Стрітення Господнє або як зима з весною зустрічається
Яких лиш тільки бачила земля, І,
Симеоне, це для тебе знак..."
Принесла у Єрусалимський храм А Симеон на руки взяв дитя,
Своє дитятко, миле немовля. Помилувався ним і мовив так:
Там Симеон був, праведник старий, "Щасливий дуже тим, що з волі Бога
Який багато бачив і все знав. Відчув я несказанну благодать:
Зненацька голос він почув з гори, Побачив я Спасителя самого -
Сам Дух Святий йму тоді сказав: Тепер
спокійно можу помирать"
Про цю знаменну
зустріч у народі
Рознеслась миттю звістка там і
тут.
І кожен рік день Стрітення відтоді
Святкує радо християнський люд.
15 лютого ми відзначаємо одне з християнських свят – Стрітення Господнє, яке завершує цикл
різдвяних свят. А за народним повір’ям, саме в цей день, зима з весною
зустрічається. Період від Стрітення (зустрічі зими з літом) до Благовіщення
вважався біологічною межею зимоборства.
І саме 15 лютого для
учнів молодших класів Зубівської гімназії, Зубівською сільською бібліотекою,
спільно з будинком культури, проведена літературно-музична розвага «Як зима
з весною зустрічалися, своєю силою змагалися».
Метою цього свята
було розширити уявлення дітей про свята, легенди і традиції з ними пов’язані,
формувати у присутніх духовну приналежність до своєї культури, весело та
змістовно організувати дозвілля. І треба
сказати, що все задумане вдалося.
Були на цьому святі і театралізовано-костюмовані виступи, і язичницькі пісні-замовляння на тепло та добре літо, і гадання: «Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу». Звичайно ж були і народні прикмети та розповіді про спостереження за природними явищами.
Окремою сторінкою була розповідь про духовну
складову та релігійну основу цього свята.
Словом було цікаво, пізнавально і гамірно. І, не дивлячись на те, що зустріч тривала дві години –діти та учасники були уважні, задоволені і ніскілечки не втомлені.
Коментарі
Дописати коментар