Чорнобиль для мене – як рана жива
Чорнобиль – це
наша пам’ять, наша біль, відлуння якого
стихне ще не скоро. Ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у
ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті, хто свідомо віддав своє
життя і здоров’я, виконавши синівський обов’язок перед рідною землею та
народом.
Довгий час влада не
розголошувала масштаби аварії, та коли стало зрозуміло , що подолати її
нелегко, було кинуто всі сили для її ліквідації. Не стояли осторонь цього лиха
і жителі с. Солонці Даценко Віталій
Борисович і Городничий Григорій Миколайович. В листопаді цього року на жаль
Віталій Борисович пішов з життя. Сумуємо та висловлюємо щирі співчуття його
родині.
А
сьогоднішня моя розповідь про Городничого Григорія Миколайовича.
Григорій народився
25 січня 1958 року в с. Мареничі. Після школи у 1975 році вступив у
Миргородське ПТУ №4. По його закінченню навчався у Миргородській автошколі.
Згодом працював трактористом, а з 1976 року – водієм у колгоспі ім. Гоголя. У
1986 році Григорій Миколайович був направлений у складі в/ч 61511 на ліквідацію
наслідків аварії на ЧАЕС. У
Чорнобильській зоні перебував протягом червня-вересня 1986 р. , працюючи там
водієм, брав участь у будівництві укріплення четвертого енергоблоку та зведенні огорожі навколо 30-кілометрової зони . Довелося йому побувати безпосередньо на
станції , де велись роботи по ліквідації
наслідків аварії . Брав також участь у дезактивації населених пунктів. Повернувшись
додому , продовжив працювати водієм у колгоспі ім. М . Гоголя . З 1997 по 2004
рік виконував обов’язки
охоронця в агрофірмі “Зоря” Миргородського району.
За сумлінну працю він неодноразово був
нагороджений Почесними грамотами Миргородської районної державної адміністрації
та Миргородської районної ради. З 2004 року у зв’язку з інвалідністю Григорій Миколайович не
працює та бере активну участь у громадському житті. Він –
член Миргородської районної організації «Герої
Чорнобиля». За активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Григорій Миколайович нагороджений медалями
''Захиснику Вітчизни'' (2011р.), «За Мужність» (2015р.), відзначений пам’ятними
і нагрудним знаками, має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС другої
категорії.
Скільки б не минуло часу, з чиїх би
вуст не злітали слова про наслідки Чорнобильської катастрофи, але вони були , є
і залишаються сурмінням третього Ангела. Це трагічне сурміння й падіння зірки
Полин ось уже тридцять один рік з трепетним страхом слухає весь світ . Бо
Чорнобиль не зник, не стлів, не розвіявся, наш земний уклін, наша довічна
вдячність всім тим , хто ризикуючи життям, брав участь у ліквідації наслідків
аварії.
Лідія Кобилинська , бібліотекар
Солонцівської сільської бібліотеки
Коментарі
Дописати коментар