Нові книги – нового століття.

Зверніть увагу! Цікава книга!!!

 У фондах Миргородської центральної районної бібліотеки з’явилася нова книга  Світлани Талан!

Талан,С.

«Розколоте небо»: роман/Світлана Талан. - Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 
2015. – 352 с.

Світлана Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.

У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» 

 та отримав відзнаку від фонду Олени Пінчук Анти - СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» (м. Харків) українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордний наклад: 80 тисяч примірників.

За версією журналу «Фокус» та рахункової палати автор увійшла у трійку найпопулярніших письменників України. У 2012 році роман С. Талан «Не вурдалаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова 2012» і в 2013 році був виданий українською та російською мовами у КСД м. Харків.

Її роман «Мої любі зрадники» був виданий видавництвом «Навчальна книга «Богдан» (м. Тернопіль) у 21013 році.

Твір автора «Без минулого» вийшов у Канаді російською мовою (2013).

Роман «Розколоте небо» здобув спеціальну відзнаку «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова 2014».

Роман «Розколоте небо» Світлани Талан  - це саме та історія, яку неможливо не читати, яку мусить читати  кожен  українець. Це не можна  забувати… 

         

Йдеться чи не про найчорнішу сторінку історії нашого народу, яка так чи інакше, але відбивається в генетичному коді цілих родів. А як інакше, коли було знищено мільйони етнічних українців? Жорстоко й цинічно стерто з лиця землі. Без зброї, без кровопролиття. Просто заморено голодом.

Роман вражає, викликає шквал емоцій, шокує. Після прочитання кілька тижнів насолоджуєшся їжею у прямому сенсі й дякуєш за те, що маєш. Історії, котрі згодом стали художнім текстом, бентежать настільки, що забирають сон, адже все оте жахіття відбувалось насправді! Тут було  все: і дитячі пальчики в чавуні з окропом, і собаче гарчання виснаженої голодом  жінки, і пухлі , потріскані руки-ноги, з яких юшить сукровиця, і дітлахи, котрі кусають свої рученята і п’ють власну кров, або визбирують хлібні крихти з рота вже мертвої бабусі. І матері, які наважувались на ходу закидати своїх дітей до товарняків, котрі йшли до Росії, бо там, у притулку, з’являвся бодай шанс вижити, дарма, що ось так, у повному незнанні, де твоя кровинка і з ким, аби лиш вона жила. І хутори, у вікнах яких – жодного вогнику, бо нема кому запалити. Вимерли всі. І вітер доносить запах смерті, а ховати теж нікому. І рецепти страв з нічого - трави, кори, коріння. І люди, яким не вистачає сил, щоб просто… жити.

Над цим романом письменниця працювала, мабуть, найдовше, адже довелося перечитати стоси документів, зібрати спогади очевидців, творчо опрацювати й донести до сучасників гірку правду. «Розколоте небо» розповідає про голодомор на Луганщині.

Головна героїня роману -  Варя Чорножукова – татова Ластівка, яка, за порадою батьків, вийшла заміж за нелюба, залишивши мрії про спільне життя з коханим Андрієм. Але зараз усе це стає абсолютно не важливим. Головне – врятувати діточок від голодної смерті.

На сторінках роману є усе, що притаманне життю: дівочі переживання, зрада подруги, яку Варя називала сестрою, батьківські переживання за своїх дітей, а ще… смерть близьких, рідних та любимих…і це найстрашніше…

Досить важко читати про те, як мінімальні запаси харчів люди ховали у свіжих могилах, як матері віддавали дітей до дитячих притулків (їх там годували, а це, для діточок, є шансом вижити), як маленька Сонечка померла з погризеною власною рукою в маленькому ротику...

Герої роману  цілком реальні люди та реальні історії, тому читач, взявши до рук будь-який роман Світлани Талан, отримує унікальну можливість зазирнути в чуже життя і не повторити помилок у власному. Кожне  видання Світлани Талан – це історія, яку  автор  пропускає крізь себе й занурюється у свідомість персонажів настільки, що деякі приходять у сни такими, якими вона їх створила.

Після прочитання цієї книги починаєш замислюватися та переосмислювати своє життя…

 Подібні книги потрібні. Ми маємо знати свою історію, аби не допустити подібного знущання НІКОЛИ.

 Тож чекаємо на Вас щоденно, окрім понеділка, в приміщенні центральної районної бібліотеки! Заходьте, не пожалкуєте!

Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки.