ТВОРЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ГІМНУ

До 200 – річчя Михайла Вербицького

 

4 березня виповнюється 200 років від дня народження Михайла Михайловича Вербицького українського композитора, хорового диригента, священика, громадського діяча, автора Державного гімну «Ще не вмерла Україна» та 150 років першого публічного виконання національного гімну.

 Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року в селі Явірник Руський на Перемищині у родині священика.

Коли малому Михайлові виповнилося 10 років, помер його батько. Двох  малих синів Михайла і Володислава взяв на виховання до Перемишля їх родич, видатний громадський діяч, перемиський  греко-католицький єпископ Іван Снігурський.

У Перемишлі він отримав добру європейську музичну освіту в співацько-музичній школі при греко-католицькому кафедральному соборі. Його вчителями були відомі чеські фахівці Алоїз Нанке , Вінкентій Серсаві, а згодом Францішек Лоренц. Одночасно Вербицький навчався у Перемиській гімназії.

З 1833 року, наступних 13 років життя, він провів у Львові, закінчивши гімназію, поступив до духовної семінарії.

У 1846 році повернувся до Перемишля, де почався надзвичайно важливий новий період його творчого життя. У Перемишлі він зустрів бурхливий 1848-й рік. Михайло Вербицький став одним з найактивніших учасників українського відродження в Галичині як композитор, діяч театрального життя.

Коли у Львові при товаристві  «Руська  бесіда» у 1864 році  був створений театр,   Михайло  почав тісно співпрацювати з ним, пишучи музику до його вистав.  Як стверджують музикознавці, цей період став вершиною у його творчому житті.

Для кожного українця ім’я отця Михайла  асоціюється з величною мелодією нашого Національного і Державного гімну.

Вірш «Ще не вмерла Україна» був надрукований у 1863 році у четвертому номері львівського літературно-політичного часопису «Мета» .

Вперше   «Ще не вмерла Україна» публічно було виконано 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських «вечерниць в пам’ять Тараса Шевченка» .

Похований отець Михайло Вербицький у селі Млини поруч з старовинною, з 1740-го року дерев’яною, церквою Покрови Пречистої Богородиці, у якій він 15 років відправляв Богослужіння.

У 1934 році за кошти  української громади та членів студентського хорового товариства «Бандурист» на могилі отця Михайла Вербицького встановили  пам’ятник.

З метою належного відзначення ювілейних дат автора Президент України підписав Указ  №6/2015 «Про відзначення 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-ї річниці першого публічного виконання національного гімну» , в центральній районній бібліотеці підготували  годину історії «В цьому імені – слава України: М.Вербицькому – 200 років», бібліотекарі розповіли про життя і творчість  Михайла Вербицького, ім’я якого насамперед асоціюється з мелодією нашого національного і державного Гімну. Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і ... трагічна доля. Тому ми з вдячністю згадуємо тих, хто нам залишив  її у спадок.

Адже гімн – це не тільки національний і державний символ незалежної України, це наша духовна зброя ,яка  звучить сьогодні могутньо й гордо – як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.

 Хто зберіг любов до краю

                                                         І не зрікся роду,

 Той ім’ям не вмре ніколи

                                                         В спогадах народу.

Тетяна Мостова,  завідуюча відділом обслуговування Миргородської центральної районної бібліотеки