вівторок, 24 вересня 2013 р.

Життєвий листопад


 

до Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана


Людська осінь, як і природа, буває різною. В одних вона палахкотить розмаїттям барв, у інших – тихим бабиним  літом, у третіх – суцільним присмерком, а той нудьгою, яка пливе у прірву безнадії.
         Але перш, ніж настане осінь, перш ніж посивіє коса і зовсім іншими стануть очі, бо колір із них кудись утік, у кожного ще буває весна і літо життя.
       
Весна і літо… як швидко вони спливають. І ось тихою ходою підступає осіння пора: рано чи пізно, але дівчина стає молодицею, дружиною, потім ненькою і  врешті - решт, бабусею, а парубок перетворюється на чоловіка, батька і  нарешті  стає дідом.
           Справді, інколи ми забуваємо про них у щасливі і радісні хвилини. Але коли у нас горе, біда ми завжди повертаємося до батьківського дому, до маминої безмежної доброти. Поки живі мати і батько, бабуся і дідусь, то ніяке зло не страшне для дітей та онуків, бо день і ніч вони складають  Богові молитви за своїх дорогих кровинок. Нас завжди зігрівають отча хата і теплота рідних, поки вони чекають нас. Але проходять роки, і непомітно підкрадається старість.
1 жовтня , коли осінь, по - справжньому, проявляється у своїй неповторній красі, у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. Україна, як повноправний член ООН, підтримала   ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день.       Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою ,від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.  Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів що до подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
Ми вшановуємо дорогих нашому серцю батьків, матерів, дідусів та бабусь, тих, хто  виростив і виховав нас, хто відстояв свободу і незалежність Батьківщини. Наш обов’язок дарувати їм своє тепло й увагу, бути вдячними і головне – наповнювати кожен їхній день повноцінним змістом і любов’ю, щоб наші пенсіонери, ветерани війни та праці відчували постійну підтримку,  щоб ніхто з них не почувався забутим чи залишеним наодинці зі своїми проблемами.
З нагоди Дня людей похилого віку та  Дня ветеранів в Миргородській центральній районній бібліотеці була проведена зустріч -діалог «Колись ми юними були, а зараз осінь наступає...», на яку були запрошені представники старшого покоління. Незвичайною та теплою була атмосфера на святі.   

       Приємно вразила присутніх подорож у далеку країну дитинства, бібліотекарі підготували цікаві  гумористичні розповіді про їх дитячі роки, що підтверджувались фотографіями. Потім гості поділилися спогадами про найцікавіші моменти дитинства. Сміялися і плакали водночас, адже у багатьох дитинство асоціювалося із війною, голодом та бідністю.     Пізнавальною була розповідь ведучих про походження імен кожного із гостей. Далі звернулися до східного гороскопу. Цей етап супроводжувався не лише цікавими розповідями, а й жартівливими конкурсами. Присутні на цьому заході, з задоволенням оглянули виставку – спогад «Літа на осінь повернули»,


  в Skype  поспілкувалися зі своїми родичами та знайомими.  
            Вітаємо усіх друзів бібліотеки з цим святом і бажаємо вічної молодості в душі, здоров’я на довгі роки, злагоди і достатку в родинах.
Не сумуйте, старенькі не плачте,
за всім тим, що пішло в майбуття.
Сині весни пройшли, промайнули,                                                                
наче коні промчали літа.                                                                                              
Не помітили їх, не збагнули,
як настала пора золота.


Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування Миргородської центральної районної бібліотеки

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.