Стрітення Господнє або як зима з весною зустрічається

 "Марія Діва, найніжніша з мам,                              "Тут Божий Син, провісник майбуття,

Яких лиш тільки бачила земля,                                 І, Симеоне, це для тебе знак..."

Принесла у Єрусалимський храм                             А Симеон на руки взяв дитя,

Своє дитятко, миле немовля.                                     Помилувався ним і мовив так:

Там Симеон був, праведник старий,                        "Щасливий дуже тим, що з волі Бога

Який багато бачив і все знав.                                     Відчув я несказанну благодать:

Зненацька голос він почув з гори,                              Побачив я Спасителя самого -

Сам Дух Святий йму тоді сказав:                            Тепер спокійно можу помирать"

Про цю знаменну зустріч у народі

    Рознеслась миттю звістка там і тут.

   І кожен  рік день Стрітення відтоді

  Святкує радо християнський люд.

15 лютого ми відзначаємо одне з християнських свят – Стрітення Господнє, яке завершує цикл різдвяних свят. А за народним повір’ям, саме в цей день, зима з весною зустрічається. Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства.

І саме 15 лютого для учнів молодших класів Зубівської гімназії, Зубівською сільською бібліотекою, спільно з будинком культури, проведена літературно-музична розвага  «Як зима  з весною зустрічалися, своєю силою змагалися».

Метою цього свята було розширити уявлення дітей про свята, легенди і традиції з ними пов’язані, формувати у присутніх духовну приналежність до своєї культури, весело та змістовно організувати дозвілля.  І треба сказати, що все задумане вдалося.

Були на цьому святі і театралізовано-костюмовані виступи, і язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, і гадання: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу». Звичайно ж були і народні прикмети та розповіді про спостереження за природними явищами.

Окремою сторінкою була розповідь про духовну

складову та релігійну основу цього свята.

Словом було цікаво, пізнавально і гамірно. І, не дивлячись на те, що зустріч тривала дві години –діти та учасники були уважні, задоволені і ніскілечки не втомлені.