Чорнобиль: біль і трагедія України

   

                                                                                                                          Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. І скільки не минуло б років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Такими словами  бібліотекар Єрківської сільської бібліотеки розпочала годину пам’яті до дня Чорнобильської трагедії  «Світе, Чорнобиль – крик мого краю, світе, Чорнобиль – то рана й твоя…».Вона розповіла  про трагічні події , які сталися 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС та особливу увагу звернула на те, що не стояли осторонь цього лиха і виконали свій громадянський обов’язок і жителі сіл Єрки та Ярмаки, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: Мащенко Іван Олексійович, Степанько Іван Іванович, Супрун Валентин Григорович, Квітка Михайло Григорович, Квітка Михайло Михайлович, Матюшенко Олексій Віктортвич, Овчаренко Василь Іванович, Шовкопляс Петро Володимирович,  Цуркан Григорій Васильович та Шумак Микола Васильович. Також бібліотекар ознайомила присутніх зі  спогадами своїх земляків та інших ліквідаторів Миргородського району із збірки «Чорнобиль для мене – як рана жива…». Усі жахіття й проблеми Чорнобиля знайшли відгук у серцях і творах українських письменників.  Для відвідувачів бібліотеки була оформлена книжкова виставка – реквієм  «Чорнобиль біллю озивається». 

   

        Скільки б не минуло часу, з чиїх би вуст не злітали слова про наслідки чорнобильської  катастрофи, але вони були, є і залишаються сурмінням третього Ангела. Це трагічне сурміння й падіння зірки Полинь ось уже тридцять два роки з трепетом слухає весь світ. Бо Чорнобиль не зник, не стлів, не розвіявся. Наш земний уклін, наша довічна вдячність всім тим, хто ризикував життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії.

Людмила Роменська, бібліотекар І категорії  Єрківської сільської

бібліотеки