Я воскрес, щоб із вами жити, під шаленством весняних злив.

2015 рік на Полтавщині оголошено роком Василя Симоненка. І ось, 8 січня, у день,коли нашому видатному землякові виповнилося б 80 років, зібралися у Слобідській бібліотеці користувачі на літературну годину «Життя,мов спалах блискавки». Зійшлися, щоб більше дізнатися про життєвий та творчий шлях автора.                                                           

Відкриваючи захід бібліотекар наголосила на тому, що хоч Симоненко не дожив навіть і до свого 30  річчя, та попри це його поезію і зараз вивчають діти у школі. А його ім¢я намертво закарбувалося на сторінках української  літератури  в розділі «шістдесятники».

 Цікавим, змістовним і доступним був виступ Ольги Марченко, яка розповіла присутнім про нелегкий життєвий  та тернистий творчий шлях Василя Симоненка. Мова йшла і про нелегкі дитячі та юнацькі роки і про те, що писати вірші Симоненко почав ще у студентські роки,але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче. За його життя вийшли лише збірочка поезій ²Тиша і грім² та казка для дітей ²Цар Плаксій та Лоскотон². Протягом короткого життя Василь Андрійович написав чимало поезій провідною  темою яких є любов до батьківщини та рідної землі.

Бібліотекар повідала присутнім цікаву історію про зв¢язок  Василя Симоненка з поетесою Тамарою Коломієць. Вона у студентські роки навчалась з Симоненком на одному курсі, і пам¢ятає  про нього все життя - тією особливою ,що не піддається рокам, пам¢яттю серця.

 Як сліпучий метеорит , на мить спалахнув Василь Симоненко на небосхилі українського письменства,щоб навіки увійти в безсмертя. Саме тому, що він жив, любив і ненавидів, страждав, творив і згорів за рідну землю, за людей - Україна повік його не забуде.

І сьогодні ми знову виразно чуємо його дзвінкий, бадьорий юнацький голос, що лунає як здійснене пророцтво:

Я воскрес , щоб із вами жити,

під шаленство весняних злив.

 

Наталія  Дорогопулько, бібліотекар Слобідської бібліотеки