Живе у серці слово Кобзаря

Щовесни, коли тануть сніги

І на провесні сяє веселка

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

9 Березня виповнюється 203 роки з дня народження Т.Г.Шевченка. Він невичерпний і нескінчений. Він кращий із кращих славетних людей,  - у ньому наша історія, наша реальність. Шевченко – це Україна. Україна  - це Шевченко.

У Шахворостівському будинку культури пройшла літературна година «Живе у серці слово Кобзаря». 

 Для нас, миргородців, славне ім’я Т.Г.Шевченка дороге і близьке ще й тому, що ми ходимо тими стежками, які сходив Тарас у жовтні 1845 року під час перебування в Миргороді. Давно це було. Та живі свідки -  вулиця, названа ім’ям Шевченка, подвір’я онуків діда Коробки, де стояла хата, в якій зупинявся і написав свої поезії « Не завидуй багатому» та « Не женися на багатій». Короткочасним було перебування Т.Г. Шевченка на Миргородщині. Проте воно залишило свій глибокий слід у серцях простих людей.

Під час проведення години прозвучали твори Т.Г. Шевченка: «Село», «Доля», «По діброві вітер виє..», «Катерина», «Лілея», у виконанні читачів Шахворостівської сільської бібліотеки-філіалу Таран Ані, Додусенко Жені, Єгорової Аліни, Онопрієнко Анастасії, Назаренко Дарії.  Учасники літературної години мали змогу прослухати відомі твори Шевченка покладені на музику: «Думи мої думи», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати».

Для всіх поколінь про життя   творчість  Т.Г. Шевченка можна сказати словами Василя Симоненка « Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».

Наталія Шовкопляс, бібліотекар Шахворостівської сільської бібліотеки філіалу.