Славі не меркнути, подвигу жити.

28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників.

Цей день було засновано згідно з Указом Президента  України «Про День визволення України від фашистських загарбників» , від 20 жовтня 2009 року з метою - всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу.

           28 жовтня 1944 рік -  назавжди залишиться в пам’яті нашого народу. Мільйони смертей, тисячі скалічених доль...

          Довгих три роки випробувань стали страшною ціною сьогоднішнього миру. Невимовно тяжких втрат зазнав український народ у тій страшній воєнній круговерті, що розметала, понівечила і розтоптала мільйони людських доль. Це була трагедія. Її принесли з собою гітлерівські орди, які без жалю топтали нашу землю, палили міста і села, грабували, гнали в німецьке рабство дівчат і хлопців, убиваючи на своєму шляху кожного, хто не хотів скорятися загарбникам. Скільки безневинних людей зазнали нечуваних тортур, знущань та принижень у концтаборах, тюрмах, на примусових роботах та пересильних пунктах! У літопис Великої Перемоги навічно вписані імена тисяч і тисяч славних синів і дочок України. Воювали вони на різних фронтах, виборюючи Перемогу – одну на всіх. Багато хто загинув під час визволення нашої рідної української землі. І сьогодні, поруч із нами незримо присутні захисники і визволителі України, поховані у 28 тисячах братських могил на її території, присутні полеглі, чиї імена загубилися в кривавій круговерті боїв, відступів та оточень, проривів та котлів, у гестапівських катівнях і концтаборах, на трагічних і скорботних біженських шляхах...

           Історія визволення України, як і всієї війни, писалася доблестю і самопожертвою воїнів, талантом полководців. Хто поліг за Дніпро, за Україну, буде, як співається в пісні тих літ, справді жити у віках. У лавах радянської армії воювало понад 7 млн. українців. Кожен другий з них загинув на фронті, кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом. Українці складали в радянській армії другу за чисельністю національну групу. Серед вищих офіцерів, зокрема командуючих фронтів та армій, було чимало українців. Найвідоміші з них — А. Єрьоменко, С.Тимошенко, Р.Малиновський, М.Ватутін, І.Черняхівський, П.Рибалко, К.Москаленко, П. Жмаченко, С.Руденко, І.Кириченко та ін. Ратний подвиг багатьох українців на всіх фронтах Великої Вітчизняної війни відзначений найвищими нагородами.   2072 удостоєні звання Героїв Радянського Союзу; 32  з них - двічі. А льотчик-винищувач Іван Кожедуб став тричі Героєм Радянського Союзу. Багато представників української землі стали і повними кавалерами ордену Слави. З 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам радянської армії, 2,5 млн. одержали жителі України. На відзнаку мужності і героїзму українського народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання «Місто-герой» було присвоєно Києву, Одесі, Керчі і Севастополю.
      З   метою  вшанування пам’яті подвигу нашого народу  у відділі обслуговування центральної районної бібліотеки організовано розгорнуту  книжково – ілюстративну виставку  «Доторкнутися серцем до подвигу», другий розділ якої знайомить з історією визволення України і називається «Україна в пеклі війни».

Окрім історичних та документальних видань на виставці можна знайти поетичні та про­зові твори українських та зарубіжних письменників на військову тематику, також з користувачами бібліотеки  було проведено годину - роздум «На світі, можна втратити багато, найбільша втрата пам’ять поколінь».  Змістовно і цікаво бібліотекарі провели огляд літератури для користувачів юнацького віку  «Нашу пам’ять обпалює Вічний вогонь» . В читальній залі центральної районної бібліотеки завжди до ваших послуг книжкові теки: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Бойові подвиги наших земляків».  Бібліотеками  Миргородщини була проведена патріотична акція «Війна відгриміла, та пам᾽ять жива», результатом якої стала збірка краєзнавчих  та біографічних нарисів. В основу її лягли свідчення  ветеранів Великої Вітчизняної війни.

            Солдатські душі. Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.
             Ветерани! Сивочолі наші, дорогі, скільки горя випало на долю вашого покоління, але ви мудрі, ви вмієте любити і прощати. Спасибі, що вистояли, що вижили, що перемогли. Якби не ви, не було б сьогоднішнього свята.
 Перед могилами наших дідів і прадідів, перед  ветеранами, які подарували нам мир, життя, розгромили ворога і захистили нашу землю ми обіцяємо любити Україну, своєю працею і вчинками зробити її сильною, багатою і квітучою.

      Тетяна Мостова,  завідуюча відділом  обслуговування  читачів центральної районної бібліотеки.