Бібліотека – справа її життя

                            

         Кожен із нас має  святе для себе місце, де народився, виріс, звідки, як із невичерпного джерела, все життя набираєшся сили і натхнення.

         Для завідуючої Кибинською сільською бібліотекою Надії Іванівни Глушко таким місцем стало село Кибинці, де ще у І чверті  ХІХ століття знаходився один  з  найважливіших  осередків  української   культури і якому багато років тому судилося стати культурним центром нашого краю. Недарма він дістав назву «Миргородські Афіни».

          Незабутня і неповторна історія бібліотечної справи села. Слово «бібліотека» для кибинчан  знайоме ще з XVІІІ століття, адже у двоповерховому маєтку пана Трощинського існувала  велика, ретельно підібрана бібліотека. Томи небаченої краси стояли на розкішних полицях  в маєтку господаря. Вільно і без обмежень  користувався нею, будучи ще маленьким хлопчиком, класик літератури  Микола  Гоголь.

           З архівних даних відомо, що у  1907 році бібліотека знаходилася також і у приміщенні  Будинку благородних дівиць і налічувала  у своєму фонді 650 книг. А невелике дерев'яне приміщення сільської бібліотеки, що знаходилося при в'їзді в село, гостинно запрошувало книголюбів у свої стіни з 1960 по 1992 рік.

          І лише у 1992 році бібліотека була переведена  до нового  сільського будинку культури, де займає дві просторі кімнати на другому поверсі.

          Можливо, традиції бібліотечної справи у селі також вплинули на вибір професії завідуючої Кибинською сільською бібліотекою Надії Іванівни Глушко. Завдяки їй бібліотека стала місцем зустрічі не тільки з книгою, а й з людьми, осередком відпочинку, дозвілля.

         А ось що розповіла про свій шлях у професію сама Надія Іванівна: «У часи мого дитинства читання було надзвичайно популярне, люди дуже шанували книгу. На все життя запам’яталося, які черги за книгами були у сільській бібліотеці того часу. Читачі різного віку  запитували у  бібліотекарки  Катерини Іванівни  Яценко ту  чи  іншу книгу, а вона ретельно виконувала кожен запит.

        Катерина Іванівна  була чудовою господинею книжкового храму і стала для мене у майбутньому взірцем бібліотекаря, адже не лише  професійно рекомендувала книгу, а  й  могла зацікавити нею читача.

        Пам'ятаю, як ще в дитинстві ми з сестрою та подружками зимовими вечорами прямували до бібліотеки. Я дуже любила  самостійно переглядати книги на полицях, щоб, нарешті, обрати ту з них, яка найбільше сподобалася. Книг, зазвичай, набирала багато. Прочитавши щось цікаве, я обов'язково рекомендувала почитати це іншим.

         Коли ж навчалася у старших класах, при написанні творів по літературі я завжди  зверталася до сільської книгозбірні. Тут разом з бібліотекарем підбирала критичну літературу до творів за шкільною програмою, яка допомагала при  написанні творів.

        Проте мій шлях до бібліотечної професії не був  прямим. Спочатку я закінчила  кооперативний технікум і працювала бухгалтером. Та коли у 1981 році у книгозбірні звільнилося місце, я відразу пішла працювати бібліотекарем Кибинської сільської бібліотеки. Але виконувати у повній мірі свої професійні обов’язки перешкоджав брак знань з бібліотечної справи.  Це спонукало мене вступити на заочне навчання за спеціальністю «бібліотечна справа» до Гадяцького культурно-освітнього училища ім. І.П.Котляревського, яке закінчила у   1986 році.

        Час швидкоплинний, і ось уже виповнилося 35 років, як я працюю в бібліотеці. Спочатку довелося працювати  на чверть тарифного окладу. Проте як би не було важко і які б не траплялися  мені пропозиції працювати за  попередньою спеціальністю, бібліотеці я ніколи не зрадила.

           Коли ж у 2012 році мій попередник, завідуючий бібліотекою Черкаський Микола Михайлович пішов на заслужений відпочинок, я прийняла фонд Кибинської сільської бібліотеки  і очолила її.

           З того часу вся відповідальність лягла на мої плечі. Кажучи відверто, спершу доводилось дуже важко. Проте у своїй роботі відчувала підтримку центральної районної бібліотеки, місцевої влади і громадськості села.

         Кибинці має багате і цікаве історичне  минуле. Його прославили талановиті люди, відомі далеко за межами села. Тут народився український поет - футурист Михайль Семенко, квітникар - селекціонер Василь Дмитрович Ярмоленко, регент митрополичого хору Київсько-Печерської Лаври Михайло Семенович Литвиненко. Свого часу у ньому жив і залишив свою культурну спадщину визначний державний діяч і меценат Дмитро Трощинський. До речі, чимало книг про цих відомих особистостей має  у своєму фонді сільська бібліотека.

