Людина в світі біорізноманіття...

Тема безпеки навколишнього середовища в сучасному світі стоїть дуже гостро. Земля вже втомилася від впливу людини на неї . Науково – технічний прогрес – це дуже добре, але ж при цьому треба ураховувати вплив цього прогресу на  нашу планету, на її здоров’я. Отже здорова планета- здорова людина.

20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття. В цей день була прийнята Конвенція про біологічне різноманіття.. Мета Дня – поглибити розуміння питань біорізноманіття та підвищити обізнаність про них.

             Що включає в себе поняття біорізноманіття - Саме слово «біорізноманіття» є відносно новим і, як вважається, було утворене при скороченні терміну «біологічне різноманіття» в 1985 році, а потім популяризоване багатьма авторами.

Біорізноманіття – це різноманітність життя на Землі. Воно включає всі організми, види та популяції, генетичні варіації, комплексні сукупності спільнот та екосистем, а також їх зв’язки з навколишнім середовищем.

В останній час ми всі бачимо, що світ стоїть на  тій межі, коли треба зупинитися, зробити паузу і дати планеті вдихнути.

Я хочу зараз зробити невеличкий екскурс по останнім публікаціям в пресі,  щодо біологічного різноманіття.

 Отже стаття в газеті «Експрес» . В цій статті кореспондент газети обговорив з експертами три основні наслідки змін клімату, які можуть зачепить кожного з нас. Зокрема, про наслідки для сільського господарста розповідає Оксана Руженкова, виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі.

Про наслідки для здоров`я - Анатолі Дорогой, доктор медичних наук,

завідувач лвбораторії наукових проблем амбулаторної допомоги ННЦ

"Інститу кардіології ім. М.Д. Стражеска".

Про наслідки для природи - старший науковий співробітник відділу

Українського гідрометеорологічного інституту, член робочої групи з

питань зміни клімату Аграрного союзу України Борис Лєсков.

Крім епідемії коронавірусу, на Україну насувається ще одно лихо -  пандемія потепління. За даними кліматологів, нас чекає десятиліття .  Аграрії б’ють на сполох. Медики зазначають: останніми роками збільшується кількість хворих на серце. То чого нам очікувати у найближчі роки? Саме цікаве те, що все не так і погано, як здається. Завдяки потеплінню аграрії зможуть вирощувати нові культури, але ж треба удосконалювати систему зрошення – підведення води на поля, є одним з основних факторів зниження залежності від природного вологозабезпечення.

Що робити, аби з таким кліматом не зірвати здоров’я ?  Експерт рекомендує крім здорового харчування і в міру активного способу життя регулярно в спеку пити злегка підсолену воду, щоби не порушувати водно – сольовий баланс організму.

            А який вплив спека матимуть на природу? Експерт зазначає, що посиляться небезпечні шквали, смерчі, повітряні вихори, обміління річок, нестача води. Також посиляться лісні пожежі. Тому ж людям треба дуже обережно поводиться з вогнем. 

Україну чекає десятиліття посух // Експрес. – 2020. - № 20. – С.1 ; 3.

В статті «Баласт на орбіті», яка надрукована в газеті «Зоря Полтавщини, розкривається питання космічного сміття -  чим самим воно загрожує Землянам і подальшому освоєнню космосу?

Здоровило, Т. Баласт на орбіті / Тарас Здоровило // Зоря Полтавщини. – 2020. – 14 січня. – С.6.

Проблему  недостатності полігонів твердих побутових відходів, які  б відповідали цивілізованим нормам екологічного права розкриває в статті «Сміття під килимом» Лариса Салімонович, що надрукована в газеті «Україна молода».

Салімонович, Л. Сміття під килимом  / Лариса Салімонович // Україна молода. – 2020. – 14 січня. – С.9.

Хочу ще звернути вашу увагу на книгу, яка переверне ваше уявлення про мікроби та гігієну кардинально. Але ж не тільки людина має вплив на навколишнє середовище. Мікроби, вони навколо нас повсюди. Книга нещодавно поповнила фонди  Миргородської центральної районної бібліотеки  - Джессіка Снайдер Сакс «Мікроби гарні та не дуже. Здоров’я і виживання в світі бактерій».  Автор спеціаліст з імунології, мікробіології, відома журналістка, редактор популярного щотижневика  «Popular Sciencе», співпрацює з відомими американськими і канадськими науково – популярними журналами.

Наводячи цікаві факти з наукових досліджень, автор розповідає, які мікроби є гарними, а які не дуже, звідки вони беруться і як потрапляють до нашого тіла; чи дійсно вони сприяють появі хвороб або, навпаки, можуть їх подолати; як позбутися мікробів і чи варто взагалі це робити.

Книга буде в пригоді широкому колу читачів.

Снайдер Сакс, Джессіка. Мікроби гарні та не дуже / Джессіка Снайдер Сакс. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 336 с.

Свій екскурс я хочу завершити словами М. Пришвіна: « Щоб берегти землю, природу,

треба її полюбити, щоб полюбити, треба пізнати. Пізнавши – неможливо не полюбити»

                             Маргарита Каймакова, провідний бібліограф ЦРБ.