ТВОРЦІ СЛОВ'ЯНСЬКОГО ПИСЬМА (24 травня – 1150 р. створення слов’янської писемності)

День слов’янської писемності і культури встановлено в Україні Указом Президента України від 24 вересня 2004 року № 1096/2004 «На підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов’янських первоучителів у здобутку національної культури».

Відрізнялися характери, світогляд людей, культури й менталітет народів, та їх передовсім об’єднувала єдина писемна мова як першооснова спілкування і взаєморозуміння.

Вперше день слов’янської писемності стали відзначати в Болгарії в 1953 році на честь рівноапостольних Кирила та Мефодія, які заклали основу слов’янської писемності. Їх історична місія датується 863 роком, коли вони на прохання князя Великої Моравії Ростислава та відповідного доручення візантійського імператора розпочали створення першої слов’янської азбуки – кирилиці - глаголиці та норм першої літературної мови слов’ян – старослов’янської. Їх каторжна, а на той час й небезпечна праця слугувала благородній меті: допомогти слов’янам в їх духовному пориванні вивчати й проповідувати істинну християнську віру рідною мовою.

Творці слов’янської писемності виявили видатний дипломатичний хист, зумівши домогтися вирішення надзвичайно складної проблеми – офіційного визнання Папою Римським, церквою власних, «кирило – мефодіївських» богослужбових, конфесійних текстів слов’янською мовою. Проти цього визнання, яке дозволяло слов’янам богослужіння рідною мовою, люто протестувало консервативне духовенство. Воно затято захищало канонічне право прославляти Бога лише трьома мовами, дозволеними церквою: староєврейською, старогрецькою і латиною. Пізніше Папа Римський освятив слов’янські книги й доручив висвятити учнів Кирила та Мефодія, які навчилися у першовчителів слов’янської грамоти і богослов’я.

Писемність, яку принесли на прадавню слов’янську землю видатні просвітителі, стало Божою іскрою, від якої спалахнула жага знань, розпочався стрімкий розвиток культури і мов слов’янських народів. Сьогодні ця духовна спадщина є безцінним надбанням усього людства.

Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн. Йому присвячуються наукові форуми, проводяться різноманітні культурні заходи.

З нагоди цього свята працівники  центральної районної бібліотеки провели день бібліографії «Слово – криниця минулого, сьогодення і майбутнього»,  де представили матеріали про життя та просвітницьку діяльність братів Кирила та Мефодія, а також  історичну годину «Мова – правдивий свідок історії»  про становлення слов’янської писемності, історію виникнення кирилиці  і глаголиці.

Вітаємо вас зі святом, що символізує торжество слов'янства, є свідченням поваги міжнародної спільноти до його самобутньої культури, неоціненного внеску до скарбниці світової цивілізації.

Тетяна Мостова - завідуюча відділом обслуговування читачів

Миргородської центральної районної бібліотеки