Мазепа: людина, політик, легенда

до 375 – річчя від дня народження

20 березня минає 375 років від дня народження Івана Степановича Мазепи, українського державного і політичного діяча, гетьмана Лівобережної України.

Державний діяч і політик найвищого ґатунку, Іван Мазепа був одним із найвправніших дипломатів тодішньої Європи, полководцем і водночас поетом, у віршах якого найвідчутніше відлунювали патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.

З початку свого гетьманування Мазепа стояв на позиціях співпраці з Москвою, на засадах Переяславської угоди. Увійшов у довіру до російського царя Петра I і тому мав можливість зміцнювати свою владу спочатку на Правобережній, а потім і на Лівобережній Україні. Виявляючи зовні свою лояльність до російського царя, він виношував ідею самостійності України й соборності українських земель, був прихильником козацько-гетьманської форми правління. Його політична програма передбачала об’єднання українських земель в одну державу, встановлення міцної гетьманської влади.  Мазепа дбав про розвиток економіки України, зробив вагомий внесок у розбудову Києва як духовно-культурної столиці України (відновив Кирилівську церкву, Софійський собор, Печерську Лавру, обвів її монументальною огорожею, відбудував братську церкву Богоявлення і поставив новий будинок для академії). У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах він будував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток, щедро обдаровував її маєтностями.

Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрашав українські міста новими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні близько 20 церков. Різні за виконанням, величні, розкішні споруди водночас мають і спільні риси, названі мистецтвознавцями «Мазепиним бароко». Не тільки талант будівничого, а й витончений художній смак гетьмана втілився в цих церквах, обновив Софіївський Собор і побудував у ньому дзвіницю; в Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 році нову величаву церкву св. Миколая; поставив велику церкву Вознесіння в Переяславі.

Ім’я Мазепи набуло розголосу навіть на Сході, де він став відомим саме через те, що робив дари, зокрема – церкві Гробу Господнього в Єрусалимі переслав срібну плиту. На його ж кошти був надрукований арабський переклад Євангелія..

 Як державний діяч він всіляко опікувався зміцненням військової справи, особисто брав участь у воєнних походах і морських операціях, пробував відновити український флот.

Гетьман Іван Мазепа намагався зробити з України європейську державу, підняти й зміцнити значення й престиж гетьманської влади, які за десятиріччя руїни зазнали страшної девальвації. Жодний із гетьманів не зробив так багато, як Мазепа, для розвитку культури та духовності українського народу. Його спроба вирвати Україну з-під московського ярма, реалізувати велику ідею незалежної самостійної Української держави зазнала поразку. Але протягом трьох століть ця ідея жевріла в серцях найкращих синів і дочок українського народу.

Корені сучасної незалежної України певною мірою лежать у великих ідеях Мазепи.

З нагоди дня народження гетьмана Лівобережної України Івана Мазепи, в центральній районній бібліотеці  виготовили інформаційний дайджест «Іван Мазепа: Життя і пориви великого подвигу» та провели історико – літературну годину «Гетьман Іван Мазепа як поет». Бібліотекарі розповіли про життя та діяльність  гетьмана  та відкрили маловідомі факти з його життя. Дізналися,що він  був не тільки державним і політичним діячем, але і писав вірші.   

 Тетяна Мостова,  завідуюча відділом  обслуговування читачів центральної районної бібліотеки