У мові є і серце, і вуста, і є ім’я красиве - Україна.

                                                                             Солов’їну, барвінкову –

                                                                             Колосисту навіки –

                                                                             Українську рідну мову

                                                                             В дар дали мені батьки.

            Мова – це диво, яке ми чуємо від миті свого народження, це почуття, які допомагають нам виразити любов і турботу про рідних та друзів, це радість, якою ми ділимось з коханою людиною, це душа, що випромінює життєву силу,  це невичерпне джерело, звідки ми черпаємо наснагу, знання і прагнення осягнути всесвіт.

             Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона являється тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ.

             Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.

            Мова – це душа народу, а народ без мови не народ. А наша прекрасна мова – солов’їне слово – витворена славними пращурами, виплекана національними світочами думки та духу, увібрана нами з материнським молоком, не може і не повинна бути ущемленою і зацькованою, спаплюженою і розчавленою нині – в самостійній Українській державі.

             Щороку,  21 лютого ми відзначаємо  Міжнародний день рідної мови. Тож і Біликівська сільська бібліотека спільно з будинком культури підготувала для своїх відвідувачів музично-літературну годину «У мові є і серце, і уста, і є ім’я красиве -Україна.»

У бібліотеці цій даті приурочена  книжкова виставка «Скарб України рідна мова».  Користувачі залюбки знайомляться з представленими матеріалами, а це:

 І. Вихованець «Розмовляймо українською», А. Бортняк «Ну що б, здавалося, слова»,

А. Матвієнко «Рідне слово»  та іншими. Кожна книга – це джерело  знань про багатство рідної мови, найкращих виразників людських думок і почуттів – слова, культуру мовлення.

 На масовому заході діти також  прослухали мелодійні пісні нашою рідною мовою. Декламували чудові вірші

З задоволенням слухали  розповідь-роздум бібліотекаря як потрібно поважати рідну мову. 

            Мова – мережана сходом і заходом, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком і вишневим цвітом… Вона – вся з гомону полів, лісів і морів,батьківської, отчої, рідної землі. Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона підвелася з колін, як піднялася й наша Україна.

            Не вдалося і не вдасться ворогам знищити нашу мову, наш народ, тому що ми відважна, хоробра, патріотична нація. А інакше і бути не може, адже ми нащадки славних козаків.

                      Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки-філіалу.