Простелилася доля рушником

                            

 

до 105-річчя від дня народження

Івана Антоновича Цюпи,

українського письменника

Душа моя не вмре ніколи,

Якщо не пустять мене в рай

Я стану явором у полі,

В блакитнім – сонячнім роздолі

Я буду славить рідний край.

І.А. Цюпа

    Любов до рідного народу і свого краю – споконвічна тема нашої літератури. І це закономірно, бо ж відданість рідній землі, що тебе породила, рідному народу, який тебе виростив, притаманна кожній людині, яка має в грудях гаряче серце. Важко назвати письменника, який би протягом свого творчого шляху не писав би схвильовано про ці благородні почуття.

   Полтавщино мій рідний краю, моя вишнева сторона! Ти моя пшенично-життя купіль, колиска мого дитинства. Під твоїм блакитним небом я народився і зростав серед зелених та жовтогарячих полів, серед жайворонкових пісень і медового запаху гречок. Я люблю тебе мій краю, за твою старовину і новітність, за твою дивну красу, якою ти збагатився нині.

    Так щиро, пристрасно – поетично звертається до рідної краю відомий український письменник, талановитий поет, автор численних творів, що завоювали популярність у нашого читача, якому в цьому році, ми відзначаємо стоп’ятиріччя від дня народження – Івана Антоновича Цюпи.

      Народився поет 29 жовтня 1911 року в селі Бірки тепер Зіньківський район Полтавська область. У Івана Антоновича багатий літературний доробок, книги оповідань, нариси і повісті : «Чотири вітри», «Новели рідного краю», «Василь Сухомлинський», «Миргородська криниця», романи «Брати», «Назустріч долі», «Вічний вогонь», «Через терни до зірок» та багато інших.   

    Іван Цюпа написав майже 60 книг, оспівуючи красу, славне минуле і новітність рідної землі.

 До уваги користувачів бібліотеки у Біликівській сільській бібліотеці представлено перегляд  літератури про життя Івана Цюпи «Простелилася доля рушником». Запрошую всіх бажаючих ознайомитися з відкритим переглядом літератури.

    Крізь грози і райдуги, колючі терни і рокіт синього моря мужнім вершником промчав він на крилах своїх весен назустріч долі й засвітив вічний вогонь  свого янтарного літа. Під вітрами часу не вгасли, задзвеніли у його серці голоси епохи. Минають роки, але пам'ять про Івана Цюпу залишається в серцях.

Нехай же стелиться його творчість в майбуття, гаптованим квітчастим рушником

.

      Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.

Моє село – частина України

У кожної людини є своя маленька Батьківщина: це й домівка, вулиця, село, де вона народилася. Все це є частиною великої Батьківщини – нашої славної України.

Маленька частинка моєї України, моєї Батьківщини, наймальовничіше та найпрекрасніше місце на усьому світі. Полтавська область, Миргородський район, село Попівка - це і є моя маленька Батьківщина, моє найпрекрасніше місце на Землі.

Тому, уже стало доброю традицією , в бібліотеці, щорічно проводити конкурс дитячих малюнків «Моє село – частинка України». Цього року він проводився з метою пропаганди історико-культурної спадщини та сьогодення українського села, виховання патріотизму підростаючого покоління через любов до малої батьківщини — рідного села та людей, які в тут живуть

            Діти охоче взяли участь у конкурсі та разом з учителем малювання  Наталією Гончаренко готували малюнки на конкурс. Виставка була організована в приміщенні сільської бібліотеки, де кожен бажаючий мав змогу познайомитись з малюнками. Та ось нещодавно, погожої осінньої днини, було підведено підсумки конкурсних робіт. І відрадно , що І місце  зайняли дівчатка –семикласниці Катя Шпак, Влада Нестеренко та Євгенія Чех. ІІ місце  розділили між собою Ігор Кравченко (6-й клас) та Максим Тимошенко (5-й клас). ІІІ місце дісталося  учням 3 –го класу Карині Недождій і  Ірі Кравченко.

Найбільше малюнків подали на виставку учні 2-го класу – це і Роман Гришко, іБогдан Горбань, і Катерина Ребрик,і Валерія Костенко,і Валерій Гончаренко,і Антон Додух, і Іра Луц,І Валерія Віташ,і Кирило Бєличенко, і Артем Семенко. Активну    участь у конкурсі взяли також учні 3-го класу: Анастасія Микільченко, Марина Зінченко, Вікторія Мельниченко,  Олександр Тимін. Серед четвертокласників  виділялись роботи Олега Шаповала, Артема Несвтеренко, Тетяни Міхненко, Ярослава Семенко, Насті Горбань,   Олександри Супрун.  Відзначили роботу учня 6-го класу Віталія Сухомлина.    

                                                      

 «Багато в Україні є красивих сіл, але найбільше нам подобається своє рідне село. В ньому ми народилися,живемо,тут ми познайомилися з друзями та пішли в школу. Це місце - єдине, неповторне, воно викохало вас на своїх долонях, збагатило нас своєю красою. Ми його часточка, його любі сини та доньки,його надія» – такими словами підвела підсумки конкурсу завідувачка бібліотеки Любов Демидко.

Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

Проводячи конкурс малюнків «Моє село – частина України» діти ще раз довели, що вони  щасливі, що живуть в такому мальовничому селі Попівка. Саме тут наше коріння, звідси виходять наші стежки у світ.

                               Любов Демидко, завідувачка Попівської сільської бібліотеки - філіалу

Захисник України – гордість моєї країни

          

Погожою видалась днина на Свято Покрови Пресвятої Богородиці, коли цього дня в у нашій країні традиційно відзначається також День Українського козацтва.  А два роки тому Указом Президента України №806/2014 офіційно встановлено 14 жовтня державне свято День захисника України. Це свято – данина любові та поваги до захисників Батьківщини, до ветеранів Другої світової війни та учасників бойових дій на сході України.

Урочисто відзначили його у сільському будинку культури жителі Великого Байрака. Ведучі вечора Алла Даценко та Василь Олішевко привітали всіх присутніх на заході зі святами, розповіли про історію та традицію їх проведення.

На вечір були запрошені учасники вокально-інструментального ансамблю «Ритм» Хомутецького сільського будинку культури, які майстерно виконали  чимало відомих пісень патріотичної тематики. Вдячні слухачі стоячи зі щирими оплесками та вигуками «браво» проводжали співучих гостей.

Алла Даценко, бібліотекар Великобайрацької сільської бібліотеки

Горде звання – захисник України

     

День захисника України – свято, яке увібрало в себе багаті і славні ратні традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії. 15 жовтня велика і дружна єрківська громада зібралася у приміщенні сільського клубу, щоб всім разом відзначити свято та вшанувати всіх захисників України.                                                                                                                  Ведучі  заходу Катерина Зубковська та Павло Супрун привітали всіх з Днем захисника України, який відзначається 14 жовтня і співпадає зі Святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва.

У цей святковий день з вітальним словом та найкращими побажаннями до жителів села звернулася сільський голова Світлана Носенко. Вона зазначила, що колись для козака почесним обов’язком була служба на Запорізькій Січі, а сьогодні захищати рідну землю – це почесний обов’язок для наших юнаків. Під бурхливі оплески односельчан вона привітала Євгена Тарана, який незабаром буде проходити строкову службу в Збройних Силах України, та вручила йому пам’ятний подарунок.

Всім присутнім гарного настрою додала пісня «Идет солдат по городу» у виконанні Володимира Бойка. В цей урочистий день слова вдячності лунали учасникам антитерористичної операції, нашим землякам Анатолію Коваленку, Сергію Кулішу, Володимиру Ребрику, Івану Салімовському.  Дарунком для них стала пісня «Не твоя війна», яка прозвучала у виконанні Аліни Купенко.

 Невсипущою славою покрили свої подвиги наші батьки, діди та прадіди у смертельному двобої з запеклим ворогом, з фашизмом. На жаль, на сьогоднішній день в нашому селі не залишилося жодного ветерана Другої світової війни, але пам’ять про них вічно житиме в наших серцях. Хвилиною мовчання вшанували присутні на святі всіх полеглих воїнів в роки Другої світової війни та в зоні АТО. Хвилювання, спогади та сльози викликали у присутніх пісні «Сини України», «Степом», «Біля калини», «А мати сина жде», «Ярина», «А роки летять» у виконанні учасників ансамблю «Єрківчанка». Чудові поетичні твори  про нашу славну Україну продекламували Катерина Зубковська та Павло Супрун. А святкового гарного настрою додали пісні у виконанні Ганни Байдіної, Валентини Баришполець, Галини Баришполець, Наталії Дарюги, Тамари Джунь, Марії Канцібер, Ніни Крицької, Світлани Оврах, Тамари Ребрик,Тетяни Роменської, Ганни Ступки, Тетяни Чоботаренко, Галини Шапочки, Ніни Ющенко під музичний супровід Володимира Бойка. 

А скільки позитивних емоцій викликали  пісні та гумор, які подарували  Аліна Купенко, Іван Ющенко та наймолодші учасниці свята Яна Дарюга та Аліна Шульга! 

Музичне озвучення забезпечував Іван Стась. Справжнім подарунком для всієї громади села став перегляд фільму «Моє рідне село», авторами якого є сільський голова Світлана Носенко та житель села Єрки Сергій Грищенко. У ньому великою любов’ю було відзнято кожен куточок рідного села та його мешканців. Всі присутні змогли побачити та впізнати серед його героїв  своїх рідних, близьких, сусідів, а дехто й себе. Ще довго не вщухали оплески та подяки учасникам та організаторам свята.

Громада села щиро вдячна директору приватного підприємства імені Зубковського Володимиру Корнійовичу Тарану за надану допомогу у проведенні свята.                  

 А по закінченню заходу всі бажаючі мали змогу ознайомитися  в Єрківській сільській бібліотеці з друкованою інформацію про Героїв Небесної Сотні та Революцію Гідності у тематичній  теці «Герої, пам’ятаємо про Вас!», про учасників АТО – у теках «Святий обов’язок – землю свою захистити» та «Герої не вмирають».  Зацікавив учасників заходу також інформаційний перегляд літератури «Новини з неоголошеної війни».   

Людмила Роменська, бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки