Поетова молодість.

                                                  

     27 лютого минуло 115 років від дня народження видатного українського письменника Леоніда Івановича Смілянського.

Народився він в  місті Конотоп Сумської області в родині робітника залізничних майстерень. Навчався  в залізничному технікумі потім в Київському інституті народної освіти. Також в  аспірантурі при Київській філії інституту літератури імені Т. Шевченка. Друкуватися почав з 1925 року. Якийсь час працював як журналіст і літературний критик. Він написав багато творів серед яких «Золоті ворота», «Дума про Кравчиху», «Софія», «Сашко» і багато інших. Деякі з його творів є і в нашій бібліотеці.

   Біликівська сільська бібліотека спільно з працівниками будинку культури провели для своїх відвідувачів хвилину поезії «Поетова молодість».

Де бажаючі змогли ознайомитися з біографією поета і його творами. В приміщенні бібліотеки зроблений літературний альянс «Вічні вогні вершин».

   Леонід Іванович Смілянський залишив по собі нерівноцінну мистецьку спадщину.

                                                                    Наталія Ганженко.

                            Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.

Звучи, моя мово чарівна!

Рідне слово... О скільки в тобі чарівних звуків, мелодійності, материнської лагідності і доброти. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам українцям, найближчя до серця українська.

21 лютого особливий день, світ відзначає Міжнародний день рідної  мови. Цього дня у Попівській сільській бібліотеці-філії було проведено бесіду для юних читачів "Дзвенить струмочком рідна мова". Бібліотекар розповіла дітям про багатство рідної мови, її красу, співучість і мелодійність та легенду про те, як козаки випросили в Бога щедру землю і співучу мову. І заповіли нащадкам любити, берегти і плекати рідну мову.

А ще в бібліотеці  розгорнуто книжкову виставку "О слово рідне! Хто без тебе я?" В книгах, які представлені на виставці розкривається барвистий світ української мови, її милозвучність, велич та сила.

Юні читачі Росса Ангеліна та Горбань Анастасія познайомилися з поезією про рідну мову.

 А Мельніченко Вікторія та Микільченко Анастасія за участь в обласному конкурсі малюнка на мовну тематику "Українська мова - моя суперсила", яку проводив Ветеранський центр соціально-психологічної реабілітації учасників АТО, отримали "Подяки" та наліпки. Дівчатка старанно виконали завдання пофантазували на аркушах паперу, демонструючи свою любов до рідної мови.

Бібліотекар в подарунок отримала календар на 2019 рік з кращими дитячими малюнками цього конкурсу.
Любіть і бережіть рідну мову,бо вона є найціннішим та найбільшим скарбом кожного народу.

Любов Демидко,  завідувач  Попівської сільської бібліотеки філії.

Поетична квітка України.

                                                        

          За вікном зима. Ось у таку пору, 25 лютого 1871 року, народилася Лариса Петрів­на Косач          (Леся  Українка) . Це ніжне і дзвінке ім'я належить до найвеличніших імен нашого народу. Жила сім'я Косачів на Волині. Дівчинка зрос­тала в інтелігентній родині батько, Петро Антонович Косач, закінчив гімназію, Петербурзький – Київський університет – юридичний факультет. Він дуже любив Лесю. Вона була схожа на нього як ззовні, так і вдачею. Мати Лесі Українки - Ольга Петрівна - ві­дома українська письменниця, яка друкувалася під псевдонімом - Олена Пчілка. Про родинне дерево Косачів – Драгоманових можна вести окрему розмову. Хочемо лише сказати, що Леся виросла в колі високоосвічених, заможних, інтелігентних людей. Леся була веселою дівчинкою. Любила співати і танцювати. 19січня вона пішла на річку подивити­ся хрещення води, застудилася і дуже заслабла. Почала боліти права нога, яка раніше давала про себе знати, але ніхто не підозрював, яка страшна хвороба стоїть за цим, - туберкульоз. І ця вільна голубка боролася з усіх сил з хворобами, ставала міцною духом: «Я буду крізь сльози сміятись, буду жити, геть думки сумні» - писала вона.  Хвороба  забрала в Лесі дитинство, юність, не дала змоги вчитися в школі, нормально жити. Коли Лесі виповнюється 13 ро­ків, вона вже по-справжньому стає до літе­ратурної праці. У львівському журналі «Зоря» за допомогою Івана Франка та інших діячів української культури вірші юної поетеси за підписом Леся Українка, вперше побачили світ. Нема ліку тому що писала Леся Українка. Прожила хоч і коротке, проте надзвичайно цікаве життя – життя сповнене любові, добра, сили волі, мужності і краси. Тому недаремно її твори користувалися і користуються надзвичайною популярністю. Вона добре знана не лише у нашій країні, але й закордоном.

     Біликівська сільська бібліотека – філіал спільно з будинком культури провели для відвідувачів літературну мандрівку «Поетична квітка України».

Було запропоноване знайомство з біографією поетеси « Життєвий та творчий подвиг тендітної дівчини». Мультимедійна презентація «Вона мов промінь була горда почуттям».  Також відкрита викладка літератури « Я пройшла прекрасне, але складне життя».

Де бажаючі мали можливість ознайомитися з творами Лесі Українки.

     Леся Українка була надзвичайною жінкою і розуміла сама, віддаючи перевагу не особистому, а довгим годинам творчості. Даруючи наступним поколінням геніальні твори. Які зачаровують відкритим поглядом душі.

                                                                                   Наталія Ганженко.

                                             Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.

