Спасибі Вам, сивоголові

Швидко тече ріка  часу... 75 років  минає цьогоріч, як закінчилась Друга світова війна. Порідшали ряди ветеранів, але не зникає з пам’яті людської, не йде в забуття подвиг воїнів - визволителів, велика трагедія нашого народу.

    На території Остапівської сільської ради проживає лише один ветеран, один свідок тих кривавих подій Бережний Василь Васильович. Народився Василь Васильович 27 лютого 1923 року в звичайній сільській родині, закінчив 6 класів місцевої школи. Працював у колгоспі. Мріяв далі навчатися, та війна перекреслила мрії і сподівання.  Воював  на Південо -Західному фронті.  В урочищі Шумейковому, поблизу  Лохвиці, під  час  бою  потрапив у полон.  Був вивезений до  Німеччини. Була спроба  втечі, але невдала.  Василя Васильовича схопили і відправили в табір смерті - Бухенвальд. Ось тут ветеран пройшов  всі кола пекла, жорстокої фашистської  неволі.  І досі на його руці не зникло тавро: номер, під яким  значився бранець Бухенвальда,  а при згадці  очі наливаються  слізьми.

     Після звільнення і повернення додому в 1947 році, Василь Васильович працював в рідному селі агрономом. Користувався повагою як  спеціаліст, до думки якого прислуховувалися навіть старші.

      Василь Васильович сьогодні має поважний вік.  Зозулі  накували  97 літ.   Але  має   чудову пам’ять, добре почуття  гумору: що не  слово, то  жарт.  Посміхається, очі випромінюють  доброту.  Проживає разом з донькою Лідією Василівною, яка і турбується про тата.

      Доземний   уклін Вам, ветеране. Ви   для   всіх нащадків  є  прикладом того, як треба захищати рідну землю від загарбників. Здоров’я Вам на довгі -довгі роки.   А  всім тим, хто   не  повернувся з  доріг  Другої  світової  та відійшов  у  вічність вже в мирний  час  -  вічна пам’ять!

           

        

Валентина Окружко, бібліотекар Остапівської сільської  бібліотеки.