Зважаючи на те, що у Кибинцях немає сільського музею,  а історію села потрібно було збирати, зберігати і передати нащадкам, центром краєзнавства стала сільська бібліотека.

            При бібліотеці нині діє літературний міні-музей  Михайля Семенка, де міститься стенд зі світлинами відомого поета-футуриста, зібрані його твори і література про нього та його творчість. Розміщена тут інформація неодноразово використовувалася прихильниками таланту нашого знаменитого земляка і дослідниками його творчості.

            Світлини та відомості про знаменитих уродженців села і їх внесок у розвиток української культури містяться на розміщеному у бібліотеці стенді «Мій край – моя історія жива».

            Привертає увагу користувачів бібліотеки куточок народознавства, у якому розміщені предмети українського побуту, національний одяг, лікарські рослини краю.

            Та найбільше я пишаюся користувачами бібліотеки. Їх запити, інтереси завжди були, є і будуть у центрі моєї уваги. Для них добираються найцікавіші книги, передплачуються періодичні видання, надаються нові бібліотечні послуги, готуються найрізноманітніші свята, конкурси та  розваги.

Спільно з центральною районною бібліотекою, яка згідно районної програми розвитку культури на Миргородщині вже багато років поспіль проводить виїзні масові заходи, присвячені відомим історичним особам району, сільська бібліотека спільно з місцевою школою  бере активну участь  в урочистостях, присвячених таким відомим землякам, як Дмитро Трощинський і Михайль Семенко.

       До історії села виявляють великий інтерес не лише його мешканці, а і чимало людей з різних регіонів України. До бібліотеки, як до центру  краєзнавства у селі, свого часу зверталися: автор книг про Дмитра Трощинського Олександр Салій, український публіцист, прозаїк Олександр Балабко, журналіст, документаліст і ведучий Першого Національного телеканалу Юрій Макаров, шанувальниця творчості М.Семенка, поетеса Любов Якимчук.

      Остання віднедавна стала ще й нашою односельчанкою. Впродовж кількох років Любов Якимчук досліджує творчість нашого відомого земляка, поета-футуриста Михайля Семенка. Якось вона завітала до бібліотеки і запропонувала долучитися до мистецького проекту «Метро до Кибинець», співавтором якого є також поетеса Ганна Танай. Його метою є втілення мрії поета, пожвавлення культурного життя у Кибинцях. І нині робота у рамках проекту стрімко набирає обертів, активну участь у ній бере і сільська бібліотека.       

       Успішна діяльність бібліотеки неможлива без активної участі громадськості. Завдяки небайдужим людям, їх підтримці і допомозі, бібліотека стала сучасним інформаційним і культурним центром села.

          Усвідомлює важливу роль бібліотеки у сучасному суспільстві керівництво ТОВ «Агротех-Гарантія», яке передало бібліотеці комп’ютер, підключило до всесвітньої мережі Інтернет.

          Бібліотека відчуває велику потребу у новій літературі, якої, на жаль, надходить недостатньо і яка не задовольняє у повній мірі різноманітні запити користувачів. Відрадно те, що завдяки Любові Якимчук та її колегам, Олександру Салію і Олександру Балабку бібліотека поповнилася цінними виданнями, які користуються попитом у користувачів. Чимало книг передали у дарунок бібліотеці також жителі села: Руслана Ярославівна Рудь, Василь Олексійович Біденко, Ганна Михайлівна Коваленко, Валентина Володимирівна Вишневська, Ольга Василівна Вієра, Надія Офанасіївна Кумець, Тетяна Олександрівна Свирид, Ніна Олексіївна Ніколаєнко.

        Покращенню іміджу і підвищенню її престижу  сприяє участь її користувачів у різноманітних конкурсах. Щороку бібліотека бере активну участь у Всеукраїнському конкурсі «Найкращий читач року». Горджуся тим, що у 2015 році користувачка сільської бібліотеки, учениця 6 класу Кибинської ЗОШ Стукало Марія зайняла 1 місце у ІІ етапі цього конкурсу та взяла участь у ІІІ етапі, що проходив у місті Полтава. А користувач, учень 7 класу Бобир Руслан зайняв почесне перше місце у ІІ етапі конкурсу і  представляв наш район у ІІІ етапі конкурсу в обласному центрі.

       Ще одна користувачка сільської бібліотеки Коваленко Маргарита, авторка поетичної збірки «Присмак жереба терпкий…» у 2015 році виборола призове 1 місце в  обласному  літературному конкурсі «Україна починається з кожного». Бібліотека стала справою мого життя».

        А попереду у Надії Іванівни ще чимало планів і задумів, спрямованих на відродження духовних цінностей, національної свідомості, звичаїв та обрядів рідного краю, осучаснення діяльності та підвищення іміджу бібліотеки.

Валентина Оврах, провідний методист центральної районної бібліотеки