Чарівна краса вишиванки

                                             Вишивала мама вишиванку,

                                                                   Ниточка шовкова тонко вилась
                                                                   Вишивала мама та співала,
                                                                   Пісня в вишиванці залишилась.
           У третій четвер травня українці традиційно святкують День вишиванки - це свято національної єдності, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції і об'єднати українців навколо вишиванки, яка є не тільки символом краси, молодості, наслідування, а й нашим генетичним кодом. 

           Пропоную  Вашій увазі олайн-виставку світлин «Чарівна краса вишиванки». Це вишиванки вишиті власноруч  користувачкою Попівської сільської бібліотеки майстринєю Анною. Проживає в місті Лохвиці, працює в спортивній школі тренером, має сім’ю. Любляча дружина,  мама і гарна господиня. А вишивання – це її хобі. Вишивати її навчила в свій час бабуся Пелагея. Не лише навчила вишивати, а ще розповіла, що українська вишита сорочка здавна в Україні служила як прикрасою, так і оберегом. Адже  таємничою мовою вишивки  передається безліч побажань для сімейного благополуччя та щастя людини, яка її одягає.   Так  Аня захопилась, закохалась у вишивання,що кожну вільну хвилину віддає улюбленій справі та ще  й доньку цьому  навчає.Знайомтесь світлини її робіт:  вишиванки для себе

вишиванка для коханого чоловіка

вишиванки для любимої доні

На сьогодні одна з вишиванок для доні ще не закінчена

Дивишся на ці вишиванки і зразу хочеться цитувати  Лесю Вознюк:

                                       Цю сорочку мені вишивала

                                       Материнська ласкава рука,

                                       Що квіти на ній розсипала,

                                       Мов по лузі весна гомінка.

                                       Оберіг-сорочку вишила для доні.

                                       Візерунком стали квіти України:

                                       Маки та волошки, мальви біля хати.

                                      Долю для дитини вишивала мати.

                                      Шила-вишивали хрестики зелені,-

                                       зашуміло листя на вербі й калині.

                                       Золотилось сонце у розлогій кроні.

                                              Вишивала долю, наче по долоні.

         . Існує повір’я, що якщо сорочка зроблена і вишита на добре життя, то вона буде надійно оберігати людину та наділяти силою рідної землі.

           То ж не забуваємо наші чудові українські традиції. Вишивайте та одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна!

      Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філії.