Без права на забуття.

                    

     Вже вкотре Україна сколихнулася від усвідомлення Голодомору  українського народу, який чорним смертельним крилом накрив нашу родючу землю більше вісімдесяти років тому.

         Коли смеркає за порогом,

         Із па’мяті, із забуття

         Встають рядами

         Перед Богом  

         Загублені людські життя.

          І в тиші голос : «Хліба! Хліба!»

          Стискає серце від жалю  -

          Це знов голодний

          Тридцять  третій

          Болить мені, і я не сплю!

     Cаме цими словами розпочалася година вшанування жертв голодоморів у селі Єрки. До присутніх звернулася сільський голова Світлана Носенко. Вона розповіла  про те, як в Україні була запроваджена примусова колективізація, яка обернулася для селян України масовим зубожінням, репресіями й нечуваним голодом. Світлана Іванівна закликала всіх жителів села 28 листопада о 16 годині  запалити свічки в своїх домівках на згадку про невинно убієнних в роки голодоморів.

      Бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки Людмила Роменська розповіла про пекло голодомору, яке спіткало Миргородський край, і запросила всіх бажаючих більш детально ознайомитися з літературою, яка висвітлює події 1932-1933 років. Вона була представлена на перегляді літератури «І свіча до пам’яті».

Учасниця заходу, депутат сільської ради Тетяна Роменська з хвилюванням зачитала список жителів села, які загинули в роки голодомору. Всі присутні хвилиною мовчання вшанували їх пам’ять. Запалену свічку та колоски пшениці люди передавали з рук в руки, як символ вшанування жертв Голодоморів.

       Людмила Роменська, бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки