Живі у пам'яті народній…

              У довгій, тисячолітній історії українського народу є багато геройських сторінок. До них линемо ми щораз своїми думками, розгортаємо карту за картою, сторінку за сторінкою й шукаємо у них нашої слави й нашої сили, шукаємо у героїчних чинах найглибшої основи для відродження віри у нашу правду й нашу перемогу.

 Серед героїчних сторінок недавнього минулого вибивається на перше місце одне коротке слово – «Крути»! Це одне слово виказує сьогодні цілу скелю думок і глибоких почуттів, які лягли в основу українського націоналістичного руху. Воно стало прапором і провідною зорею нового українського покоління.

Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу, і сьогодні ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку історії, усвідомимо суть трагедії, ім’я якої Крути.

Уже багато років поспіль наша країна на державному рівні вшановує відвагу, вічну пам’ять студентам-гімназистам, які у січні 1918 року полягли у страшному бою біля залізниці Крути. Невеличка  станція, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, увійшла в історію України як символ духовного злету нації.  Саме в цей день 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій.

Щоб будувати майбутнє, треба добре знати істинну історію, любити свою країну і гаряче бажати зробити її кращою. Щоб зберегти пам’ять про героїчні дні у бою під Крутами  працівники відділу обслуговування центральної районної бібліотеки спільно з районним будинком культури провели круглий стіл  «Крути – символ героїзму українського юнацтва» 

та історичну мандрівку «У Крутах, на варті державної волі, Ви полягли, як справжні герої», бібліотекарі розповіли присутнім  про хід бою  та наслідки героїчного вчинку юнаків. Розповідь супроводжувалася демонстрацією фотоматеріалів із Інтернету, знайомством з книгами, що висвітлюють цю подію, які були представлені на тематичній викладці літератури «Ніколи Україні не забути цих юних душ нескорений політ». 

 Також  на заході звучали вірші, що присвячені цій героїчній тематиці, серед яких і відомий вірш Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».  Присутні , разом з Катериною Мороз та Мар’яною Денисенко співали пісню «Україна – це ми».

Трагічна загибель студентів стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може, й  незначна. Вона не є зразком військового мистецтва. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.

Тетяна Мостова, завідуюча відділом  обслуговування  читачів центральної районної бібліотеки.