Секрети спиці та крючка

В’язання належить до давньої техніки виготовлення одягу. Воно було відоме  в Єгипті ще за 2 тис. років до нашої ери, значно пізніше в’язання з’явилося в Європі і відразу дістало поширення, особливо серед міського населення. З літературних джерел стало відомо, що в 11ст. київські монахи в’язали головні убори, так звані клобуки. На жаль більше відомостей про це ремесло в ті часи більше не має. Вміння в'язати увійшло на початку 20 ст.  в побут не тільки в містах, а й у селах. З вовни на спицях в’язали шкарпетки, рукавиці, а іноді – безрукавки.

Віддавна в’яжуть за допомогою спиці та крючка. Для тонших ниток беруть тонші спиці, а для грубіших – товщі. Вважають, що речі вив’язані гачком, густіші, а тому тепліші. Виготовлення в’язаної речі вимагає багато праці. А про практичність в’язаного одягу взагалі не має потреби говорити. Кожен знає, що це дуже зручний ,теплий та красивий вид одягу. Нині в’язання на спицях дуже поширене і стало улюбленим заняттям  багатьох жінок. Та це і не дивно : вміння в'язати дає можливість кожній жінці одягнутися просто і елегантно. В’язаний одяг не лише красивий і вишуканий, а зручний, практичний і не вимагає великих затрат.

«Секрети спиці та крючка»», під такою назвою У Великосорочинській сільській бібліотеці було представлено огляд журналів по в’язанню «Вяжем сами» та «Маленькая Диана» для користувачів бібліотеки. Журнали,бібліотека почала передплачувати лише з 2013 року,що   відразу викликало великий інтерес  у  жінок – відвідувачів бібліотеки, вони не лише з задоволенням знайомляться з новими моделями в’язаних речей,  а й представляють  свої вироби, сплетені за допомогою рекомендацій, представлених у цих журналах. Так, користувачка бібліотеки, Кузьменко Лідія Іванівна, підібрала узори для в’язання зимових шапок (одну із них вона хотіла подарувати авторці цієї статті). Постійно цікавиться новими надходженнями  і Козуб Тетяна Миколаївна. В колекції її одягу не одна річ, зв’язана за узорами із цих журналів. Приємно,що і молоді господині теж цікавляться виготовленням одягу за допомогою спиць та крючка. Це користувачі бібліотеки Богоміл Тетяна та Москова Алла.

Всі періодичні видання, які отримує бібліотека в 2014 році було передплачено за результатами опитування  користувачів «Які періодичні видання Вас цікавлять?». І дуже приємно,що ця періодика не лежить «мертвим грузом», а знайшла свого читача і допомогла корисною порадою.

Сільська бібліотека була і залишається острівцем збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії свого села. Вона є територією духовності знань, помічником в освіті, професійному становленні, організації дозвілля. Тож запрошую своїх односельців: завітайте до бібліотеки і Ви не пожалкуєте!

Валентина  Дерев’янко , завідуюча В.Сорочинською сільською бібліотекою.