Під Новий рік що, не забажається, все завжди збувається …

День за днем, година за годиною наближають нам прихід  Нового 2014 року. Веселого Новорічного свята з нетерпінням  очікують як діти, так і дорослі. Можна упевнено говорити про те, що Новий рік – це одне з найдавніших і найулюбленіших  свят в усьому світі.

 Коли приходить Новий рік, всі вірять що найпотаємніші бажання обов’язково здійсняться. Ялинка, подарунки, веселий сміх, блискучі яскраві вогники - усе це робить новорічні свята найпрекраснішими та незабутніми для всіх.

         Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер двічі на рік.

В ці святкові дні в читальному залі центральної районної бібліотеки презентується книжково-журнальна мозаїка - «Веселих свят». 

 Її матеріали розповідають про традиції святкування Нового року та Різдва Христового в Україні та світі. Виставка зацікавить незвичайними рецептами новорічних та різдвяних страв, допоможе прибрати новорічну ялинку власноруч створеними прикрасами… Новий рік і Різдво на порозі - а це означає, що у всіх приємні святкові клопоти. Як прикрасити свій будинок? Якими стравами порадувати гостей? Що надіти в новорічну ніч? Як створити неповторну атмосферу і зробити свято незабутнім? На ці та інші питання вам допоможуть відповісти матеріали виставки. Приємно здивує користувачів книжкова ялинка, зроблена власноруч працівниками бібліотеки,подивує також ялинка зроблена з старих журналів, яку виготовила читачка нашої бібліотеки Галина Солоха. А на виставці-етнокухні «Страви на Святвечір» можна знайти цікаві рецепти приготування куті та інших традиційних українських страв до святкового столу, а також ознайомитися з обрядами, що супроводжують свята Меланки й Василя

  Напередодні Новорічних свят у районній бібліотеці для дітей, яскраво виблискує різнокольоровими іграшками красуня Ялинка, а учні 2-В класу ЗОШ №5,класовод Л.П.Філатова подарували нашим читачам свої творчі роботи, новорічні витинанки, які презентуються  в фойє центральної бібліотеки на стенді «Святкові візерунки».

На абонементі 1-4 класів виготовлена книжково-ілюстративна виставка «В різні пори року приваблива земля»,за розділами: «Ходить грудень по діброві,застиляє світ сніжком», «Сивий Січень Сніговий випустив пухнастий рій», «Лютий ходить коло хати»Що нового в Вас чувати?» тут малеча знайде цікавинки про кожний зимовий місяць,дізнається про історією Новорічних та Різдвяних свят, про те, як святкують Новий рік в Україні та  в різних країнах світу, прочитають віршики, казки, оповідання про зимові свята та  розваги.    

     

Прийдешня низка новорічно-різдвяних свят - це відмінний привід для того, щоб урізноманітнити дозвілля. Є безліч способів розважити себе і свою дитину - маленького непосиду. І хоча у нас немає принад великих міст – зоопарку, цирку, це зовсім не означає, що потрібно всі свята провести біля телевізора чи комп’ютера. За бажанням, як за помахом чарівної палички, можна перетворити звичайний зимовий день на справжнє свято.
І якщо ви й досі вагаєтесь як розважитися на новорічні свята – поспішіть до нашої бібліотеки.

У кожному відділі багато привабливих і оригінальних виставок, на будь-який смак. Тож, якщо ви бажаєте переглянути цікавинки, корисно і пізнавально провести з дитиною дозвілля, показати красу книги, фотографії, картини, інших витворів людських рук – ласкаво просимо до бібліотеки.
  А колектив Центральної районної бібліотеки   вітає своїх читачів з Новим роком та Різдвом Христовим! Бажає усім міцного здоров’я, радості, щастя, миру, добра, благополуччя та достатку.

Ніна Бер’якіна, директор Миргородської централізованої бібліотечної системи

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ, ДО НАС В ГОСТІ ЗАВІТАЙ!

Напередодні Новорічних свят вихованці ДНЗ «Ластівка» завітали до бібліотеки. Не один рік сільська бібліотека тісно співпрацює з дитячим садочком, допомагає виховувати підростаюче покоління,  знайомить з народними традиціями та звичаями, прищеплює любов до книги . А цього разу бібліотекар провела для дітей годину цікавих повідомлень «Святий Миколай до нас в гості завітай».

На зустрічі діти ознайомилися з історією відзначення святкування дня Святого Миколая, народними прикметами цього дня, за якими завбачали погоду на наступний рік. Діти виявилися не лише слухачами, а й активними учасниками та співрозмовниками зустрічі. Цікаво і змістовно вони розповідали про своє уявлення Святого Миколая, правила поведінки за якими Миколай може принести різочку, або подарунок. Зустріч пройшла у веселій, теплій атмосфері.

  Валентина Дерев’янко, бібліотекар Великосорочинської  сільської бібліотеки

Затамуйте, друзі, подих - Миколай сьогодні ходить

У ніч на Святого Миколая високо-високо в небі можна почути срібні дзвіночки – то на санчатах їде Святий Миколай. Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмаринки на хмаринку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі - і ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.

З давніх-давен День Святого Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, запрошували музик, скликали гостей, запалювали свічки, читали молитви і пекли  традиційне печиво - тістечка-медівнички  “миколайчики”, якими обдаровують дорослих і дітей. І, звичайно ж, чекали найголовнішого нічного гостя – Миколу-Чудотворця.

