пʼятницю, 26 квітня 2019 р.

Писанкове диво!

                                                                  Великдень всіх нас на гостини просить,
                                                                  Малює сонце полотно небес,
                                                                  І крашанку, як усмішку, підносить.
                                                                 Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
      Весна іде і все пробуджує від сну. Кожна пора року приносить свої свята. В наш дім приходить найсвітліше й найулюбленіше свято – Пасха Христова, або Великдень. В цей день всі люди святкують Воскресіння Ісуса Христа. Звідусіль долинає дзвін, який прославляє Спасителя. Усі люди чекають цього свята, готуються до нього: розмальовують та фарбують яєчка; господині печуть паски, а потім йдуть до церкви, щоб їх освятити.  Діти хочуть прикрасити свій дім, лише на перший погляд здається, що це складно і не під силу дошкільнятам. Найголовніше — налаштувати дітей на відповідний настрій, бо ж писанку роблять  душею.
      Біликівська сільська бібліотека – філіал спільно з класним керівником 3 класу Закаблук Вікторією Михайлівною провели майстер – клас з виготовлення писанки з паперу. Прагнення творити красу закладене у самій людині. Кожен учень уявляє писанку  по своєму. На наш погляд всі великі молодці. Бо вони власноруч зробили таку красу.


    В приміщенні бібліотеки розміщений  літературний віраж «Хай лине у вись передзвін Великодня. Хай зійдуть на землю щедроти Господні!». Вітаємо зі святом Великодня. Бажаємо миру, злагоди та добробуту.
                                                                                      Наталія Ганженко.
                                                   Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.

Летять в Чорнобиль журавлі





Чорнобильський вітер по душах мете
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде,
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає…

      В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. У 2019 році годинник життя відраховує 33 роки  Чорнобильської катастрофи. Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті трагедія Чорнобиля. Ця біда назавжди залишиться у пам’яті людей, як застереження того, що науково-технічний прогрес може приносити і гіркі плоди. Людство ще не знало техногенно-екологічної катастрофи таких масштабів.
      Живою раною на все життя залишився Чорнобиль і для мужніх чоловіків Хомутецької громади : Вовкодава Сергія Олександровича ,  Гнатченка  Володимира Панасовича , Дендебери Віктора Володимировича , Дінця Якова Михайловича , Догодила Анатолія Федоровича , Левченка Григорія Івановича , Михайліченка Миколи Володимировича  , Панченка Володимира Яковича , Солодовника Володимира Івановича.
   Назавжди залишаться у нашій пам’яті  ті , хто пізнавши наслідки аварії  на Чорнобильській  АЕС , підірвали своє здоров’я і відійшли у вічність : Галушка Микола Іванович ,  Гришко Іван Олександрович , Мельник Іван Йосипович , Сімон Василь Іванович , Сопенко Олександр Іванович , Ганженко Олексій Іванович , Федоренко Микола Олексійович.
   26 квітня 2019 року в селі Хомутець  біля пам’ятного знака на честь учасників ліквідації на ЧАЕС відбувся мітинг – реквієм .  Зі словами вдячності до своїх земляків, які, ризикуючи  здоров’ям і життям, брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, звернулися заступник директора з виховної роботи  Хомутецького коледжу Вадим Радченко , в.о. сільського голови  Катерина Хоменко, студенти  Хомутецького ветеринарно- технологічного  коледжу.
  Присутні вшанували пам'ять загиблих  під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС  та померлих від її наслідків хвилиною мовчання.
 Завершився мітинг – реквієм покладанням квітів до  пам'ятного знака героям –ліквідаторам  аварії на ЧАЕС.
    Вже 33-та післячорнобильська весна прийшла на нашу землю. Народилося і виросло післячорнобильське покоління. Та ніколи не згасне свіча пам’яті в наших душах про подвиг чорнобильців, ніколи не вичерпається любов і шана до них.  Хай під мирним небом виростають наші діти та онуки, благополуччя і спокій будуть в українських  родинах, а пам’ять про героїв Чорнобиля вічно житиме в наших серцях.

Людмила Бабич , завідуюча Хомутецьої  сільської бібліотеки
Вікторія Кобильченко , керівник художній Хомутецького СБК








Свято Великодня



Великдень – одне з найбільших свят християн,яке символізує прихід Весни і світле Христове Воскресіння.
Вранці на Великдень люди йдуть до церкви. У святкових кошиках несуть і смачні паски, і крашанки та писанки, і кільце ковбаски, а також сіль, як символ мудрості.
Паска – найважливіший атрибут свята, який символізує Вічне життя. Крашанка або писанка – символ Воскресіння.
До уваги користувачів, в Комишнянській селищній бібліотеці, організовано виставку «Великоднє мереживо», з матеріалів якої можна більше дізнатися про історію виникнення свята, що означають знаки – символи на писанках та кольори яєць – крашанок, різноманітні рецепти пасок.


