З вудочкою на березі річки

 

                                                 13 липня - День рибалки в Україні

«Немає більш приємного заняття на природі, як сісти десь біля води, та з вудкою і ...», - так думає будь-який рибалка, і в цьому є значна частка правди. Рибальство є однією з найдавніших форм нашої господарської діяльності.

Багато хто з нас, особливо особи чоловічої статі, люблять посидіти де-небудь за вудкою в спокійній обстановці, сподіваючись при цьому на хороший улов. Для деяких рибалку не можливо замінити ні походом в театр, кіно чи прогулянкою в парку. Любителі риболовлі завжди знають свою справу, або, принаймні, знаходять в ньому величезний відпочинок для душі і пристойний заряд бадьорості для тіла, але що можна сказати про тих, хто займається цим на професійному рівні?

Робота професійних рибалок - це не проста праця. Вона часто пов’язана з прямими ризиками і навіть в нашій сучасності, при досить розвинених технологіях вилову, ніхто не може дати гарантій, що все пройде гладко.

Сама професія рибалки є однією з найстародавніших, затребуваних і шанованих професій у світі.

День рибака в Україні відзначається в другу неділю липня (відповідно до Наказу Президента Украъни  №464/95 від 22.06.1995). У День рибалки стало доброю традицією проводити різноманітні конкурси та змагання не тільки серед професійних рибальських бригад, а й серед простих любителів рибної ловлі. Це свято не має обмежень по статі або віку і часто об’єднує цілі сім’ї, подаючи привід для гарного і приємного проведення часу на природі, в колі друзів або однодумців. В цей день вітають не тільки всіх, хто поєднав своє життя з цією складною і романтичної професією, а також тих, для кого заняття риболовлею є спортом чи хобі, особливим станом душі чи способом злиття з природою. Рибалки - це особливе, своєрідне братство, яке складається з людей різних занять і віків, це не тільки азарт, але і можливість зануритися у роздуми, і просто гордість, яку може подарувати рибалці його вдалий улов.

В центральній районній бібліотеці з нагоди цього свята бібліотекарі відділу обслуговування провели бесіду – цікавинку  «Що чіпляти на гачок», де поділилися з користувачами улюбленими  рецептами та порадами бувалих рибалок, а відвідувачі  бібліотеки розповіли свої веселі історії

Отже, доброго вам настрою , гарного улову і пропоную декілька  анекдотів від користувачів нашої бібліотеки:

Чоловік їде на велосипеді у своє село. Спека, дорога під гору, втомився. На мосту вирішив перепочити. Бачить – один з вудкою стоїть, на поплавок дивиться. Чоловік підходить до нього й запитує:
– Ну що, рибку вудимо?
Рибалка мовчить.
– Я питаю, рибку вудимо?
Знову мовчанка.
– Ти що, глухий? Питаю – рибку вудимо?
Той весь час на поплавок дивиться. Чоловік плюнув, сів на "велик" і далі, весь спітнілий, під гору "пиляє". Від'їхав уже метрів з триста, оглянувся і бачить – рибалка махає йому, мовляв, швидше вертайся. Ну, розвернувся, з'їхав назад.
Рибалка до нього:
– Ну що, на велосипеді катаємося? 

Рибалка хвастає перед приятелями:
– Минулої неділі я зловив щуку – ось, як моя рука!
– Та кинь заливати! Таких волохатих щук не буває!

На рибалці розмова двох мужиків:
– А ти яку рибу хочеш зловити?
– Кабачок.
– Немає такої риби.
– Як це немає? Ікра є, а риби немає. 

Тетяна Мостова, завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки