Перший Спас – Медовий «Маковія»

14 серпня за новим стилем в народі святкують свято Маковія, яке в церковному календарі називається днем семи мучеників Маковеїв. З цього дня розпочинається «спасівка» — піст, який триває два тижні. В цей день у церквах святять воду, квіти і мак. Народна назва свята утворилася від офіційної просто за співзвучністю: Маккавеї – Маковея – Маковія. Сприяло закріпленню назви й те, що саме в цей період достигав мак, його збирали і сушили. Поєднання стародавніх народних календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно і призвело до того, що у церкві стали святити зілля: васильки (базилік), м’яту, мелісу, руту, любисток, чебрець; квіти: чорнобривці, гвоздики, майори, флокси, айстри, волове око і головне  - мак  у маківках.

     Свячені трави та  квіти клали у купіль дитині, щоб росла здоровою, відваром мастили скроні, щоб не боліла голова. Із свячених васильків робили кропильце, коли  кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь. Мак, квіти  й зіллячко зберігали цілий рік

за образами, щоб заварювати в разі потреби.

     Свячене зілля кидали у колодязь, щоб посвятити в ньому воду. Її вважали корисною для вагітних, породіль, малих дітей і для всіх, хто заслабне.

     Дівчата й жінки, які йшли святити зілля, мак і квіти, повинні були перед тим добре поїсти, щоб наступного року дочекатися щедрого врожаю, і не лише на мак, а й на хліб і городину, на фрукти і ягоди.

      Спасом  Першим називають свято Маковея, тому що незабаром ( 19 серпня) настає справжній  Спас, або Преображення  Господнє. Спасом на воді звуть його через традицію в деяких районах України купатися  вдосвіта у річці хворим на пропасницю – вода цього дня вважалася цілющою. Так само хворі могли скористатися водою з освяченого колодязя.

        Мак споживали в Україні і як харчі, і як оберіг від злих сил. І хоча широко побутувала народна приказка : « Сім годів мак не родив і голоду не робив», їли його багато. Використовували мак на Святвечір, додаючи до куті, готували пісні вареники й пироги на Щедрий вечір, на Голодну кутю у переддень Водохреща, а також на всілякі урочистості, що припадали на піст.

       На свято Маковея пекли обрядові коржики – шулики (шуляки, ламанці).

Тісто готували пісне і прісне, часом навіть без соди, звідки й пішла приказка:

« Із води та муки  пече баба шулики». На Маковея діти ходили від родича до родича, куштуючи шулики. Не гребували цими ласощами й дорослі.

       На закінчення розповіді  пропоную рецепт «Шуликів справжніх», які стануть головною стравою  Вашого  святкового столу.

    Для приготування шуликів треба взяти 3 склянки борошна, 1 склянку води,

½ чайної ложки соди, 2/3 склянки олії, 1 склянка маку, 1 склянка цукру чи меду, сіль.

    Пересіяти борошно, додати сіль, соду, влити воду  і ½ склянки олії, замісити тісто і дати відстоятись. Тим часом мак перетерти у макітрі чи перекрутити на м’ясорубці так, щоб з’вилося  макове молочко, а мак  із сивого став бурим.

    Тісто ще раз вимісити, розкачати коржі в палець завтовшки, зробити надрізи і проколоти виделкою, щоб позбавитись пухирів. Випікати на сковороді в олії з обох боків. Готові коржі розламати по надрізах, скласти

 макітерку чи глибоку миску, покласти  декілька ложок перетертого маку, полити охолодженою кип’яченою водою з цукром або медом.

                                               Смачного!

      Запрошуємо всіх, хто цікавиться звичаями нашого народу в читальну залу

центральної районної бібліотеки, де до Вашої уваги пропонуємо перегляд  книг, який  познайомить  з  літньо - осіннім циклом народних свят та з описом найхарактерніших для цих свят  народних страв  в різних місцевостях України.  Пропонуємо також звернутися на сайти:  www.povarenok ru ;  tralivali.com .

 Ольга Солоха- провідний бібліотекар центральної районної бібліотеки