Бібліотеки Миргородської міської територіальної громади: Чорнобиль

Весна дарує людям нові прагнення та мрії, відновлює сили та радісні відчуття.
Але є дата в ці чудові дні, коли серце завмирає від болю та жаху. Це 26 квітня 1986 року, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
Катастрофа на ЧАЕС сколихнула світ не лише своєю руйнівною силою, а й мужністю тих, хто першими зіткнулися з її страшними наслідками. Їх називають по-різному: чорнобильці, ліквідатори, вогнеборці.
Всі вони є герої, які ціною власного життя і здоров'я врятували життя мільйонів.
Ліквідація пожежі була лише початком титанічної роботи на станції, адже небезпека не зникла. Ліквідатори аварії на ЧАЕС, не шкодуючи свого здоров'я і життя, працювали на самій станції, в 20-ти і 30-ти кілометрових зонах радіоактивного лиха, аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії. Саме завдяки їхнім зусиллям ядерна біда відступила.
У селі Бакумівка проживає три ліквідатори аварії на ЧАЕС
ТИМЧЕНКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
Народився 20 квітня 1963 р. в с. Бакумівка. У рідному селі закінчив восьмирічку, згодом продовжив навчання у Хомутецькому ветзоотехнікумі. У 1982-1984 рр. проходив військову службу у м. Усурійськ. По поверненню до рідного села працював водієм у рідному селі. До Чорнобильської зони потрапив у складі Чапаєвської дивізії. Три місяці він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Разом зі своїми земляками-ліквідаторами будував захисну систему "Скала", якою у подальшому було оточене м. Прип'ять. Василь Іванович також здійснював дезактивізацію населених пунктів Білорусії, Київської і Житомирської області. А ще він брав участь у зведенні понтонної переправи через Дніпро, перевозив уражену радіацією техніку на могильники. Нині Василь Іванович працює охоронником у ТОВ "Агротех-Гарантія".
ЧЕРНЕНКО МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ
Народився 10 січня 1961 року в с. Бакумівка. Тут же закінчив восьмирічну школу, а середню освіту здобув у Хомутецькій школі. Згодом навчався у Миргородській автошколі. Службу в армії проходив з 1979 по 1981 р. у танковій дивізії в м. Черкаси. По її завершенню навчався у Хорольському технікумі механізації. Після Чорнобильської трагедії у складі інженерно-саперного батальйону був направлений у Брагинський район Білорусії. У Чорнобильській зоні перебував з 31 травня по 31 липня. Проживали у лісі у наметах. Як розповідає Микола Володимирович, доводилося виконувати різні роботи: огороджувати заражену зону, здійснювати дезактивізацію прилеглої до АЕС території та населених пунктів. Проте спеціального захисного одягу не було, в основному захищалися пов'язками. Зараз він працює бригадиром тракторної бригади ТОВ "Агротех-Гарантія".
ШУЛІКА ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
Народився 8 листопада 1960 р. у с. Бакумівка. У рідному селі закінчив восьмирічну школу, згодом МПТУ №3. Військову службу проходив у м. Москва. По її закінченню працював на бурових у "Полтавагаз". З 23.07 по 03.09.1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі в/ч 61511. У Чорнобильській зоні він працював дозиметристом, виконував роботи по дезактивізації населених пунктів, в тому числі і м. Прип'ять. Довелося Василю Івановичу побувати і безпосередньо на атомній станції, брав участь у зведенні над нею саркофагу. Працював також на перекритті дренажних каналів, щоб не допустити витікання радіоактивних підходів із забрудненої території. Брав участь у спорудженні огорожі навколо 30-кілометрової зони. Всі ці роботи були спрямовані на те, щоб запобігти розповсюдженню радіації на прилеглі території. Нині Василь Іванович перебуває на заслуженому відпочинку.
Всі ці мужні чоловіки - шановані у селі люди. Дякують їм односельці за їх подвиг. Хочу побажати їм міцного здоров'я.
А тим, кого уже немає серед нас - це Пода Микола Володимирович та Сторож Микола Іванович - ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ.