Візьму в руки я «Кобзар»

            Під такою назвою відбулося у Зубівській сільській бібліотеці свято, присвячене 200-річчю від дня народження геніального українського поета Тараса Шевченка. А проведене воно було у рамках обласних Шевченківських читань «Кобзарева стежина» для користувачів молодшого шкільного віку, учнів 3-4 класів.

            Розпочала його бібліотекар розповіддю про те, що давним-давно, а саме 200 років тому, погожого весняного дня 9 березня на світ з’явився вірний син України, Великий  Кобзар Тарас Григорович Шевченко. Ім’я хлопчику мати дала Тарас, що означає «бунтар». У доступній формі була донесена до малят інформація про життєвий і творчий шлях поета. З цікавістю ознайомилися діти з творами Кобзаря, представленими на книжковій виставці  «Шевченко жити буде, поки житимуть люди». Короткий огляд їх зробила бібліотекар.

            Активну участь у святі взяли також діти. Зокрема, Савчук Юля  розповіла своїм одноліткам про головну книгу Шевченка «Кобзар». Здивування у дітей викликав той факт, що ця книга була видана 110 разів загальним тиражем 5 млн примірників.            Незважаючи на те, що Тарас Григорович ніколи не писав спеціально для дітей, вони є доступними і для найменших, бо написані просто і легко. Дівчинка зазначила, що відкриваючи його «Кобзар», відчуваєш красу рідної землі та любов поета до України. Доказом цього стали вірші поета: «Садок вишневий коло хати», Мені тринадцятий минало» та «І золотої і дорогої», які прозвучали на заході у виконанні Юлі.

            Інші діти також мали можливість прочитати на святі свої улюблені поезії Шевченка: «Село! І серце відпочине» (Регеда Аня), «Зацвіла в долині червона калина» (Здор Ліля), «Тече вода з-під явора» (Яскілко Богдан), «І виріс я на чужині» (Верещака Аня), «За сонцем хмаронька пливе» (Пушкар Діма).

            А ще школярі дізналися, що завдяки тому, що поезія Кобзаря написана чудовою мелодійною українською мовою, чимало його творів у різні часи композиторами покладені композиторами на музику. Найвідоміші з них, зокрема, пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Шевченка прозвучали на святі.

            Діти дізналися про тяжкі випробування, які випали на долю поета, проте вони не змогли перетворити золото його душі в іржу, а його любов до людей у ненависть і погорду. Але найкращим і найціннішим скарбом, який подарувала поету  доля, стала невмируща слава і всерозквітаюча радість, яку в мільйонах людських сердець збуджують його твори.

              Закликом до підростаючого покоління нашої країни пролунали на святі слова відомого українського письменника Олеся  Гончара: “…уважніше припадайте, діти України, до мудрості Тарасової книги, вчитуйтесь у її молитви й думи…».

Ольга Кваша,завідуюча Зубівської сільської бібліотеки