Щедрий сонях нашої землі

                       ( до 105- ї річниці від дня народження  АНДРІЯ МАЛИШКА)

Україно моя, мені в світі нічого не треба,   

Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти.

  А.Малишко                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

    Під мелодію неперевершеного, чудового «Київського вальсу» відвідувачі Єрківської сільської бібліотеки завітали на літературно – музичний вернісаж «Щедрий сонях нашої землі», присвячений 105 річниці від дня народження видатного українського поета Андрія Самійловича Малишка, чиє життя знаменне не своєю датою, а його творчістю. Художній світ, створений поетом – це великий і щедрий дар рідній Україні, своєму народові.                                                         

 Гортаючи  сторінки біографії українського поета бібліотекар Людмила Роменська розпочала  розповідь з дитячих років Андрія Малишка. Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Від матері в Малишка любов до народних мелодій і рідного слова. «Той незабутній вогник отчого дому, - писав поет, - де вперше почув я думи Великого Кобзаря, материнська пісня, ласкава і сурова, напоїли і вигодували мене, дали мені душевний гарт і радість на все життя. Розповідь бібліотекаря перепліталася з декламуванням віршів та  піснями авторами яких був Андрій Самійлович.

  

   

  Повсякденна, ніжна, синівська любов до Батьківщини, до українського народу так вабить до його пісенних віршів, балад, поем. Присутніх з поетичною творчістю ознайомили Тамара Джунь, яка прочитала вірш «Жайворонок» та Ганна Байдіна  - «Вкраїно моя». Багато своїх творів поет присвятив інтимній ліриці. Дуже зворушують ніжні рядки, звернені до жінки, у вірші «Як любила Ксеня», який і прочитала Ганна Ступка. На заході лунало багато пісень поета та вершиною поезії Андрія Малишка є вірш «Рідна мати моя» («Пісня про рушник»), яка, окрилена чарівними мелодіями Платона Майбороди, набула великої популярності, стала народною піснею. Всі із захватом слухали запис цієї пісні у виконанні Дмитра Гнатюка, яку дружньо підхватили  присутні. Згадали й односельця Григорія Панасовича Баришпольця, який у 80 –х роках, зачаровував своїм виконанням цієї легендарної пісні. Детальніше з життєвим та творчим шляхом Андрія Малишка бажаючі змогли ознайомитися переглянувши викладку літератури «Від серця до серця».

 

       Пророчими були слова Павла Тичини: «Малишко – людина полум’яного темпераменту, творчого шаленства, він згорів дочасно, упав на півшляху, полишивши нам золоті розсипи своїх поезій, нев’янучу красу своїх пісень». І ці золоті розсипи є сонячною дорогою пам’яті великому поетові, який любив Україну, любив свій народ і поділяв його радості і скорботу.

                            Людмила Роменська, бібліотекар 1 категорії  Єрківської сільської бібліотеки