На столі  - духмяна паска,
А круг неї – писанки.
Уділи нам, Боже ласки
На всі дні, на всі віки.
Немала у нас родина,
Та молитва всіх єдина:
Хай розквітне Україна,
Як в погожі дні – весна

Софія Шелевейстро, бібліотекар Комишнянської селищної бібліотеки- філіалу.

четвер, 25 квітня 2019 р.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі.

                       

                                                                     Чорнобильський вітер по-душах мете,
                                                                     Чорнобильський пил на роки опадає,
                                                                     Годинник життя безупинно іде ...
                                                                     Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.
                                                                                                        Олена Матушек.
1986 рік – аварія на Чорнобильській АЕС назавжди залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу частина території України під назвою «зона відчуження» – це сільськогосподарські землі, лісові масиви та водоймища. Зона відчуження – злочинна, мертва зона. Для когось це можливо і «зона відчуження», а для нас це Батьківщина. Це відірваний від України і змордований край. Це наша зона Національної трагедії.
      Важко знати, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити. Дорога, що веде в нікуди... Спорожнілі будинки з розбитими вікнами вдивляються у вічі, душу, в саме серце, наче вони кричать і благають про допомогу. Скажений вітер шугає порожніми квартирами, риплять незачинені двері. Холодом віє пустка... Жодної живої душі, а на  підвіконні залишена дитиною лялька. Вона, як згадка про щасливе минуле, як надія на добре майбутнє, як доказ  страшного сьогодення.
    Дорога в нікуди... Точніше, вона в Чорнобиль, але вона не має вороття. Чорнобиль... Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер - зі смертю, скаліченими долями, з табличками біля криниці: "Пити воду – заборонено".
      Тридцять три роки тому, 26 квітня о першій годині 26 хвилин на Четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом сколихнула всю планету.
         У ці дні ми привертаємо увагу, як української так і світової громадськості, до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими.
       На сьогоднішній зустрічі працівники Біликівської сільської бібліотеки – філіалу і будинку культури привітали своїх односельців, ліквідаторів аварії Чорнобильської АЕС. Котрі вижили в тому страшному пеклі. В селі Білики проживає п’ять ліквідаторів:

                               
                                        Бондаренко Дмитро Борисович,
 Іванченко Анатолій Олексійович, з поважної  причини не зміг сфотографуватися.
                                                   
                                                         Лябах Анатолій Сергійович,


                                                   Назаренко Володимир Олексійович,

                                             
                                                               Яценко Василь Дмитрович. 
     Побажали насам перед міцного здоров’я,  сімейного затишку, та довгих років життя. В приміщенні бібліотеки організована виставка -  реквієм «Земля хоч і згорьована та не вмируща».
   Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, перед пам’яттю померлих схиляємо голови.
  Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться  жах чорнобильської катастрофи. А пам'ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання.
                                                         Наталія Ганженко.
                                  Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.

вівторок, 23 квітня 2019 р.

Нам пігулки і мікстуру - заміняє фізкультура


              " Нам пігулки і мікстуру - заміняє фізкультура" ось під такою назвою у Попівській  сільській бібліотеці-філії проведена інформаційна хвилинка для учасниць клубу за інтересом "Подруга".

Завідуюча бібліотекою розповіла присутнім про спортивну пенсіонерку, 25 разову чемпіонку України з лижного спорту серед ветеранів, туристку-екстрималку, альпіністку, жительку міста Миргорода Анастасію Дойникову. Анастасія Йосипівна у свої  роки ходить у гори, катається на роликах, щоранку бігає та рахує медалі кілограмами.

Разом подивились про Анастасію Йосипівну відеоролик "Підкорювачка вершин".
А потім наша майстриня-вишивальниця Любов Гнатик розповіла, що вона не фізкультурою займається, а голкою з ниткою розробляє свої пальчики на руках. Щоб не приставав ніякий артроз то ж довгими, зимовими вечорами багато вишиває.


Вишила, принесла і подарувала бібліотеці три рушнички: пісню-гімн села Попівки "Село моє рідне",
"Заповіт" Тараса Шевченка,
та Захисникам  Вітчизни "Слава Україні! Героям Слава!"
Ще трохи поспілкувавшись, "подружки" розійшлись по домівках займатися "фізкультурою", бо настала весна.
Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філії.

четвер, 18 квітня 2019 р.

Діти за чисте довкілля, а Ви?


