Поспішайте пізнати свій край

            Неозорі луки над Пслом - рікою і ліси, ліси… Навкруги високі сосни і тиша – тиша…. У такому райському куточку знайшов свій вічний спокій наш земляк, поет і журналіст Михайло Прокопович Булах. У цьому році ми будемо відзначати 75-річчя від дня його народження.

            Незважаючи на те, що він наш земляк, адже народився, ріс і похований майже поруч з Великою Обухівкою у селі Сакалівці, про цього талановитого поета ми дізналися нещодавно. А, дізнавшись, вирішили не чекати роковин від дня його народження, які будуть відзначатися взимку, а відкрити нашого відомого земляка для підростаючого покоління села відразу, під час літніх канікул.

Проте у ході пошуків виявилося, що у фонді сільської бібліотеки інформації про Михайла Прокоповича надзвичайно мало. Це спонукало звернутися за допомогою до працівників центральної районної бібліотеки, які оперативно відгукнулися на моє прохання і підібрали та надали у тимчасове користування матеріали про поета і його твори.

При ознайомленні з біографією цього талановитого поета починаєш розуміти, скільки випробувань і горя випало на його долю.     

               Досить драматичною, якщо не трагічною, була вона у нашого земляка, талановитого поета-лірика і журналіста Михайла Прокоповича Булаха. Маючи неабиякий талант, він нерідко змушений був жити у великій матеріальній скруті. І хоч творчий доробок поета був вельми поважним, його не балували видавці. А після смерті, а помер він на 41-му році, ніби канув у небуття.

               Народився Михайло Прокопович 28 грудня 1938 року в селі Сакалівка Миргородського району Полтавської області у селянській сім’ї. Рано залишився сиротою, адже батьків у 1941 році розстріляли німецькі окупанти, тому виховувався у Сакалівському дитячому будинку. Згодом Тетяна Степанівна Журавель забрала хлопця у свою сім’ю. Отримавши педагогічну освіту, чимало років свого життя Михайло Булах присвятив журналістській роботі. Цього часу з-під його пера виходить чимало поетичних творів, які, крім районних, обласних і республіканських газет, публікувалися в журналах «Ранок», «Прапор», «Зміна», «Дніпро», альманасі «Вітрила», збірці «Голоси молодих» (Х., 1969) та ін. Виявивши себе в творчості як національно свідому особистість, потрапив Михайло Прокопович під нагляд і моральний терор КДБ, втратив журналістську роботу.

Рідко кому з письменників так не таланило із виданням книг, як Михайлові Булаху. Незважаючи на те, що його творчий доробок був багатий і різноплановий, за життя поета побачили світ лише три книги. 1970 року у Києві вийшла єдина збірка віршів М.Булаха «Голубінь». У краєзнавчих серіях побачили світ його книжки-нариси «Обеліск солдатської слави в Полтаві» (1972) та «Диканька. Пам’ятник гвардійській «Катюші» (1977).

 Помер Михайло Прокопович 13 жовтня 1979 року в м. Полтаві. Похований на своїй малій батьківщині на Миргородщині у с. Сакалівка.

               Лише у 2008 році, напередодні 70-річчя від дня народження М.Булаха, у видавництві «АСМІ» побачила світ його книга  «Свят-хліб», якою автор повернувся до нас, своїх земляків, повернувся в українську літературу. 2010 року книгу було відзначено Полтавською обласною премією імені Панаса Мирного.

               Знайомлячись з творчістю поета, починаєш розуміти, якого талановитого поета ми втратили. Саме тому захотілося провести масовий захід так, щоб дітям він не просто сподобався, а запам’ятався на все життя.

               Насамперед, потурбувалася про те, щоб діти ознайомилися з поезією Михайла Булаха,  а ті поезії, які найбільше їм запали в душу,  вивчили напам’ять. А ще гадалося, що допоможе глибше пізнати творчість поета, справить найбільше враження на дітей безпосереднє ознайомлення їх з тими місцями, які виплекали майбутнього талановитого поета. Ця ідея знайшла підтримку у сільського голови Фесенка В.М. та директора сільської школи Канькало А.О., завдяки яким був виділений та споряджений у дорогу мікроавтобус «Газель».

               Таким чином ми з дітьми відправились у краєзнавчу подорож до с. Сакалівки на могилу Михайла Булаха.

Незабутнє враження справила на дітей чарівна природа малої батьківщини поета, яка надихала його на написання перших творів. Біля могили поета бібліотекар ознайомила дітей з життєвим і творчим шляхом Михайла Булаха. Немає більшої нагороди для поета, ніж любов і визнання його творів. Логічним, емоційним доповненням  виступу бібліотекаря стало декламування поезії нашого талановитого земляка учнями школи: Скрипник Світланою, Пшичкою Іриною, Плохань Катериною, Каменською Іриною та Гінцяк Маргаритою. Із почуттям глибокої вдячності за його талант на могилу Михайла Булаха були покладені квіти.

               Мимоволі спало на думку, що не обов’язково їхати за далекі моря і океани, щоб відкрити для себе щось нове і цікаве. Потрібно просто зупинитись, озирнутись, адже цікаве і незвідане тут, поруч з нами, у нашім ріднім краю.    

                                      Так сталося в житті, а так буває,

                                      Що Прометеїв ми своїх не знаєм.

                                      Та мудрість каже нам відколи:

                                      Хай пізно краще, ніж ніколи.

Валентина Ємець, бібліотекар В.Обухівської сільської бібліотеки