Революція духу

Євромайдан на сторінках художньої літератури

         Український Майдан 2013–2014 років наче Ноєв Ковчег об’єднав у собі людей різних за віросповіданням, конфесією, мовою, сприйняттям світу, але під одним синьо-жовтим прапором. Саме тут  народилася нова українська нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояти свій демократичний вибір.

         Зазвичай, коли говорять гармати, музи мовчать. В Україні ж події Майдану ознаменували революцію духу, тому музи не мовчали, а оперативно вторили гарматам. Літературним відгуком стали нові книжки, які вже після 20 лютого 2014 р. почали виходити в світ. Ще під час революційної боротьби українські митці працювали над створенням тематичних літературних творів, аби жодна година важливого періоду в житті України не залишилася забутою.  

        

Авторами книги „Євромайдан: хроніка відчуттів” виступили Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Юрій Винничук

         Євромайдан: хроніка відчуттів : [колекція есе Тараса Прохаська, Івана Ципердюка, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Винничука].— Брустурів : Дискурсус, 2014. — 156 с.

          Ці тексти писалися від початку Євромайдану в листопаді й публікувалися в періодиці. Відтак можна простежити хронологію думання письменників над тим, що діялося в країні.

     Як літописці Євромайдану автори не фіксують події, а реагують на них так, як може відгукуватися кожен українець. І роблять це у власній письменницькій манері. Цінність книги в тому, що це - польові враження не просто людей з досвідом, а й з умінням ці враження передавати. «Насправді ми були такими весь цей час. Готовими йти до кінця в своєму несприйнятті системи, чи навпаки – готовими виправдовувати будь-які методи, за допомогою яких ця система захищає своє існування. Ми й раніше ладні були за будь-яких умов відстоювати легітимність цієї влади, її законну обраність, її богообраність. Чи навпаки – за жодних обставин не приймати аргументів влади щодо своїх дій, у жодному разі не приймати її пояснень і не йти з нею на компроміси».

         Символічною є й обкладинка книжки - дівчина із зав'язаними очима зшиває національний прапор червоною ниткою, що означає цілісність України за всякі обставини. 

         Львів’янин Юрій Вербицький – одна з перших жертв, яка потрапила до лав  Небесної Сотні. Йому присвячується книга-реквієм „Армагеддон на Майдані”, яка в художній формі розповідає про події річної давнини.

         Базів, В. Армагеддон на Майдані : роман-реквієм / В. Базів. – Київ : Укр. пріоритет, 2014. – 159 с.

         Нова книга Василя Базіва — це захоплюючий сюжет і дивовижне поєднання таланту публіциста і письменника. Письмо автора справляє на читача вулканічне потрясіння, як і сам феномен Майдану на свідомість сучасника.

         У романі йдеться про двох героїв-антиподів на ім’я Юрко та Юрєц. Юрко став художнім уособленням Юрія Вербицького як українського патріота-інтелектуала. Його почуття справедливості не дозволило терпіти приниження та репресії людей з боку влади, і тому він відправився на Майдан відстоювати честь та гідність народу. З іншого боку, Юрєц – персонаж - співкамерник Януковича, який відображає злочинне мислення попередньої влади.

         Автор пропонує сприймати конфлікт двох світів на головній площі столиці як зіткнення Добра і Зла. «Майдан – це камертон, який заставляє здригатися усіх в унісон по всій Землі, хто носить у собі Божественну іскру співчуття до ближнього… Майдан – то найвиразніше у новітній історії протистояння Добра і Зла, і у ньому кожен із мільярдів дітей Адамових хоче стати на бік Добра».

         Герой повісті „Я з Небесної сотні” молодого письменника Марка Рудневича чимось нагадує селінджерівського Голдена Колфілда.

        

Рудневич, М. Я з Небесної Сотні  : повість / М. Рудневич. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. – 180 с.

         На прикладі 19-річного студента Макса зі Сміли автор змушує нас замислитись  про те, що потрібно берегти те, що маємо, і цінувати життя. Так, Макс оберігав свою родину, свою країну, своїх друзів і навіть тих, кого не знав: «…перед чорними шеренгами зринула ще одна постать. Вогонь і дим мене засліплювали, але я впізнав знайоме сіре пальто. Невже це баба Люба? … Вона стояла перед шеренгою зі своїм кошиком в руках. З тим самим, в якому вона носила нам пиріжки. Я завмер і чекав, що буде далі, та, певно, всі чекали. І тут вона як завила! Немов сирена, чесне слово. Я й думати не міг, що в неї може бути такий пронизливий голос. – Синочки! Що ж ви робите, синочки? Схаменіться!!! Проти кого ідете?... Раптом щось ляснуло. Ніби луснула кулька. Баба Люба присіла… а потім раптом упала на землю… Я скочив і одним махом перелетів через барикаду. Що там до неї бігти?... Я встиг пробігти лише кілька кроків… щоб витягнути бабусю разом із кошиком, аж тут бджола вп’ялася мені в шию. Я схопився рукою, але спіймав не бджолу, а щось липке і мокре. Воно розтерлося по шиї, й мені раптово дуже захотілося спати… Я лежав на бруківці і все думав про наше майбутнє життя з Іванкою. А потім настала темрява».

Зрештою, це повість про три вирішальні доби на Майдані. Ви згадаєте все, ви ще раз переживете ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будете плакати.