                             
    Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. До цього дня  в різних куточках земної кулі проводяться корисні заходи, спрямовані на формування відповідальності людей до екологічних проблем на всій планеті.
    У зв'язку з цим, Біликівська сільська бібліотека – філіал провела еко акцію  «Чисте довкілля? Почни з себе!»,
метою якої було привернення суспільної уваги до необхідності вирішення проблем забруднення навколишнього середовища, а також формування екологічної освіти, культури та виховання населення села.
У нас була зібрана команда «Бібліотечного Еко – патруля», яка за лічені хвилини допомогла прибрати на території сільської бібліотеки.
Мета акції підвищити рівень екологічної культури, як читачів і учасників акції, так і селян, які відвідують нашу бібліотеку. Діти задоволені собою, що змогли покращити довкілля прибравши територію.
Земля стане чистішою. Ми за чисте довкілля, а Ви?
                                                                                 Наталія Ганженко.
                                    Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.

середу, 17 квітня 2019 р.

Скарби минулого – багатство сьогодення.


                                

       18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток та визначних місць. В цей день згадують, що кожна країна – це своя історія та культура. Кожного року ми нагадуємо суспільству про необхідність збереження культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства.
       Наша Батьківщина має надзвичайно багату культурно – історичну спадщину. Кожна епоха залишає нам пам’ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію. Багато пам’яток, які  нагадують нам про минуле нашої країни збереглося на українських землях. Багато з них зникло, залишивши свій слід в історії та культурі  українського народу.
      Український народ дбайливо зберігає витоки  своєї культури, залучаючись до неї, щоб  осягнути її глибину й отримати незабутні враження.
      На території Біликівської сільської ради знаходиться три пам’ятки історичної та культурної спадщини.
Є в селі пам’ятник  історії  збудований колгоспом імені «Ворошилова» в 1965 році воїнам односельцям, полеглим на фронтах ВВВ. Перше його розташування було по вулиці Калиновій, в 1984 році був перенесений на другу сторону дороги. Зараз розташований в парку по вул. Центральній. Монументальний архітектурний ансамбль складається з меморіального блоку на якому знаходиться постамент солдату в уклінному вигляді з обох боків розташовані дві стелли на яких викарбовано імена загиблих воїнів. Сам пам’ятник зроблений з бетону і покритий сріблястою фарбою.
Стелли складаються з цементної крошки. Зверху знаходиться керамічна плитка. Поміж нею містяться п’ять бетонних плит на кожній з яких викарбовано імена загиблих односельчан с.Білики, в період ВВВ 1941-1945 р.

   
 Другий пам’ятний знак збудований Біликівською  сільською радою в 2008 році 21 листопада. До дня пам’яті жертвам Голодомора в 32-33 років.  Перше його розташування було по вул. 40 років Перемоги на території сільського кладовища. Знак був  зроблений з металу. Потім його перемістили в парк по вул. Центральній. 2015 року за кошти Біликівської сільської ради було встановлено бетонне підвищення з трьома сходинками вкрите керамічною плиткою,  на якому закріплено гранітний блок з надписом, у який вмонтовано гранітний хрест.
   
 В селі Марченки також є пам’ятник  історії  збудований колгоспом імені «Ворошилова» в 1978 році воїнам односельцям, полеглим на фронтах ВВВ. Його розташовано в центрі села по вул. Молодіжній. Пам’ятник  складається з меморіального блоку на якому знаходиться постамент солдату в повен зріст до якого прилягає стелла на якій викарбовано імена загиблих воїнів односельчан с. Марченки, які загинули в період ВВВ 1941-1945рр. Сам пам’ятник зроблений з бетону і покритий сріблястою фарбою.
Стелла збудована з цегли та покрита бетоном, по верху якого пофарбована вапняком. Спереду  на гранітній дошці викарбовано імена загиблих.
     Пізнати свій рідний край, його історію та культуру нам також допоможуть книги.
Біликівська сільська бібліотека - філіал  для своїх відвідувачів провела краєзнавчу скарбничку «Стежками рідного краю». Читачі прослухали доповідь про визначні місця Миргородщини. Переглянули мультимедійну презентацію «Визначні місця України». Під час масового заходу було розгорнуте обговорення «Найбільше мені сподобалось».
Для всіх бажаючих в сільській бібліотеці презентовано історичне віконце «Визначні пам’ятки історії культури України».
Нашу постійну читачку Сегедіну Надію Іванівну зацікавила стаття про Спасо – Преображенську церкву що знаходиться у Великих Сорочинцях. 
Тур Оксана Миколаївна з цікавістю читала про маєток Муравйових – Апостолів, який знаходиться в Хомутці.  В нас  можна знайти ще багато історичних фактів.
     Сукупність культури різних народів складає світову культуру, побудовану на системі загальнолюдських цінностей. Кожна країна, кожен народ у світі з великою повагою ставляться до своєї культури. І це не дивно, адже вона збережена в найвизначніших пам’ятках, якими пишається народ, які складають основу його історій і традицій.
                                                                 Наталія Ганженко.
                                      Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.