А у нас, в Україні, все відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно — саме ті, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Напередодні чарівної ночі належить  написати лист-прохання до Святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: чи то ангел, чи то яка пташка-невидашка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо й трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи невеличкий подарунок.

Саме в день Святого Миколая завітали до районної бібліотеки для дітей слухняні дітки – учні 3-б класу ЗОШ №5 (класовод Філатова Л.П.) – і бібліотека наповнилась дитячим гомоном та сміхом. З захопленням розповідали діти про подарунки, що їх отримали вранці від Миколая. Затамувавши подих, слухали розповідь бібліотекаря про життя святого, розповідали вірші про нього. А кращого знавця Святого Миколая визначив кросворд «Миколай», який діти із задоволенням розгадували. 

Працівники бібліотеки мали змогу ще раз переконатися, що до них завітали справді чемні  діти – на всі запитання гри-конкурсу  «Хто ж той добрий Миколай?» вони дали правильні відповіді. А ще малята вирішили своїми руками зробити подарунки Миколаю –  старанно вирізали витинанки, які потім помістили на діючу виставку.

 Тож всіх бажаючих познайомитись з дитячими роботами та продемонструвати свої запрошуємо до бібліотеки.

Немає різниці, дитина ви чи доросла людина, - для всіх нас це свято, на яке ми дуже чекаємо. Тож хочеться побажати, щоб кожному Святий Миколай приніс той подарунок, який кожен з нас найбільше бажає - комусь цукерки, комусь просто посмішку і хороше слово.

Вірте в це свято, вірте в диво. Нехай у ваших серцях завжди горить вогник радості і щастя! І хай вас Миколай у вишиванці розбудить подарунком вранці!

З.Єщенко, провідний бібліотекар  районної бібліотеки для дітей

Вшанували пам’ять героя-полковника О.І.Салміна.

                     

У мальовничому куточку під старою березою, де закінчуються Панасівські поля, стоїть невеликий пам’ятний знак, напис на якому промовляє: « На цьому місці 12 вересня 1943 року в бою було смертельно поранено командира 51-го стрілецького полку полковника Салміна Олександра Івановича».

З метою ознайомлення юних жителів нашого села із подвигом воїна-визволителя рідного краю від фашистської навали, біля цього пам’ятного місця В.Обухівською сільською бібліотекою була проведена краєзнавча година. Діти з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря про одну із сторінок визволення Миргородщини,  про героя - полковника Олександра Салміна, уродженця Інвар Мордовської АРСР, який загинув визволяючи нашу землю від фашистської навали.

            А було це далекого 1943 року, у рік корінного перелому в історії Великої Вітчизняної війни. Ознаменувала його грандіозна Сталінградська битва, яка завершилася 2 лютого  капітуляцією армії Паулюса. Влітку ж 1943 року війська Червоної Армії завдали нищівної поразки гітлерівським військам на Курській дузі. Це відкрило шлях для визволення України і Білорусії. Місто за містом, село за селом очищали радянські війська рідну землю від фашистської погані.

            У вересні 1943 року звільнення від фашизму прийшло і на нашу рідну Полтавщину. 93-я стрілецька дивізія очистивши від ворога Зіньківський район перенесла бойові дії на Миргородщину. Проте вкрай нелегко давався цей переможний поступ. На підступах до с.Олефирівки наступ 266-ого полку Ухбатова В.І. був зупинений шаленою атакою танків та піхоти противника.

У цей же час 51-й полк під командуванням полковника Салміна О.І. просувався у напрямку с. Панасівки. Для того, щоб краще організувати бій за село, він переніс свій спостережний пункт на узлісся, у місцезнаходження третього батальйону. І тут трапилося непередбачуване. Підрозділ автоматників противника при підтримці танків зумів прорвати бойові порядки батальйону і атакував спостережний пункт. Стійко і героїчно захищалися бійці Червоної Армії, проте сили були нерівними.  Офіцери, розвідники, зв’язківці під командуванням Салміна О.І. стояли до останнього. Вірно оцінивши ситуацію, молодий лейтенант із єдиної бойової гармати підбив головний танк противника, решта ж відступили. Радист встиг передати повідомлення про цей нерівний бій до штабу, звідки на підмогу у розгромі ворожих сил була спрямована артилерія.

 Ціною великих людських жертв наші війська отримали чергову перемогу  над фашистами.  У цім нерівнім бою полк зазнав тяжких людських втрат,  чимало бійців отримали поранення. Серед них був і полковник Салмін О.І. та його заступники. Всім пораненим була надана медична допомога, а згодом вони були евакуйовані до медсанбату у м.Зіньків. Проте врятувати життя  командиру полку не вдалося. У перший день боїв за визволення Миргородщини полк втратив свого талановитого і вмілого командира. Проте ще довго 51-й полк називали полком Салміна. Похований він у м.Зінькові, вдячні жителі назвали одну із вулиць міста його ім’ям .

Пам’ятають його і наші земляки-миргородці. Переконана, що розповідь про героя-визволителя нашого краю полковника Салміна О.І. назавжди залишиться і в пам’яті юних обухівчан, учасників краєзнавчої години. Вічна пам’ять тим, хто загинув у боях Великої Вітчизняної війни за нашу свободу і незалежність.

Валентина Ємець, бібліотекар В.Обухівської сільської бібліотеки