Прапор - це державний символ

                  

   В теплій дружній атмосфері духовного єднання всіх поколінь пройшло свято Державного Прапора в селі Кибинці. Напередодні   жителі села мали можливість дізнатися з історією виникнення цього свята, ознайомившись з літературою, представленою на розгорнутій книжковій викладці  “Державний Прапор України - святиня нашого народу”, яка була оформлена у сільській бібліотеці.

Людно було у день свята біля сільської ради, адже тут зібралися не лише жителі села, а й його гості. Сільський голова Ярмоленко Михайло Григорович від щирого серця привітав присутніх і всіх жителів села зі знаменним святом Днем  Державного Прапора України та Днем Незалежності України. Він  наголосив також, що 28 січня 1992року Верховна рада України своєю Постановою затвердила синьо-жовтий стяг  Державним прапором України. А згідно з Указом  Президента України від 23серпня 2004року в країні започатковано щорічне святкування Дня Державного Прапора.

      Продовжуючи думку сільського голови, одягнуті в українські вишиванки дівчата Назаренко Альона, Швець Дарина, Стукало Марія урочисто декламували поезії, присвячені Державному Прапору України .

     Враховуючи наш нелегкий і тривожний час, Свято пройшло в піднесеному патріотичному дусі, кожен з присутніх зрозумів надзвичайно важливу роль і значення синьо-жовтого  прапора, як державного символу України

То ж нехай цей стяг і надалі вселяє в  серці кожного українця гордість та спонукає нас на нові подвиги заради світлого майбутнього нашої Батьківщини.

                                    

Надія Глушко, завідуюча Кибинською сільською бібліотекою

Любій малечі про Великого Тараса

            Протягом багатьох років життя і творчість Тараса Шевченка є невичерпним джерелом натхнення для всіх митців, зокрема, і майстрів художнього пера. З’являються все нові і нові твори, які втілюють ідеї та образ геніального Кобзаря. Зокрема, чудову повість-казку «Тарасове перо» написав український дитячий письменник  Євген Білоусов. Недарма 2005 року саме за цей твір автор був удостоєний Державної премії імені Лесі Українки.

            Цього року ця книга - ювіляр, адже виповнюється 10 років від дня її написання. З метою привернення уваги юних користувачів до цієї повісті-казки у Єрківській сільській бібліотеці були проведені голосні читання для маленьких користувачів.

            Діти сприйняли їх з великою цікавістю, адже автор з метою підсилення інтересу до розповіді про дитинство і юність Тараса ввів до твору казкових персонажів Чарівне Перо та Чорну Хмару, які завжди крокують поруч з Тарасиком.

            Чарівне Перо завжди дає слушні поради та допомагає хлопчикові у скрутні хвилини. А коли трапляється якесь лихо, відразу з’являється  Чорна Хмара. Цей негативний персонаж товаришує з тими, хто злий і жорстокий, і намагається робити усілякі капості. Проте Тарасику завдяки Чарівному  Перу завжди вдається вийти зі скрутних ситуацій.

            У ході голосних читань по книзі «Золоте Перо» діти відкрили для себе немало нового з життя юного Кобзаря. Це допомогло їм дати вірні відповіді на запитання вікторини. А самими активними були Шульга Аліна, Роменський Олег, Бережненко Ваня, Супрун Ваня, Дерюга Яна, Коваленко Андрій та Геращенко Саша.

            Тож усім юним жителям нашого краю раджу прочитати повість-казку Євгена Білоусова «Тарасове перо» і більше дізнатися про дитинство та юність нашого Кобзаря.

Людмила Роменська, бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки

Бібліотека в житті громади

20 серпня цього року відбулася нарада бібліотечних працівників Миргородщини. На ній було висвітлено ряд нагальних питань з організації роботи  публічних бібліотек. Відкрила нараду  в.о. начальника відділу культури і архіву Миргородської районної державної адміністрації  Інна Яремко. Вона поставила ряд завдань перед бібліотеками на сучасному етапі у зв’язку із загостренням ситуації в країні.     

