вівторок, 19 серпня 2014 р.

Письменник гідності і правди


90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного


       Головне в літературі – написати, але написати так,
       щоб  люди  прочитали,  поєднати  людські  серця,
       примусити їх здригатися.
       П. Загребельний

Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року у селі Солошине Кобеляцького району на Полтавщині. У 1941 році закінчив школу і добровільно пішов на фронт. Брав участь в обороні Києва, навчався у артилерійському училищі. Від вибуху снаряда отримав поранення і тимчасово втратив зір. Після одужання служив на іранському кордоні, командував взводом протитанкових гармат. У серпні 1942 року пораненим потрапив у полон і пробув у німецьких концтаборах до лютого 1945 року. Потім працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.
         У 1951 році закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету, працював у редакції обласної газети, журналі «Вітчизна»; у 1961-1963 роках редагував газету «Літературна Україна». Протягом 1964-1979 років Павло Архипович був секретарем, а в 1979-1986 роках – першим секретарем правління Спілки письменників України та Голова Комітету з Державних премій ім. Т. Шевченка.
         Друкувати твори почав з 1949 року. Перша книжка «Каховські оповідання» у співавторстві з Юрієм Пономаренком вийшла у 1953 році. У 1957 році Павло Загребельний видав збірку оповідань «Учитель». Читацьке визнання здобула повість про подвиг молодого солдата – «Дума про невмирущого», що побачила світ у тому ж році. Наступного року вийшла друком збірка «Новели морського узбережжя». У 1959 році письменник опублікував пригодницько-політичну дилогію – роман «Європа 45». Через два роки світ побачила друга книга дилогії – «Європа. Захід». Їй передував типовий виробничий роман «Спека» (1960).
         Протягом 1960-1980 років письменник створив основну частину своїх романів, які принесли йому світове визнання: «День для прийдешнього» (1963), «Шепіт» (1966), «Добрий диявол» (1967), «Диво» (1968), «З погляду вічності» (1970), «Переходимо до любові» (1971), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Розгін» (1976), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан (Сповідь у славі)» (1983) та інші. Оцінки були неоднозначні, що свідчило про появу нових, особливих творів. Велике зацікавлення викликали твори із сатиричним змістом: «Левине серце» (1978), «Вигнання з раю» (1985), «Південний комфорт» (1984).
         Згодом виходять друком: збірник «Неймовірні оповідання» (1987), фантастичний роман «Безсмертний Лукас» (1989), пригодницька повість «Ангельська плоть» (1993), романи «Тисячолітній Миколай» (1994), «Юлія, або Запрошення до самовбивства» (1997).
         Павло Загребельний був відомий і як драматург, оскільки самостійно переробляв свої твори на п’єси: «День для прийдешнього» переробив на «Хто за? Хто проти?», а «З погляду вічності» на «І земля скакала мені навстріч», які були поставлені українськими театрами. За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. Довженка були зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено – мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).

         Державною премією СРСР відзначений роман «Розгін» (1980), Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка – романи «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973). У 2004 році Павло Архипович нагороджений званням Героя України.
         Помер письменник 3 лютого 2009 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
З ім’ям Павла Загребельного пов’язані формування і творчий розквіт багатьох талановитих письменників, молодої літературної хвилі минулого століття. Принциповий, безкомпромісний і безстрашний в обстоюванні істини, передової думки, національних інтересів, письменницької справи та кожного талановитого імені. Він давав високі  уроки громадянської мужності, людяності, порядності, відповідального ставлення до слова і діла. Талановитий у всьому Павло Архипович являв яскравий взірець самовідданого служіння літературі,  народові, Україні.
Це дійсно істинний класик в нашій літературі, найпотужніший український письменник сучасності.

Тетяна Мостова,завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.