        

         Хроніку з соціальних мереж представляє собою книга „Літопис самовидців. Дев’ять місяців українського спротиву”

         Літопис самовидців: Дев'ять місяців українського спротиву / авт. проекту О. Забужко ; упоряд. Т. Терен. – К. : Комора, 2014. – 311 с. : іл. – Текст укр., рос. мовами.

         Вона складається з постів у Фейсбуці, Вконтакті, живому журналі, на блогах. Кілька вкраплень новин з медій. Ніяких згадок про політиків. Літопис охоплює не лише Майдан, а й війну на Сході. Твори обиралися за принципом найбільшої поширюваності, лайків. Керівником книжкового проекту виступила українська письменниця Оксана Забужко. У книзі вміщено близько двохсот текстів, що створили люди не завжди публічні, а й не відомі українці, які робили Майдан, які були очевидцями революційних подій у різних містах країни, які мають стосунок до воєнних дій.

         Пости авторів не відредаговані. Там є і суржик, і російська, і не цензурна лексика. Тому  все справжнє, немає фальшу чи брехні. „* Мне эта Украина, эта нищая, грязная, насквозь дырявая Украина, дала лечение, образование, возможность учиться за рубежом, дала работу, карьеру и зарплату. Провела канализацию в мою квартиру. Загранпаспорт мне вручила и поработала с другими странами так, чтобы они мне долгосрочные визы шлепали. Дала лаукосты и возможность видеть мир. Дала мирную жизнь и отсутствие страха на ночных улицах. Дала земляков, которые не называют людей хачами и чурками. Дала общество, которое меньше матерится и больше улыбается. Дала возможность самовыражения и волеизъявления. Дала свободу слова. Дала то неловкое чувство, когда эту свободу отбирают и за нее приходится бороться. Дала возможность бороться. И дала необходимость бороться. Даже желание вернуться из сытого ЕС в голодную нее. Значит, что-то все-таки в ней, кривой и хромой, есть (с)Aleksandra Kovaleva.”

         Книгу „Небесна сотня”, впорядковану Лесею Воронюк, вже без перебільшення називають наступним «Розстріляним відродженням» і прирівнюють до антології відомого укладача Юрія Лавриненка. Видання було представлене в Парижі на книжковому салоні. 

          

  Небесна сотня : антологія майданівських віршів / упорядкув., передмова Л. Воронюк. – Чернівці : Букрек, 2014. – 399 с.

            До «Небесної сотні» увійшли поезії 234-х авторів із 6 країн. Це 392 сторінки, що, безперечно, претендують на звання «народна книга» і є вдалою спробою зібрати, а найголовніше, зберегти вірші, які були написані українською, російською та білоруською мовами. Твори розповідають про революційну боротьбу українців за власне майбутнє, що відбувалася протягом листопада 2013 – лютого 2014 років. Є навіть вірші співробітників ЗМІ, зокрема Тетяни Власової (піар-менеджера каналу ICTV).

                                               Моя мама чує новини і дуже хвилюється.
                                      Маму досі чомусь лякає чорний шолом.
                                      Я стою на Майдані, на жовто-блакитній вулиці,
                                      Поряд сивий дідусь потирає очі й чоло.

                                      І нічого, здається, більше не має значення.
                                      Тут і сльози, і усмішки, лід і гарячий чай.
                                      Я стою на Майдані – і це моє спецпризначення,
                                      Бо майбутнє сьогодні і тут – на моїх плечах. 

                                      Щоб не було ударів кийком, кулаком, пір’їною,
                                      Щоб ніхто не мовчав, не ховався і не тікав,
                                      Я живу на Майдані, який тепер став країною,
                                      Що її так боїться неввічливий Ялинкар. 

                                      «Можеш мною пишатись, я знаю – тут кожен вистоїть,
                                      На Майдані – всі справжні, і сила тепер у них».
                                      Я стою, посміхаюсь і чую від мами у відповідь:
                                      «Одягайся тепліше, на ніч обіцяють сніг»

          Авторка поетичної збірки „Небесна Сотня воїнів Майдану” поетеса з Полтавщини, яка зараз проживає в містечку Вишневе поблизу Києва, Тетяна Домашенко. Кілька років вона жила в нашому місті і працювала у краєзнавчому музеї.

         Домашенко, Т.М. Небесна Сотня воїнів Майдану /Т. Домашенко. – К.-Вишневе: Духовна Вісь, 2014. – 192 с.:іл.   
         У книзі зібрано поезії, у яких вклалося побачене, відчуте, пережите особисто на Євромайдані та вірші, написа­ні упродовж десятиліть, які за змістом вплітаються в сьогоднішні реалії. Духовно-патріотичний настрій цієї збірки переконливо свідчить, що для поетеси Тетяни Домашенко гасло “Бог і Україна - понад усе!” є визна­чальним як у житті, так і у творчості. Тому й не дивно, що саме їй належить цей, до болю пронизливий по­етичний образ, - Небесна Сотня.

                                      Ми Сотнею пішли на Небо,

                                      Прийшла пора – йдемо з небес.

                                      В тяжку годину, в мить потреби

                                      Господній Дух у нас воскрес.       

         Шановні користувачі! Ви розгорнете будь-яку з цих книжок і не зможете її закрити. Вони проймають емоціями. Кожна з них виринала у режимі on-line у епіцентрі напружених суспільних подій. Ви отримаєте можливість доторкнутися до живої історії в мить її творення. Отже, ЧИТАЙТЕ і ПАМ’ЯТАЙТЕ  якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою!

              Огляд літератури підготувала Людмила Ігольніцина,

              провідний бібліотекар відділу обслуговування  ЦРБ