НА ХРЕСТІ ГОЛОДОМОРУ.

                                               

Багато десятиліть пройшло з часу трагічних подій 1932 – 1933 років, виросло не одне покоління сорочинчан, які довгі роки навіть не здогадувалися про те, які жахіття голодної смерті, тяжкі фізичні та душевні муки пережили їхні діди, батьки. Мужньо витримавши всі поневіряння долі, вони сіяли в полі зерно, відбудували, розгромлене війною, рідне село, та раділи тихій хліборобській праці. І лише з становленням України, як незалежної держави, відкрилися всі невідомі та трагічні сторінки історії нашої країни. А тому зараз, наш святий обов’язок, знати і свято шанувати пам'ять про земляків, в житті яких, наче страшний вихор смерті, пройшов Голодомор.

27 листопада, члени любительського об’єднання «Сім’я», та небайдужі жителі села Великих Сорочинець зібралися на місці захоронення жертв голодомору.

 Адже, за 8 місяців штучного голоду, загинуло майже 1400 наших односельців, половина з них діти.  Тут, на місці символічного каменю, завдяки клопотанням сільського голови Донченка Юрія Михайловича, за підтримки лісового господарства Гоголівського лісництва ДП «Миргородський лісгосп» і місцевого підприємця Донця Костянтина було вставлено пам’ятний хрест односельцям – жертвам голодної смерті.

 Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам'ять безневинно убитих жертв Голодомору. Вічна їм пам'ять у наших серцях і Царство Небесне. Для всіх бажаючих глибше ознайомитися з трагічною історією тих часів, у бібліотеці представлено тематичний перегляд літератури «Криваві сльози твої, Україно».

Валентина Деревянко, завідуюча Великосорочинською сільською бібліотекою