                                                           

Директор Миргородської централізованої бібліотечної системи  Ніна Бер’якіна  познайомила працівників бібліотек району з методикою організації та проведенням  обласних Громадських обговорень «Бібліотека в житті громади: йдемо у майбутнє разом». Громадські обговорення серед жителів своїх громад проводять всі бібліотеки району. Мета їх – привернути увагу місцевих громад, органів місцевого самоврядування та влади до бібліотек, виявити й обговорити проблемні питання функціонування книгозбірень області, визначити перспективи розвитку  бібліотечного обслуговування в нашій області, накреслити шляхи модернізації книгозбірень. Підсумкові засідання Громадських обговорень організовується  управлінням культури Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавською обласною  універсальною науковою  бібліотекою ім. І. П. Котляревського, Полтавським обласним відділенням УБА,  за участю представників органів влади, бібліотечних працівників, громадських і партнерських організацій, ЗМІ та  проводитимуться у грудні 2014 року. Наслідком Громадських обговорень буде прийняття Резолюції, в якій  визначається стратегія здійснення місцевої політики в бібліотечній сфері та в подальшому  буде використовуватися при розробці програм соціально-економічного та культурного розвитку населених пунктів області. Текст  Резолюції буде розміщено на сайті Полтавської обласної державної адміністрації. 

Про порядок проведення  паспортизації публічних бібліотек району розповіла провідний методист центральної районної бібліотеки  Валентина Оврах. Вона повідомила, що на виконання пункту ІІІ Протокольної наради від 27.03.2014 р. «З питань розвитку діяльності бібліотек і бібліотечної справи» під головуванням  віце - прем’єра України О.Сича, листа управління культури Полтавської обласної державної адміністрації від 07.08.2014 року № 01-20/904 та з метою вивчення стану публічних бібліотек України і розпочато роботу з проведення паспортизації публічних бібліотек.

Заступник директора  ЦБС Валентина Зінченко зробила аналіз участі бібліотек  Миргородщини в обласних та районних оглядах-конкурсах. Відмітила кращих працівників, які взяли активну участь у підготовці та проведенні конкурсних завдань.

Працівники бібліотек  Миргородщини переконані, що бібліотека сьогодні потрібна людям і громаді як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини. А знання,  отримані під час проведення наради,сприятимуть  вдосконаленню роботи з користувачами , підвищенню якості послуг, що надаються, підвищенню суспільного статусу бібліотек у громаді.

Ніна Бер’якіна, директор Миргородської централізованої бібліотечної системи.

Письменник гідності і правди

90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного

       Головне в літературі – написати, але написати так,
       щоб  люди  прочитали,  поєднати  людські  серця,
       примусити їх здригатися.

       П. Загребельний

Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року у селі Солошине Кобеляцького району на Полтавщині. У 1941 році закінчив школу і добровільно пішов на фронт. Брав участь в обороні Києва, навчався у артилерійському училищі. Від вибуху снаряда отримав поранення і тимчасово втратив зір. Після одужання служив на іранському кордоні, командував взводом протитанкових гармат. У серпні 1942 року пораненим потрапив у полон і пробув у німецьких концтаборах до лютого 1945 року. Потім працював у радянській воєнній місії в Західній Німеччині.

         У 1951 році закінчив філологічний факультет Дніпропетровського університету, працював у редакції обласної газети, журналі «Вітчизна»; у 1961-1963 роках редагував газету «Літературна Україна». Протягом 1964-1979 років Павло Архипович був секретарем, а в 1979-1986 роках – першим секретарем правління Спілки письменників України та Голова Комітету з Державних премій ім. Т. Шевченка.

         Друкувати твори почав з 1949 року. Перша книжка «Каховські оповідання» у співавторстві з Юрієм Пономаренком вийшла у 1953 році. У 1957 році Павло Загребельний видав збірку оповідань «Учитель». Читацьке визнання здобула повість про подвиг молодого солдата – «Дума про невмирущого», що побачила світ у тому ж році. Наступного року вийшла друком збірка «Новели морського узбережжя». У 1959 році письменник опублікував пригодницько-політичну дилогію – роман «Європа 45». Через два роки світ побачила друга книга дилогії – «Європа. Захід». Їй передував типовий виробничий роман «Спека» (1960).

         Протягом 1960-1980 років письменник створив основну частину своїх романів, які принесли йому світове визнання: «День для прийдешнього» (1963), «Шепіт» (1966), «Добрий диявол» (1967), «Диво» (1968), «З погляду вічності» (1970), «Переходимо до любові» (1971), «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973), «Євпраксія» (1975), «Розгін» (1976), «Роксолана» (1980), «Я, Богдан (Сповідь у славі)» (1983) та інші. Оцінки були неоднозначні, що свідчило про появу нових, особливих творів. Велике зацікавлення викликали твори із сатиричним змістом: «Левине серце» (1978), «Вигнання з раю» (1985), «Південний комфорт» (1984).

         Згодом виходять друком: збірник «Неймовірні оповідання» (1987), фантастичний роман «Безсмертний Лукас» (1989), пригодницька повість «Ангельська плоть» (1993), романи «Тисячолітній Миколай» (1994), «Юлія, або Запрошення до самовбивства» (1997).

         Павло Загребельний був відомий і як драматург, оскільки самостійно переробляв свої твори на п’єси: «День для прийдешнього» переробив на «Хто за? Хто проти?», а «З погляду вічності» на «І земля скакала мені навстріч», які були поставлені українськими театрами. За його сценаріями на Київській кіностудії ім. О. Довженка були зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено – мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982).

         Державною премією СРСР відзначений роман «Розгін» (1980), Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка – романи «Первоміст» (1972), «Смерть у Києві» (1973). У 2004 році Павло Архипович нагороджений званням Героя України.

         Помер письменник 3 лютого 2009 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

25 серпня 2014 року виповнюється 90 років з дня народження генія української прози, романіста Павла Архиповича Загребельного. З цією метою , на виконання постанови Верховної  Ради України 25 липня 2014 року № 1616-VII «Про відзначення 90-річчя з дня народження Павла Загребельного», в центральній районній бібліотеці підготували і провели літературну годину «Павло Загребельний – патріарх історичного жанру», бібліотекарі відділу обслуговування розповіли про життєвий та творчий шлях письменника, також підготували відкритий перегляд літератури «Класик української літератури – наш сучасник» на якому представлені твори письменника, та провели літературне лото «Дивосвіт творів Павла Загребельного».

З ім’ям Павла Загребельного пов’язані формування і творчий розквіт багатьох талановитих письменників, молодої літературної хвилі минулого століття. Принциповий, безкомпромісний і безстрашний в обстоюванні істини, передової думки, національних інтересів, письменницької справи та кожного талановитого імені. Він давав високі  уроки громадянської мужності, людяності, порядності, відповідального ставлення до слова і діла. Талановитий у всьому Павло Архипович являв яскравий взірець самовідданого служіння літературі,  народові, Україні.

Це дійсно істинний класик в нашій літературі, найпотужніший український письменник сучасності.

Тетяна Мостова,завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки

Відроджена святиня – знамено України

23 серпня  День Державного Прапора Ук­­раїни 

Український прапор – це єдність неба і землі, голубінь і золото пшеничних ланів, якими багата наша земля. Синьо-жовті барви мали князівські знамена, козацькі хоругви. Синьо-жовтий прапор піднятий у Києві в 1918 році, коли була проголошена Українська Народна Республіка, а в 1991 році він став державним прапором України.

 Державний прапор – це святиня народу, символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Батьківщину до нього треба ставитися з повагою, оберігати від недругів. В усі часи, в усіх народів вважалося: той, хто зганьбив державний прапор, принизив увесь народ. Ми пишаємося, коли синьо-жовтий стяг піднімається на честь перемоги наших спортсменів чи якихось урочистих подій, впізнаємо його серед прапорів інших держав.

23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було установлено відзначати щорічно, 23 серпня, День Державного прапора України.

З метою поглиблення знань та інтересів наших читачів до державних символів України, до вивчення історії та культури українського народу, формуванні в них національного патріотизму, громадянської самосвідомості, в центральній районній бібліотеці було проведено історико - патріотичну годину «Україно! Мій духмяний дивоцвіте, голубінь над чистим золотом колосся», та інформаційно-пізнавальну годину «Золотими нитками сонце прошиває небесну блакить». Відвідувачі бібліотеки  прослухали розповідь про історію Державного Прапора Ук­­раїни, дізнались, що він був затверджений у 1992 році. Його кольори символізують чисте, безхмарне небо (синій колір) та широкі поля зрілої пшениці (жовтий колір).

Український національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша совість та символ нашої незламності. Це вічно жива пам’ять , вічна мрія нашого народу. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави. Під цим прапором український народ на весь світ засвідчив своє прагнення до свободи, незалежності, гідного життя у єдиній сім’ї європейських народів

Тож, нехай сьогоднішнє свято послужить зціленню і відродженню наших душ. Любіть свій народ, свою землю, свою Україну, яка є найкращою в світі, пишайтесь її символами! І нехай блакитно-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради світлого майбутнього нашої  Батьківщини.

 Миру, щастя та благополуччя вам і вашим близьким!

  Два кольори у ньому поєднались –

  Жовтавість поля і небес блакить,

  Що у піснях народом величались,

  Труд хліборобів мирний майорить.

  Нехай над нами буде чисте небо,

  Ласкаве сонце, а внизу земля

  Квітуча, мирна, іншої не треба,

  Нехай колосяться її поля.

 Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки