ПАМ’ЯТЬ ЖИВА ВІЧНО …

 

 

Нам не забути днів війни…

У нашій пам'яті вон

І ті герої незабутні,

Що з нами йдуть в віки майбутні.

            Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 76 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат на українських землях, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів українців. Та пам’ять про ті жахливі події залишається назавжди. Подвиг героїв – переможців у цій жахливій війні непідвладний часу,як й наша щира та безмежна вдячність нашим землякам, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю.

Ми не маємо права забувати тих, хто поліг на фронтах Другої Світової війни, хто загинув від тортур у нацистській неволі та намагався вижити і боротися на окупованій землі, хто здобував Велику Перемогу.

Серед них і наші воїни-земляки. 513 жителів села Хомутець віддали своє життя у двобої з фашистськими агресорами. Їх імена занесені до Книги Вічної Слави, яка представлена на відкритому перегляді літератури «Незгасимий вогонь безсмертя», який організований Хомутецькою сільською бібліотекою – відділом Публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі Миргородської міської ради. Працівника культури Хомутецької територіальної громади поклали квіти біля пам’тних знаків загиблим воїнам.

 Ці дні – особливі для кожного з нас. Вони позначені гіркотою незліченних втрат. Кожна сім’я в нашому селі зберігає пам’ять про своїх дідів – прадідів, які дивляться на нас із старих фронтових фотографій. Саме з цієї сімейної маленької пам’яті складається наша велика справжня історія.

Вічна пам'ять загиблим, честь і слава живим героям!

 

Ми знову прийдемо до вічного вогню,

Рокам ніколи пам’яті не стерти

Про тих, хто пережив страшну війну,

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

Ми знову прийдемо до вічного вогню…

Із нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Нехай Господь дарує їм літа,

Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.

Нехай щороку зелень молода

Встеляє килимом стежки у завтра!