Голодомор: скорботний біль і пам'ятка живим
Щорічно 25 листопада в Україні та
світі згадують жертв голодомору 1932-33 років. Серед мільйонів загиблих були і
росіяни і євреї і поляки. Але понад 80% з мільйонів, які померли за ці роки,
були українці. Саме тому величезна кількість країн світу визнали цю трагедію
геноцидом українського народу. Жодне місто, село, ні одну родину не оминуло це горе.
Так і в с. Великий Байрак були
безневинні жертви голоду. На вічну пам’ять стоїть ім пам’ятник і щороку в цей
день його відвідують, щоб вшанувати.
Так і цього року відвідали це святе місце
голова сільської ради Пугач Анатолій Іванович, директор Великобайрацького
будинку культури Шелест Григорій Олексійович,
бібліотекар сільської бібліотеки-філіалу Даценко Алла та небайдужі люди.
Було покладено вінок до пам’ятника, біліотекар розповіла деякі факти з історії,
директор будинку культури Шелест Григорій зачитав імена загиблих в цьому селі.
Вшанували загиблих хвилиною мовчання, схиливши голови в скорботі.
Вшанували загиблих хвилиною мовчання, схиливши голови в скорботі.
Світова історія знає чимало жахливих масових
злочинів. Але рідко який за
своїми масштабами й садизмом може зрівнятися з тим, який було скоєно в
1932-1933 роках московсько-комуністичним режимом супроти української нації.
Скільки загинуло українців у цей голодомор ніхто точно не знає.
Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію
українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з
боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії
людства. Сьогодні потрібно говорити і пам'ятати
про минуле заради нашогго майбутнього.
Алла Даценко, бібліотекар Великобайрацької сільської ббібліотеки-філіалу
Коментарі
Дописати коментар