Золотий гомін давнини
25 червня – 900 років від першої редакції (1113) літописного зведення «Повість минулих
літ» пам’ятки історіографії і літератури Київської Русі. Цей літопис –систематизована історія держави від найдавніших часів до
початку ХІІ ст.,
своєрідна хрестоматія поетичних і епічних сказань, оповідань, байок та
філософських творів.
В історії кожного народу є такі пам’ятні дати які навічно
вкарбовані в народну душу. Через них, через ті місця, події, дати, як через
магічні кристали, висвічується нащадкам
сива давнина, пізнається ними власна далека й близька історія. Звідти, з
правічних часів із недавніх століть, долинає відгомін життя й боротьби наших
предків. Знані й невідомі давні події, що позначили шлях Київської Русі, немов
глибинні живлющі джерела, напоїли, наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми — билини.
Спочатку автори свої оригінальні твори світського змісту писали за зразками перекладної літератури. Поступово такі твори набували самобутнього змісту й форми. Це обумовлюється своєрідністю таланту й духовного складу письменників, особливостями характеру східних слов’ян, укладу їхнього життя, а також впливом усної народної творчості.
В оригінальній літературі Київської Русі розроблялися майже всі жанри перекладної літератури, однак були створені й нові їх різновиди. Так, жанровим різновидом перекладних хронік були літописи.
Літописи — це історичні твори, в яких розповідь велась за роками («літами»). Поштовхом до початку літописання стали бурхливі події патріотичного характеру в Київській Русі, а також бажання знати минуле своєї вітчизни, щоб повніше осмислити і зрозуміти її теперішнє. Такі оповідання написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам’яткою не лише історії, а й художньої літератури.
Спочатку автори свої оригінальні твори світського змісту писали за зразками перекладної літератури. Поступово такі твори набували самобутнього змісту й форми. Це обумовлюється своєрідністю таланту й духовного складу письменників, особливостями характеру східних слов’ян, укладу їхнього життя, а також впливом усної народної творчості.
В оригінальній літературі Київської Русі розроблялися майже всі жанри перекладної літератури, однак були створені й нові їх різновиди. Так, жанровим різновидом перекладних хронік були літописи.
Літописи — це історичні твори, в яких розповідь велась за роками («літами»). Поштовхом до початку літописання стали бурхливі події патріотичного характеру в Київській Русі, а також бажання знати минуле своєї вітчизни, щоб повніше осмислити і зрозуміти її теперішнє. Такі оповідання написані образно, емоційно, жвавою мовою, тому літописи є пам’яткою не лише історії, а й художньої літератури.
Працівники центральної районної бібліотеки організували
виставку на замовлення «Пам’ятка
історіографії і літератури» та провели історичний
екскурс «Золотий гомін давнини»,
присвячені 900-річчю з того часу як складено первісний варіант
літописного зводу «Повість минулих літ». Створений на межі ХІ–ХІІ
століття Нестором та іншими літописцями, він є не лише джерелом історії
Київської Русі, а й видатним літературним твором. «Повість минулих літ» була й залишається невичерпним
джерелом творчості митців слова. Під її впливом були створені романи
С.Скляренка «Святослав» і «Володимир», романи П.Загребельного про Київську Русь
(«Диво», «Євпраксія», «Смерть у Києві», «Первоміст»). Про «Повість минулих літ»
та літописця Нестора написано сотні
наукових розвідок багатьма мовами світу. Роман Р. Іванченко «Гнів Перуна» —
перша в українській літературі спроба створення художнього портрета великого
літописця. «Повість минулих літ» була і
залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому преподобного
Нестора - літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії,
а й словесності.
Бажаючих познайомитися з літературою на дану тематику
запрошуємо до центральної районної бібліотеки, щоденно (крім понеділка) з 9.00
до 18.00.
Тетяна Мостова ,
завідуюча відділом обслуговування читачів центральної районної бібліотеки
Коментарі
Дописати коментар