Вже скільки років проминуло, а біль у серце б’є і б’є…

2014 рік оголошений  Роком учасників бойових дій на території інших держав. Остапівська сільська бібліотека  розгорнули активну роботу по популяризації інформації про війну в Афганістані та вшануванню земляків – учасників бойових дій.  З цією метою в  бібліотеці був оформлений відкритий перегляд літератури «Афганістан – моя кривава рана».

Вшанування воїнів-афганців відбулося в ході вечора- вшанування «Афганістан живе в моїй душі», 

який пройшов у Остапівській ЗОШ І-ІІІ ступенів  урочисто і хвилююче.  На урочистій лінійці були присутні учні, вчителі школи, працівники СБК, мати загиблого воїна-інтернаціоналіста Василя Синящока  -  Ганна Яківна Синящок, а також  група  ветеранів-афганців, членів Миргородської Спілки ветеранів Афганістану на чолі з Геннадієм Кудіним.

Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.

Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.

Жахіття «афгану» відчули на собі   13 наших земляків – уродженців сіл Остапівської сільської  ради: Матієнко Петро, Іванченко Олексій, Ільченко Олексій, Омеляненко Анатолій, Пляшник Анатолій, Радченко Олексій,  Рахно Олександр, Скорик Анатолій, Стеценко Олексій, Лапенко Віктор, Синящок Володимир, Синящок Олексій та наш незабутній, назавжди

20-річний Василь Синящок.

Василь народився 28 серпня 1965 року, закінчив вісім класів Остапівської середньої школи, згодом Полтавське ПТУ, отримав спеціальність фотографа. У листопаді 1983 року був призваний до лав Радянської Армії, служив у Ашхабаді, звідки направлений до ДРА у званні молодшого сержанта піхотної частини. Загинув при виконанні службового обов’язку. Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.

    Дедалі більше віддаляє нестримний час від нас ту війну, але стоять обеліски, які будуть вічно нагадувати про тих, хто не повернувся до батьківської хати. Присутні на  заході вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

                    Поставте скибку хліба на стакан

                    І голови схиліть в скорботі вічній

                    За тих, кого убив Афганістан,

                    Чиї він душі зранив і скалічив.

                    О, Україно! Ніжно пригорни

                    Усіх живих синів своїх, як мати,

                    Щоб ми уже н6е бачили війни,

                    Не чули щоб ніколи звук гармати.

Валентина Окружко, бібліотекар Остапівської сільської бібліотеки.