Миргородщині, сільськогосподарського професійно-технічного училища №44.

Готуючись до заходу працівники бібліотеки поставили перед собою мету – популяризувати серед молоді видання з історії національно-визвольного руху українського народу кінця 80-х початку 90-х років ХХ століття, виховання патріотизму, громадської свідомості та суспільної активності юнацтва.

Завдяки В’ячеславу Чорноволу  Народний Рух України перетворився в потужну українську політичну партію. Життя його обірвалося в розквіті сил, на злеті його політичної кар’єри. Учасники заходу вшанували   хвилиною мовчання пам'ять про видатного політика, громадського діяча  публіциста.

Саме Рух своїм власним прикладом навчив українців відстоювати свої права,став потужним чинником формування громадянського суспільства в країні. Рух за перебудову вважають явищем, яке дало нації крила, своєрідним моментом істини Про історію створення Руху розповів директор районного історико - краєзнавчого музею Олександр Міщенко. 

Учасники урочистостей також переглянули відеофільм «Народний Рух України»,створений аматорською студією «Колос» районного будинку культури. 

  Зацікавив присутніх виступ  члена Народного Руху України з 1989 року, заслуженого працівника культури України, заступника директора  Миргородського міського краєзнавчого музею Людмили Олександрівни  Розсохи. Затамувавши подих присутні слухали її розповідь, дізналися  як виходила, де друкувалася перша незалежна демократична газета Миргородщини «Майдан», редактором якої на той час і була Людмила Олександрівна.

З літературою, що є у фондах центральної районної бібліотеки,  на дану тематику присутніх познайомила провідний бібліотекар відділу обслуговування читачів Світлана Ісаєва.  Гучними оплесками вітали присутні пісню «Вольная воля» (сл.. Ю.Близнюка, муз. А.Святогорова), яка прозвучала у виконанні художнього керівника районного будинку культури Юлії Трошиної. 

 Ведучі свята  Людмила Ігольніцина та Зоя Єщенко  запевнили , що без цього могутнього революційного сплеску, підйому не було би другої хвилі революції, Майдану 2004 року, не було б Революції гідності 2013-2014 років, після якої Україна, нарешті, постає як сильна духом своїх людей європейська держава.  

Ніна Бер’якіна, директор Миргородської централізованої бібліотечної системи

Великий майстер художнього слова

 

150 років від дня народження Михайла Коцюбинського

Ти з нами будеш вічно жити,
Як сяйво сонця, як вечірній спів,
Ти так любив землі своєї квіти,
І так, як квіти, ти людей любив.
В. Сосюра.

            Кожен із видатних українських письменників вписав у літопис літературного життя своєї нації аспект власного світобачення, вирізняючись і особливою манерою творення образів, і своєрідною школою життя.

Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та світовій літературі кінця ХІХ сторіччя народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту Михайло здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880).

Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал «Дзвінок» опублікував його вірш «Наша хатка». В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями.

На початку 1891р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю.

За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання «Харитя», «Ялинка», «П'ятизлотник», повість «На віру», віршована казка «Завидющий брат». Його твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник.

            На початку 90-х рр. частина молодої української інтелігенції, перейнятої ліберально-просвітительськими ідеями, утворює організацію «Братство тарасівців», з учасниками якої Коцюбинський деякий час підтримував зв'язок. Цей зв'язок відбився на його творчості. У казці «Хо» (1894) Коцюбинський підносить значення ліберально-просвітительської діяльності.

           Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів «Для загального добра» (1895), «Посол від чорного царя» (1897), «Відьма» (1898), «В путах шайтана» (1899), «Дорогою ціною» (1901), «На камені» (1902), «У грішний світ», «Під мінаретами» (1904). Одним із свідчень того, що Коцюбинський своїми творами молдавсько-кримського циклу виходив за межі локальних проблем, є те, що його повість «Для загального добра» була надрукована в перекладі російською мовою у журналі «Жизнь» (1899, кн. 12).

         Багата творчими здобутками п'ятирічна служба у філоксерній комісії стала періодом інтенсивного зростання письменника. Залишивши роботу в комісії, він після безуспішної спроби влаштуватися на роботу в Чернігові, де жила сім'я, їде до Житомира і займає різні посади в редакції місцевої газети «Волинь».

        У п'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр. Коцюбинський написав і опублікував оповідання «Fata morgana» (Киевская старина, 1904), в якому вловив ті головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції. Революція остаточно відкрила світові нове село, а Коцюбинський без будь-якого втручання в текст оповідання продовжив його як другу частину повісті. Друга частина повісті «Fata morgana» (опублікована в квітневому номері «Літературно-наукового вісника» за 1910р.) належить до найвизначніших творчих досягнень Коцюбинського, пов'язаних з подіями революції 1905 – 1907 років.

       Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901р. стає соціально-психологічна новела. У 1906 — 1912 рр. Коцюбинський створює новели «Сміх», «Він іде» (1906), «Невідомий», «Intermezzo», «В дорозі”» (1907), «Persona grata», «Як ми їздили до Криниці» (1908), «Дебют» (1909), «Сон», «Лист» (1911), «Подарунок на іменини», «Коні не винні», образки-етюди «Хвала життю!», «На острові» (1912), а також повість «Тіні забутих предків» (1911). 

        Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911 — 1912 рр. навіть жив у нього і написав там «Коні не винні» та «Подарунок на іменини».

Художні нариси «Хвала життю!» й «На острові», написані влітку 1912р., — останні твори М. Коцюбинського.

        Михайло Коцюбинський помер 25 квітня 1913 року.

        В цьому  році виповнюється 150 років з дня народження Михайла Коцюбинського, видатного письменника та громадського діяча. З цією метою  на виконання постанови Верховної Ради України 17 вересня 2013 року № 573-VII «Про відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського» в центральній районній бібліотеці була проведена літературна година «Вічна слава його таланту». Бібліотекарі звернули увагу присутніх на той факт, що письменник мав здатність помічати найтонші нюанси не лише в людських характерах, а й у природі. Мало сказати, що Коцюбинський любив природу, в своїх творах він використовував більш ніж 200 назв різних рослин. Також працівники відділу обслуговування організували перегляд відеороликів на освітніх Інтернет - ресурсах про життєвий та творчий шлях Михайла Коцюбинського,  заочні екскурсії по пам’ятних місцях, пов’язаних із життям та діяльністю письменника

         Коцюбинський – геніальний майстер слова, надзвичайно чутливий до добра і зла, до правди і кривди, до пульсу суспільного життя. У своїх творах митець відобразив найтонші порухи людської душі, нескореного національного духу, що страждає і протестує, любить і ненавидить. Творчість великого класика актуальна і сьогодні.

         Вічна слава його життю!

         Вічна слава його таланту!

Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки.