Бібліотеки Миргородської міської територіальної громади

            Кожний прожитий день наближає нашу країну до славної віхи у її історії, 70-річчя визволення України від німецько-фашистських загарбників . І чим далі, тим менше стає   тих, кому довелося воювати на фронтах Великої Вітчизняної війни, хто відстояв в боях свободу і незалежність нашої країни. Серед старійшин бібліотечної ниви залишилось лише два учасника бойових дій. Один із них Микола Макарович Яременко, який понад 50 років пропрацював у сфері культури.             Ідучи на зустріч з Миколою Макаровичем, я трішки хвилювалася. Розуміла, що людині 89 років, можливо, не до розмов, мені ж дуже хотілося почути детальну розповідь ветерана про його бойову юність, щоб донести почуту правду про вогненні роки до юні нашого села. Микола Макарович зустрів мене привітно, запросив до своєї господи. Як справжній бібліотекар, почав викладати переді мною теки, зошит...

            Давно відгриміли залпи Великої Вітчизняної війни…Ось уже сімдесят років ми живемо під блакитним мирним небом. Минають роки, десятиліття, народжуються і виростають нові покоління людей, але ніколи не зітреться і не померкне в пам ’ яті народній великий подвиг нашої країни, нашого мужнього народу у Великій Вітчизняній війні.             Ясного погожого дня завітала я до шанованої у Клюшниківці людини, ветерана тієї далекої, але такої незабутньої для нього війни, Олександра Григоровича Подоляки. Захотілося дізнатися, як мовиться, із перших вуст, від безпосереднього учасника, про грізні події Великої Вітчизняної війни.   Сивочолий дідусь сидів на лавці, опершись на палицю, із виразом спокою на обличчі спостерігав, як над головою, високо в небі, пропливали легенькі   хмаринки, як дні - картинки прожитого ним нелегкого життя. І полилася наша неспішна...

            Біля семидесяти років минуло з того часу, як відгриміла Велика Вітчизняна війна. Немає на нашій миргородській землі родини, яку б не зачепила вона своїм чорним крилом. Війну пам ’ ятають і ті, хто грудьми заступив шлях фашизму, і ті, хто пережив роки лихоліття в тилу. Чимало миргородців, юнаків та дівчат, стали жертвами фашистської окупації, яких вивозили як худобу на каторжну працю до Німеччини. Багато з них не витримали фашистського рабства, але деякі вистояли і повернулося на рідну землю завдяки своїй мужності та героїзму.             Моя розповідь про одну із них, мою односельчанку Тетяну Свиридонівну Пащевську, насильно вивезену в страшні роки війни на примусові роботи до Німеччини. Любов до рідної землі допомогла їй вистояти у нелюдських умовах фашистської неволі. Дев ’ яносто два роки прожила ця легендарна жінка у Біликах, з болем і сльозами на оч...

5 серпня -110 років від дня народження Бориса Гмирі – одного з найвидатніших оперних і камерних співаків сучасності, визначної постаті у світовій та вітчизняній музичній культурі. Голосом Бориса Гмирі Україна з богом розмовляє…                                Д.Білоус Двадцяте століття подарувало українській оперній сцені ім’я, після появи якого весь світ заговорив про українську вокальну школу, – це ім’я Бориса Гмирі. Його називали великий Борис. Йому аплодували в багатьох куточках нашої країни та за її межами . Борис Романович Гмиря був і залишається одним із найвизначніших співаків сучасності. Він єдиний інтегрував українську вокальну школу, українську музичну культуру у світовий контекст. І зробив він це, живучи та працюючи в себе вдома, в Україні. Твори у виконанні Бориса Гмирі введено в найпрестижніші музичні ка...