«Здається, я писав завжди...»

         Євген  Пилипович Гуцало – дивовижний письменник і дивовижна людина. В цьому переконалися п’ятикласники НВК «Гелікон», завітавши до районної бібліотеки для дітей на літературну годину «Євген Гуцало: все починається з дитинства». В дитинстві майбутній письменник захоплювався читанням книг, бо йому було цікаво довідуватися з них про життя, якого він не знав і яке відкривав уперше. В ту пору Євгену іноді здавалось, що твір значно цікавіший від самого життя. Бо довколишнє буття — звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод.

Любов до читання з часом переросла в захоплення віршуванням та написанням прозових творів. Тож сьогодні ми маємо плідний літературний доробок письменника: більше двохсот оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, книжки для  дітей, публіцистику. А на запитання, як  Євген Гуцало став писати, знайшлась відповідь  у збереженій бібліотекою газеті «Літературна Україна» за 20 липня 1995 року з промовою письменника «Сповідь на вершині», виголошеною ним 26 травня в Київському Будинку вчителя при врученні нагороди Фундації Антоновичів. 

У фонді бібліотеки 16 назв книжок з віршами, оповіданнями та повістями автора. Саме вони і були об’єктом уваги присутніх на заході. Твори Є. Гуцала, про які йшлося, - «Саййора», «Лось», «Сім’я дикої качки», «Єгипетський гусак» - для сучасних дітей - це цікавий, захоплюючий урок життя, де можна знайти відповіді на силу-силенну запитань. Шукайте і ви відповіді на свої запитання, занурившись у море книжок Євгена Гуцала.

          Валентина Зінченко – заступник директора Миргородської ЦБС