Символіка моєї України

«Україна – рідний край. Золота чарівна сторона. Земля, зелом уквітчана, рястом закосичена. Скільки ніжних і чарівних слів придумали люди, щоб висловити любов до неї. Україна – це земля де ми народилися та живемо, де живуть наші батьки, і де жили наші предки. І всім нам повинна бути дорога земля наших батьків. Ви ще зовсім маленькі, але повинні знати, що живете на Україні, розмовляєте українською мовою, співаєте українських пісень. І  називаєтеся маленькими українцями та україночками.»  Такими словами розпочала віртуальну подорож у часі «Державні та народні символи моєї Батьківщини» завідуюча сільською бібліотекою Дерев’янко В. В. для учнів 1 – 4 класів, які під час відпочинку у пришкільному оздоровчому таборі «Веселка» завітали в гості до бібліотеки. Діти ознайомилися з історією походження  герба нашої країни, із значенням жовто – блакитних кольорів на прапорі нашої держави, з історією написання твору «Ще не вмерла України…»,якому судилася велична і трагічна доля, адже майже століття він був під забороною і лише з визнанням України як держави ця пісня – гімн звучить знову.

 З великою цікавістю слухали діти чарівну «Легенду про Калину та Вербу», причту »Казка про рідний край»,та розповідь про значення народних символів – оберегів, які багато років тому, захищали наших далеких предків у побуті, у далекій дорозі та на жорстокій війні. Показали діти себе гарними знавцями українських народних обрядів та звичаїв , відповідаючи на запитання вікторини «Чи знаєте ви свою Батьківщину?». На закінчення зустрічі учениці 3 класу Гнойова Маша і Гнойова Даша та учениця 4 класу Захарченко Марійка для присутніх прочитали вірші про Україну. Хочеться вірити, що такі зустрічі залишать гарний спомин у душах дітей і вони виростуть справжніми патріотами своєї країни.

Валентина Дерев’янко, завідуюча  В.Сорочинською сільською бібліотекою