.gif)
У фондах Миргородської центральної
районної бібліотеки є цікава книга Марини Гримич «Клавка»,
яку я пропоную вашій увазі.
Мари́на Гри́мич— українська письменниця, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директор видавництва
«Дуліби» та авторка понад десяти різножанрових романів. Тричі
ставала лауреатом літературного конкурсу «Коронація слова», в тому числі й
володарем першої премії. В 2019 році презентувала
свою книгу «Клавка», яка вже стала хітом.
Клавка. Роман / Марина Гримич. — Київ : Нора - Друк, 2019. — 336 с.
Роман Марини Гримич оповідає про ситуацію, що склалася в Спілці українських
радянських письменників напередодні сумновідомого Пленуму 1947 року, коли
залякані літератори розгромили в своїх критичних промовах Максима Рильського та
Юрія Яновського. Це
історія про страх і підлість, що проявляється в людях під тиском, про
кар’єристів - соцреалістів
і справжніх письменників, яким не вдавалося «вписатися» у нову сталінську добу.
Про геніїв, класиківі шарлатанів з одного боку, а з другого – про інтриги,
пристосуванство, заздрощі, голодні роки і відсутність житлової площі, про
любовний трикутник і ледь не про інцест. Звучить цікаво, правда?
Головна героїня -- дівчина Клавка -- донька
розстріляних «ворогів
народу». Вона живе
в комуналці зі старою вчителькою музики та фронтовиком- інвалідом. Долі її сусідів склалися
не дуже гарно, але дівчина чим може намагається допомогти їм -- купує пиріжки,
розмовляє, заспокоює. Це й підкупає в героїні. Вона ж пам'ятає життя зі своїми
батьками, гарні меблі в колишній квартирі та щасливе дитинство, але те, що її
позбавили всього цього, не зробило її нещасною чи злою. Вона дуже проста й мила
дівчина, до неї важко не відчути симпатії чи не усміхнутися, читаючи про те, як
вона мріє знайти принца -- і обов'язково, щоб був «арьол», «грудь в ордєнах», щоб аж «чьолка встала».
Клавка працює
секретаркою Спілки радянських письменників України. І про це середовище
неймовірно цікаво читати! Творчість багатьох письменників, які є героями цієї
історії, вивчають у школі. І тоді ці автори якось не сприймаються, як живі
люди, які їздять відпочивати до санаторіїв, співають там пісень біля вогнища чи
полюбляють з'їсти шматочок сальця під горілочку на роботі. І подивитися на
відомих постатей з такого боку дуже цікаво. Ну і, звісно ж, РОЛІТ -
письменницький будинок.
Тут вирує життя, точаться неймовірні розмови,
цитуються вірші напам’ять. Тут з’являються
думки, які не можна було би висловити при партійному керівництві. І це дуже
надихає. Дуже гарно в сюжет вплелися й любовні переживання Клавки. Добре те, що
вони не були основою історії, не вони штовхали дію вперед. Але були чудовим
тлом..
І фінал просто
неймовірний. Він розриває на частини, він прямо шматує. І залишається
відкритим. Ми можемо лише здогадуватися про подальше життя Клавки. Авторка
вустами героїні не висловлювала якесь своє ставлення до радянської дійсності чи дій тогочасної
влади. Вона дала можливість читачам самим давати оцінки та робити висновки.
І це ще один величезний плюс цієї історії. Сподіваюся,
що інші книжки авторки захоплять мене так само, як і ця історія.
Скачати, або прочитати книгу онлайн ви можете на таких інтернет ресурсах:
http://www.many-books.org/auth/5766/grimich_marina
Тетяна Мостова,
завідувачка відділом обслуговування Миргородської ЦРБ
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.