Шість дивовижних клубів за інтересами у бібліотеках Миргородської міської територіальної громади

Поезія виховує високі почуття

 День поезії покликаний об'єднати всіх людей, відданих віршам. У цей день по всьому світу проходять конкурси та фестивалі, зустрічі авторів і шанувальників, на яких початківці і досвідчені поети презентують свої збірники. Безліч заходів до Дня поезії — це шанс молодих сучасних авторів і маленьких видавництв заявити про себе, отримати першого шанувальника і познайомити світ зі своєю творчістю. А ще це привід зібратися разом у компанії однодумців та послухати гарні вірші.

Чи задумувалися ви колись звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких захоплює подих?  Чому іноді пара простих  фраз примушує серце битися сильніше ніж цілий пафосний опус? І чи є вміння писати вірші вродженим чи набувається досвідом? 

Бібліотекар читальної зали - Каймакова Маргарита, запропонувала ці та багато інших тем та питань для обговорення  у поетичній кав’ярні: «Вірші, що навіяла зима», яка відбулася 22 березня у….бомбосховищі.  Так-так, навіть у бомбосховище прийшли найбільш віддані поціновувачі прекрасного, щоб послухати улюблені поезії. Сергій Кузнєцов, Анатолій Орел,  Олександр  Школьніков презентували в цей день свої вірші вірним слухачам. Жіночу ж частину аудиторії представляла віршами Софії Кремовської та Катерини Рубан -  провідний бібліотекар – Алла Федченко.     

Переконатись в тому,  що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини мали користувачі Єрківської сільської бібліотеки, які напередодні свята завітали за знайомою адресою.  Актив Єрківського клубу за інтересами «Єрківчанка» разом з бібліотекарем, для всіх закоханих у поезію підготували та провели поетичний вернісаж  «Поезія об'єднує серця».

Поговорили про те чим відрізняється проза від поезії, про  те чому поезію називають сповіддю душі та дзеркалом суспільства, про те чим відрізняється написання віршів від просто римування, спробували висловити власні почуття одним словом. Звичайно ж звучали улюблені вірші та пісні на слова улюблених віршів. Словом «відвели душу» і організатори і гості заходу.

Юні користувачі бібліотеки також не залишилися осторонь цього свята, та підготували поетичний струмочок «Поезія - краса життя земного», представивши на розсуд слухачів свої улюблені поезії.

У Хомутецькій та Кибинській сільських бібліотеках поєднали свято поезії з днем Народження однієї з найвідоміших українок сучасності  - Ліни  Василівни Костенко, якій 19 березня виповнилося 93 роки. Книжкові виставки поетичного настрою, цікаві інформ – лектури, стоп-кадр «Натхненні віршами обличчя», а саме головне - улюблені вірші – дозволили як взнати багато цікавої та корисної інформації так і отримати від поезій естетичне задоволення.                           

Доєдналася до поздоровлень Ліні Костенко і Шахворостівська

сільська бібліотека, запросивши всіх бажаючих у поетичний світ її поезій. Поетична виставка – гостина: «Ліна Костенко: особистість, поет, громадянин», яку організувала для своїх користувачів  пані Наталя Шовкопляс  -  буде і цікавою і корисною всім залюбленим  у творчість поетеси та поетичне слово.

 

Вітали читачів у День поезії і у Зубівській сільській бібліотеці, запросивши всіх любителів віршованого слова на поетичну дегустацію: "Я там, де є благословення". Звичайно ж говорили про поезію... Надія Олексіївна Даценко - підібрала для слухачів і цікаві факти про розвиток та становлення поетичного мистецтва, і зробила порівняльний аналіз поезії минулих сторіч з поезією сучасності, запропонувала присутнім самим спробувати себе в амплуа поета та підібрати риму до прочитаного рядка. Розмірковували також про мантри, молитви і білі вірші, та про те чи можуть вони вважатися поетикою. Час провели з користю та задоволенням.

        Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини, саме вірші здатні впливати на наше самопочуття, заспокоювати та відволікати від тривог, і саме вірші, в усі війни, першими линули з фронту.

Фронтова поезія - це окрема сторінка поетичної книги. І саме військова поетика зараз є найбільш актуальною та відкликається в душі.

«Фронтова поезія від першої особи» представлена цими днями Біликівською сільською бібліотекою. Щемно, проникливо, з сумом і болем, проте з надією та вірою декламує вірш Людмили Муріної: «А ти сій квіти» Ганженко Наталія – бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки.

В цьому ж ракурсі представлено поезію і у відділі Публічної бібліотеки ім. Д. Гурамішвілі Миргородської міської ради бібліотеці 2 (мікрорайон "Личанка"). Для користувачів шкільного віку проведена поетична мандрівка:«Поезії сила чарівна».

  Бібліотекар ознайомила  присутніх з історією свята, та про те як його відмічають в різних країнах. Крім цього поворожили на поетичній збірці і, навіть, трішки пофілософували з приводу впливу поезії на людське життя. Звичайно ж емоційно та переконливо декламували вірші. У проведенні заходу активну участь приймали Каріна Зайцева, Кіра Федорченко,  Алеся  Жорняк  та Соломія Ханко  (театральна студія «Why not?»  Центру культури та дозвілля.  Керівник  -  Марина Камінська).

Неймовірно поетично-ліричним вдалося свято у Слобідській сільській бібліотеці. На зустріч з прекрасними віршами прийшли прекрасні жінки. Вели душевні розмови про роль поезії в житті кожного із нас, про те, що вірші  можуть мотивувати, спонукати до дій, заспокоювати та розраджувати,  дарувати натхнення та допомагають пережити втрати. Наталя Олексіївна Дорогопулько - бібліотекар Слобідської сільської бібліотеки познайомила присутніх з цікавими моментами та епізодами життя відомих   

українських поетів минулого та сучасності, зачитала рядки з маловідомих  віршів, процитувала пророчі вислови. Ну і як же в День поезії без поезій!? Звичайно ж учасники та гості декламували улюблені вірші, добирали рими, встановлювали авторство зачитаних цитат. А ще були пісні, які торкаються душі, наповнюють серця натхненням, добром, надією, вірою та любов'ю, а світ навколо роблять кращим.

Підсумовуючи все вищезазначене хочу наголосити, що бібліотечні заходи в ці дні, як ніколи, були покликані  захоплювати,  дивувати та  збагачувати своїх відвідувачів новими відчуттями. І це їм напрочуд гарно вдалося.

В свою чергу усіх поеток та поетів, а також усіх залюблених і небайдужих до поетичного слова — читачів, організаторів поетичних клубів, заходів, конкурсів, і, звісно, видавців, які видають книги поезій — вітаємо із Всесвітнім днем поезії!