Бринить, співає, наша мова…

21  лютого  наша  країна  відзначила День  рідної  мови. Це свято  тієї мови,  якою  ми  розмовляємо,  пишемо  та читаємо.  Саме  завдяки  їй  ми можемо  порозумітися, переказати  свої почуття,  переживання.                                          Тож  до Дня  рідної  мови   в Черкащанському НВК було влаштовано свято – подорож  «Слово до слова – зложиться мова» , де  учні 7 та 11 класу  ознайомилися  з історією  виникнення  рідної  мови ,  про  те,  де  та  коли народилася  традиція  святкування  Міжнародного  дня  рідної  мови  і про вражаючі факти , де 270 років поспіль  намагалися знищити рідну  українську мову а разом  з  нею і український  народ.  Зачитали поетичні  перлини про  мову  учні  11 класу  - Юлія Онацька,  Маргарита Пащевська,  Анастасія Леунова  .

Присутні  взяли участь  у  вікторині « Кмітливі  мовознавці».  Бібліотекар  закликала  дітей говорити  рідною мовою,  вивчати , берегти  її   та збагачувати. Закінчився  захід  такими  словами  

                                                                         

 Не цурайтесь, діти,  мови,

Ну цурайтесь роду,

Як  зачахне рідне слово,

Не буде народу!

     Світлана  Челембієнко,   бібліотекар 1 категорії       Черкащанської  бібліотеки – філіалу.

Щира втіха – рідна мова, краю отчого краса

                

Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

                                                                                                                      

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського існування, це те, що живе в наших серцях - наша сутність, первозміст нашого буття. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Саме 21 лютого, в Міжнародний День рідної мови, в Єрківській сільській бібліотеці для користувачів середнього шкільного віку була проведена мовознавча мандрівка «З рідним словом міцніє держава».

Бібліотекар розповіла дітям, що земля українська стародавня, така ж давня й наша мова. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури. Бібліотекар наголосила, що весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Тарасу Григоровичу Шевченку та Івану Франкові, Лесі Українці та Михайлу Коцюбинському, Івану Нечуєві – Левицькому, Івану Котляревському, Григорію Сковороді та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство української мови.  Також  відвідувачі переглянули книжкову виставку – знайомство  «Пізнай нашу мову». Бібліотекар ознайомила зі славетними майстрами рідного слова,  народною мудрістю, з добрими порадниками  та помічниками – словниками.  

                                                                                                   Учнів молодшого шкільного віку зацікавила  мовна ігротека « Рідна мова в іграх, віршах, загадках».  З великим задоволенням діти приймали участь у поетичній п’ятихвилинці «Лунай величне наше слово», вони розповідали свої улюблені вірші. Зацікавила  і мовознавча  вікторина «Веселкова наша мова». З великим задоволенням діти відгадували кросворди та загадки, а веселого настрою всім додали скоромовки – спотиканки, які залюбки вони повторювали.

Читачів привабили новенькі книжечки  українських дитячих письменників, які вони переглянули та вибрали для читання вдома. Від заходу всі отримали багато позитивних емоцій та гарно і змістовно провели час. А саме головне, що всі відвідувачі розширили свій кругозір про нашу рідну мову.

                                                                                                Великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко сказав: «Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб». Любімо, поважаймо  нашу мову, адже мова, як і Україна, - у кожному серці, і починається вона з кожного з нас.                                                                                                          

      Людмила Роменська, бібліотекар І категорії Єрківської сільської бібліотеки

РІДНА МОВА – БАТЬКІВСЬКА КРИНИЦЯ

Під такою назвою пройшла тематична година в Остапівській середній  школі , яку  спільно підготували і провели  Остапівська сільська бібліотека та  Будинок культури.

Свято рідної мови досить молоде, воно було запроваджено  13 сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО  у листопаді 1999 року. З 2002 року  це свято відзначаємо і ми – українці. Головна  мета Дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу, захисту мовних та культурних традицій. Українська мова пройшла нелегкий шлях, але залишається рідною для мільйонів людей. Наша рідна мова звична нам, бо ми чуємо її змалку, від самого народження. Але так само , як у кожної людини є одна рідна мама, так і мова рідна лише одна. Зникають у безвість царі, володарі, на порох розсипаються величні будівлі, гори перетворюються на купи каміння – написане слово залишається. І тягнеться «чиста ниточка», «золота зоряночка»  нашої душі і долі далі і далі в життя. Хай же живе рідна мова – найбільше диво і найбільший скарб.

  Учні  школи  Лаврінець Вероніка, Пляшник Єдуард, Жук Влада, Лаврінець Наталія, Сиверин Олег, Красіцка  Аліна, Толошна Настя, Бережинська Світлана читали вірші про рідну мову Д.Павличка, М. Сома, А.Загрудного, В.Сосюри, Д.Білоуса, а керівник гуртка Остапівського БК  Міронова Людмила виконала пісню «Мелодія слова».

 Насамкінець бібіліотекар Окружко Валентина побажала любити рідну мову, не забувати рідного материнського слова.

Патріотична хода у Остапівці

        Вже стало традиційно, щороку у селі Остапівка, 20 лютого , проводити патріотичну ходу в честь Герої небесної сотні. Так і в цьому році , о 10 годині ранку була проведена урочиста хода, присвячена 5-й річниці розстрілу  мирної демонстрації на Майдані, «А сотню вже зустріли небеса». Учасники ходи пройшли шлях від Остапівської школи до пам’ятника Невідомому солдату.

Ми ще не раз згадали ту зиму та  весну,  і ті  події, і той кривавий шлях

             І  закарбуємо у серці «Небесну сотню», яка тепер на небесах             

Ви не вмерли! В вас вічність і слава Бо герої, як ви, не вмирають! 

Валентина Окружко, бібліотекар Остапівської сільської бібліотеки