Стрітення господнє величаймо!
15 лютого
відзначаємо одне з дванадцяти
християнських
свят – Стрітення
Господнє. У цей день, за народним
повір’ям, зима зустрічається з весною.
З
давніх-давен Стрітення чекали з особливим нетерпінням і урочисто відзначали,
а тому приурочувалося до цього свята чимало звичаєвостей як церковних, так і
побутово-господарських.
Передусім,
в церквах освячували свічки. Свічки вважаються оберегом від грози - їх запалюють саме під час грому та
грози для захисту людей і тварин. Саме тому ще одна назва свята - Громиця. По
поверненні з церкви після освячення свічок запалювали їх, вважаючи, що це
допоможе уникнути весняних повенів і суворих морозів. Святили на Стрітення крім свічок ще й
воду. Ця вода вважається цілющою. Її набирали у невживану посудину і зберігали
за образами цілий рік. Вона допомагає від усяких хвороб, нею благословляли
синів на службу і будь кого у далекі небезпечні мандрівки. Нею кропили худобу,
коли вперше виганяли на пасовисько, домашню птицю та бджіл.
Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди. Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день
був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози... Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі – ще будуть рясні заметілі. Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.
Із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет, відображених у народних прислів’ях. Тому на Стрітення пильно слідкували за станом погоди. Тепло і відлига в цей день віщували ранню і теплу весну, мороз – тривалу зиму. Коли на Стрітення ішов сніг – весна передбачалася дощова, коли лютувала хурделиця – пізня й холодна, а коли день
був похмурий, без сонця, ще не даватимуть спокою морози... Крім того, селяни стежили за розміром бурульок. Вважалося: якщо у увечері вони короткі до весни снігу випаде небагато, а якщо довгі – ще будуть рясні заметілі. Стрітення чекали і пасічники. Вони вважали: як капатиме зі стріх водичка, так прибуватиме і мед.
З
метою ознайомлення і розширення знань про святкування Стрітення в Україні в центральній районній бібліотеці
пройшла народознавча година «Стрітення відзначаємо, весну-красну зустрічаємо». Провідний бібліотекар відділу обслуговування Людмила
Ігольніцина ознайомила
присутніх з церковними ритуалами, пов’язаними із освяченням в цей день води та
свічок, легендами, приказками та віршами, а також народними прикметами
визначення майбутньої погоди, розповіла про цікавий звичай
українських жінок в цей день випікати «жайворонків», вирізати з паперу,
ліпити з глини й тіста пташок, цілими сім’ями виходити за село в поле, високо
підіймати над головою зроблених пташок та закликати весну.
Із задоволенням відвідувачі переглянули відеоролики про народні, обрядові пісні та танці, та відео презентацію «Свято Стрітення».
Із задоволенням відвідувачі переглянули відеоролики про народні, обрядові пісні та танці, та відео презентацію «Свято Стрітення».
Тож давайте
радіти і пізнавати народну мудрість, бо в ній закладено невмирущість духу
нашого, наші надії і сподівання.
Тетяна Мостова,
завідуюча відділом обслуговування Миргородської центральної районної
бібліотеки
Коментарі
Дописати коментар