Неперевершений оперний співак

5 серпня -110 років від дня народження Бориса Гмирі – одного з найвидатніших оперних і камерних співаків сучасності, визначної постаті у світовій та вітчизняній музичній культурі.

Голосом Бориса Гмирі

Україна з богом розмовляє…

                               Д.Білоус

Двадцяте століття подарувало українській оперній сцені ім’я, після появи якого весь світ заговорив про українську вокальну школу, – це ім’я Бориса Гмирі. Його називали великий Борис. Йому аплодували в багатьох куточках нашої країни та за її межами. Борис Романович Гмиря був і залишається одним із найвизначніших співаків сучасності. Він єдиний інтегрував українську вокальну школу, українську музичну культуру у світовий контекст. І зробив він це, живучи та працюючи в себе вдома, в Україні. Твори у виконанні Бориса Гмирі введено в найпрестижніші музичні каталоги, а його ім’я прикрашає списки найвидатніших вокалістів світу.

Враховуючи важливість постаті Бориса Гмирі, Верховна Рада України постановила урочисто відзначити на державному рівні 110-річчя від  дня його народження.

Народився Борис Романович у містечку Лебедин на Сумщині 5 серпня 1903 року. Батько його був малярем, мати – швачкою. З одинадцяти років Борис вже «сам добуває свій хліб» у наймах а коли підріс, подався у світи: Кубань, Крим. Був вантажником у портах, рибалкою, помічником кочегара на моторній шхуні, дослужився до старшого кочегара на пароплаві.

Середню освіту здобув тільки в 27 років, коли повернувся на рідну Слобожанщину. Борис працює у Харкові і водночас вчиться у місцевому інженерно-будівельному інституті, до якого вступив 1930 р. На третьому курсі доля зводить його з професором консерваторії Павлом Голубєвим, який переконує Гмирю вступити до Харківської консерваторії, а вже на третьому курсі консерваторії виступає на сцені Харківської опери, де швидко стає провідним артистом.

По-справжньому успішним у долі Гмирі був 1939 р. – він блискуче закінчує консерваторію, стає лауреатом Всесоюзного конкурсу вокалістів у Москві. Йому відразу пропонують роботу у Великому театрі СРСР, Ленінградському та Мінському оперних театрах. Але Борис ці пропозиції відхилив, оскільки не уявляв своєї діяльності за межами України, після чого поїхав працювати за запрошенням до Київської опери.  Тут він отримує провідні ролі: співає Кочубея у «Мазепі» Чайковського, Мефістофеля у «Фаусті» Гуно, Івана Сусаніна в однойменній опері Глінки.

Працював артист багато – на благодійних концертах, у госпіталях і, звичайно, в Київській опері. У 1951 р. на заключному концерті декади українського мистецтва в Москві його слухав сам Сталін. Вождь, дізнавшись, що Гмиря не має звання, наказав відразу дати йому «Народного артиста СРСР». У 1952 р. Борис Гмиря отримав Сталінську премію, у 1960 р. його нагороджено орденом Леніна.

Перлиною творчого доробку співака стала «Шевченкіана». Готуючи концертну програму з творів Т. Шевченка, він просив композиторів створити музику до деяких творів, яка б не відволікала від поетичного тексту Кобзаря. Характерними особливостями виконавського стилю Бориса Гмирі були глибокий психологізм у розкритті образного змісту музичного твору, виразна дикція, винятковий акторський талант, ювелірна витонченість деталей, благородна стриманість, висока вокальна і художня культура. Гмиря – перший і до цього часу єдиний співак, який підготував та виконав концертну програму музичних творів на вірші Кобзаря у найкращих концертних залах колишнього СРСР та за кордоном.

Похований артист на Байковому цвинтарі в Києві, у 1979 р. встановлено надгробок (скульптор К. Кузнєцов).

Голос Бориса Гмирі визнаний ЮНЕСКО «унікальним феноменом», що належить світовій культурі. Не дивно, що пам’ять про цього легендарного співака всіляко підтримують в Україні на державному рівні. На честь 100-річчя з дня народження Бориса Гмирі у Києві було засновано конкурс його імені.

2013 рік став  Роком ІІІ Міжнародного конкурсу вокалістів імені Бориса Гмирі.

 З нагоди дня народження Бориса Гмирі в центральній районній бібліотеці була проведена музична година «Борис Гмиря: геній серед тернів», присвячена пам’яті видатного українського оперного співака. На заході прозвучали пісні у виконанні автора, які були знайдені серед музичних ресурсів Інтернету, відеоматеріали, текстові і фото ресурси, представлені через мультимедійну презентації. Також  працівники відділу обслуговування  підготували інформаційне повідомлення  «У вічності знайдеться вільна хвилина для дивних мелодій у відблисках світла…», розповіли про життєвий та творчий шлях співака. Поєднання традиційних та новітніх форм подачі інформації  зробило захід більш змістовним та цікавим, що сприяло кращому сприйняттю його присутніми.

Гмиря — це безодня, гігант. Він посланий Україні як національна ідея…

                         Тетяна Мостова – завідуюча відділом  обслуговування центральної районної бібліотеки